Постанова

від 12.02.2014 по справі 2а-6082/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6082/12/2670 (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянської Я.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» звернулися в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 11.04.2012 р. № 0001062220.

Постановою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. від 25.07.2012 р. по справі № 2а-6082/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р., позовні вимоги ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» було задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 11.04.2012 р. № 0001062220.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2013 р. було частково задоволено касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р., а справу № 2а-6082/12/2670 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову якщо судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права або процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. (т. 1 а.с. 7-47), складено акт від 19.03.2012р. №79/22-20/03449901 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012р. №0001062220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 262501 грн. (у т.ч.: 262500 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні санкції) (т. 1 а.с. 48).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 ЦК в результаті чого правочини між позивачем та ПП "Проектрембудкомплекс" є нікчемними та у зв'язку з цим про порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК в результаті чого позивачем занижено ПДВ за червень 2011р. на 262500 грн.

В червні 2011р. позивач мав фінансово-господарські відносини з ПП "Проектрембудкомплекс" на підставі договору від 01.06.2011р. №27/04-11, відповідно до якого Постачальник (ПП "Проектрембудкомплекс") зобов'язується поставляти Покупцю (ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ") товар визначений договором, а Покупець зобов'язаний на умовах та в порядку, визначених договором, прийняти названий товар і оплатити його. Предметом поставки є: труби електрозварні, прямо шовні, одношарові, торцовані, очищені від ізоляції, труби б/у, діаметром 720х10,0 мм, довжиною 10,6-11,7 м. Обсяг поставки -1081 м.

До перевірки позивач надав видаткові накладні про отримання товару та податкові накладні на загальну суму 1575000 грн. (у т.ч. ПДВ -262500 грн.), які детально відображені в акті (с. 34).

Придбання товарів від ПП "Проектрембудкомплекс" відображено позивачем в бухгалтерському обліку підприємства.

Згідно з актом перевірки сума ПДВ у розмірі 262500 грн., нарахована на вартість придбаних товарів, віднесена позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2011р.

Відповідач в акті перевірки зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ПП "Проектрембудкомплекс" є нікчемними та недійсними посилається: на довідку від ГВ ПМ ДПІ від 19.09.2011р. про не встановлення місцезнаходження ПП "Проектрембудкомплекс" за податковою адресою; акт ДПІ від 08.11.2011р. №280/23-50/34259092 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Проектрембудкомплекс" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "МСУ", згідно з яким постачальником ПП "Проектрембудкомплекс" було ПП "Ферзь-Транс"; акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ферзь-Транс" за період з 05.02.2009р. по 01.11.2011р., у зв'язку з відсутністю підприємства за своїм місцезнаходженням та відсутністю в управлінні податкового контролю юридичних осіб первинних документів.

Відповідачем вчинено запис на с. 35 акта, що перевіркою ПП "Ферзь-Транс" (акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.03.2012р. №11/3-22-30/36285433) встановлено відсутність поставок товарів або надання послуг на користь ПП "Проектрембудкомплекс" у червні 2011р., а правочини між ПП "Ферзь-Транс" та ПП "Проектрембудкомплекс" здійснені без настання реальних наслідків, а отже відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п. 5 ст. 203 ЦК є нікчемними, та як наслідок недійсними по всьому ланцюгу постачання.

Зазначені в акті перевірки фактичні обставини придбання позивачем у червні 2011р. товарів у ПП "Проектрембудкомплекс" на загальну суму 1575000 грн. (у т.ч. ПДВ -262500 грн.) підтверджуються: договором №27/04-11 поставки товару від 01.06.2011р. між позивачем та ПП "Проектрембудкомплекс" (т. 1 а.с. 127-130); рахунками-фактурами (т. 1 а.с. 131-133,152; видатковими (т. 1 а.с. 161-165); актами прийому-передачі товарів (т. 2 а.с. 127-130); податковими накладними(т. 1 а.с. 118, 119, 122, 125, 126); платіжними дорученнями про здійснення позивачем оплати придбаних товарів згідно виписаних рахунків-фактур (т. 1 а.с. 149, 151, 156); банківськими виписками по рахунку ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» (т. 1 а.с. 138-141).

На час здійснення господарських операцій у червні 2011р. ПП "Проектрембудкомплекс" мало відповідну господарську правосуб'єктність - було зареєстрованим господарюючим суб'єктом, зареєстрованим як плат ник ПДВ (свідоцтво №100274208, індивідуальний податковий номер 342590926572, тому вправі було нараховувати ПДВ та виписувати податкові накладні.

На підставі податкової декларації ТОВ "МСУ" з ПДВ за червень 2011р. (вх. №9004897322 від 18.07.2011р.), додатку №5 до неї "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (т. 1 а.с. 107, 108, 110, 111) до податкового кредиту червня 2011р. позивач включив по постачальнику - ПП "Проектрембудкомплекс" (індивідуальний податковий номер 342590926572) не 262500 грн., як зазначено в акті перевірки, а 90000 грн. (№ з/п 93 розділу ІІ "Податковий кредит" додатку №5 (т. 1 а.с. 111)).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що правомірними є висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, про те, що правовідносини позивача з контрагентом ПП «Проектрембудкомплекс» мали паперовий характер та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідач в акті перевірки зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ПП "Проектрембудкомплекс" є нікчемними та недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів та не було встановлено судом першої інстанцій фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанцій не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Висновки відповідача про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами - є тільки припущенням.

Висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Проектрембудкомплекс" суперечать матеріалам справи.

Факт поставки товару ПП "Проектрембудкомплекс" на користь позивача підтверджується договором поставки товару; рахунками-фактурами; актами прийому-передачі товарів; податковими накладними; платіжними дорученнями про здійснення позивачем оплати придбаних товарів згідно виписаних рахунків-фактур; банківськими виписками, які підтверджують факт оплати позивачем поставленого товару.

Придбання труб 720х10 мм здійснювалося позивачем для подальшого улаштування буроін'єкційних паль на будівництві житлового будинку №4 з паркінгом по вул. Ушакова, 4 в м. Києві на виконання зобов'язань згідно договору підряду №4 від 24.03.2011р. між ТОВ "Будівельна компанія "Місто" (Генпідрядник) та ТОВ "МСУ" (Підрядник), (а.с. 171-178). Про використання труб 720 мм свідчать акти огляду прихованих (т. 1 а.с. 204-250, т. 2 а.с. 1-42).

Договір фінансового лізингу №374-LD від 28.01.2008р. між ТОВ ""УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) та ТОВ "МСУ" (Лізингоодержувач) та додатки №№1, 2, 3, 4 (т. 2 а.с. 67-86), а також свідоцтво від 21.03.2008р. КІ №Т 4672 КІ про реєстрацію за ТОВ "УніКредит Лізинг" технічного транспортного засобу бурової установки R940, 2007р.в., двигун №5DZXL159002, шасі (рама) №2524 (т. 2 а.с. 87), підтверджують наявність у використанні позивача самопідйомної бурової установки на гусеничному ходу R940, яка необхідна для забезпечення виконання бурильних робіт на будівельному майданчику по вул. Ушакова.

Товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 179-191) підтверджують перевезення ТОВ "МСУ" труб із вул. Жмеринської, 22 на будівельний майданчик по вул. Ушакова власними транспортними засобами, про наявність яких свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т. 2 а.с. 53-64).

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Реальність придбання підприємством позивача товарів підтверджується первинними документами, пов'язаними з господарською діяльністю позивача та подальшому їх використанню.

За таких обставин, висновки, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними/фіктивними, та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» та ПП «Проектрембудкомплекс» на протязі червня, липня 2011 р. на підставі договору поставки від 01.06.2011 № 27/04-11, підтверджена Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2012р. у справі №2а-5894/12/2670, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012р, у справі №2а-540/12/2670, та Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012р. у справі №2а-540/12/2670.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК та правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту з ПДВ за червень 2011р. та неправомірність прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 11.04.2012 р. № 0001062220.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.04.2012 р. № 0001062220.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 14.02.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.