Постанова

від 06.02.2014 по справі 2а-15526/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15526/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактно-дослідницька організація «ІнноФарм-Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року №0006752209,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Контрактно-дослідницька організація «ІнноФарм-Україна» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0006752209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що в період з 14.05.2012 року по 25.06.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №471/22-9/32111078 від 04.07.2012 року.

Актом перевірки встановлено порушення, позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 589 123 грн..

Наведені вище обставини слугували підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового-повідомлення рішення за формою «Р» №0006752209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 986 404 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 589 123 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 397 281 грн..

В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини.

Сторонами не заперечується, що позивачем було отримано товари медичного призначення для дослідження на безоплатних умовах від компанії РPD Виlgагіа EOOD, Болгарія всього на суму 6 356 492 грн.. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Контрактно-Дослідницька організація «ІнноФарм-Україна» було укладено додаткові угоди щодо поставки препаратів та лабораторних інструментів для дослідження на безоплатних умовах до договору від 01.07.2010 року № б/н з компанією РPD Виlgагіа EOOD, Болгарія.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що право власності на матеріали, отримані від спонсора, до позивача не переходили і такі матеріали обліковувались на позабалансовому рахунку позивача, а тому, відповідно до положень чинного законодавства, вартість отриманих матеріалів не може включатися до доходів підприємства, тобто не є базою для оподаткування.

На спростування вказаної правової позиції апеляційна інстанція відзначає наступне.

Так, в вантажно-митних деклараціях, позивача зазначено як одержувача медичних препаратів та лабораторних інструментів на безоплатній основі з відмітками про характер угоди « 81» та « 84» - «отримання ТМЦ на безоплатній основі» на загальну суму 6 356 492 грн.

На вартість безоплатно отриманих медичних препаратів та лабораторних інструментів «графа 12 фактурна вартість» Товариством з обмеженою відповідальністю «Контрактно-Дослідницька організація «ІнноФарм-Україна» було нараховано та сплачено мито та податок на додану вартість на імпорт.

Суми сплаченого мита та податку на додану вартість, що сплачені під час здійснення митних процедур позивач відніс до складу валових витрат в розрізі відповідних податкових періодів, що однозначно свідчить про повну митну очистку отриманих на безоплатній основі медичних препаратів та лабораторних інструментів для використання у власній фінансово-господарській діяльності.

Крім того, судом першої інстанції не були спростовані висновки податкового органу, вказані в акті перевірки, що на показники, відображені у рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» мало вплив здійснення операцій з продажу послуг, наданих нерезиденту України РPD Виlgагіа EOOD. Також, не було надано праву оцінку тому, що відповідно до відображених у рядку 04.13 декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» товариством до складу інших витрат віднесено нарахування відсотків по договору позики від нерезидента РPD global ltd.

Виходячи з правових положень п. 1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283 (із змінами та доповненнями) (далі-Закон), безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

За таких обставин судова колегія повністю погоджується з доводами апелянта, що позивач порушив вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження валових доходів, в зв'язку з безоплатно отриманими товарами медичного призначення на загальну суму 6 356 492,0 грн., що спричинило заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 589 123,0 грн..

Апеляційна інстанція не може не зауважити, що необхідність відокремленого обліку цінностей, які належать цьому суб'єкту господарювання на позабалансових рахунках обґрунтовується тим, що в балансі повинні відобразитися тільки належні йому кошти і джерела, які їх формують.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованій у Мін'юсті 21.12.1999 року за № 893/4186 зазначено, що позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух, зокрема, цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі).

З акту перевірки вбачається, що операції з безоплатного отримання товарів в бухгалтерському обліку позивача відображені в кореспонденції рахунків Дт 632 Кт 312, отже безоплатно отримані товари надходили та обліковувалися на балансі товариства.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0006752209 прийнято відповідачем правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства України, оскільки судовою колегією встановлено використання позивачем у власній фінансово-господарській діяльності медичних препаратів та лабораторних інструментів на підставі того, що позивач включав витрати на їх митне оформлення у валові витрати.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактно-дослідницька організація «ІнноФарм-Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2012 року №0006752209 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 13.02.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.