Постанова

від 11.02.2014 по справі 808/8608/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 лютого 2014 року Справа № 808/8608/13-а (12 год. 57 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Киселя Р.В.,

суддів - Нечипуренка О.М.,

Прудивуса О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Столяренка О.М.,

представників:

позивача - Безручка О.П.,

відповідача 1 - Гнідої А.В.,

відповідача 2 - Щербини Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

07.11.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (далі - позивач) до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач 1), Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неприйняття та не реєстрації податкових накладних, складених позивачем, №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо неприйняття та незабезпечення реєстрації податкових накладних, складених позивачем, №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3. Зобов'язати відповідача 1 прийняти та зареєструвати наступні податкові накладні позивача: №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4. Зобов'язати відповідача 2 забезпечити прийняття та реєстрацію наступних податкових накладних позивача: №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

5. Зобов'язати відповідача 1 вчинити дії щодо відновлення права позивача здійснювати реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого чинним податковим законодавством, шляхом приведення даних відповідача 1 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при такій реєстрації, у відповідність з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

6. Зобов'язати відповідача 2 вчинити дії щодо відновлення права позивача здійснювати реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого чинним податковим законодавством, шляхом приведення даних відповідача 2 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при такій реєстрації, у відповідність з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

7. Зобов'язати відповідача 1 утриматись від дій, наслідком яких може бути відмова позивачу в прийнятті податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної, податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, та інших звітних документів, поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів невідповідності даних відповідача 1 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при прийнятті електронних документів та реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної;

8. Зобов'язати відповідача 2 утриматись від дій, наслідком яких може бути відмова позивачу в прийнятті податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної, податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, та інших звітних документів, поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів невідповідності даних відповідача 1 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при прийнятті електронних документів та реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі в супереч вимогам чинного законодавства та в порушення умов укладеного договору про визнання електронних документів відмовляли прийнятті та реєстрації податкових накладних, що подавалися позивачем в електронному вигляді. Зазначає, що блокування реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до дискредитації позивача перед його контрагентами, які позбавлені можливості задекларувати податковий кредит за не зареєстрованими податковими накладними. Крім того, зазначення позивача в Додаток 8 податкової декларації з податку на додану вартість (в зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН) призводить до постійних перевірок з сторони податкових органів, що негативно впливає на господарську діяльність позивача та на взаємовідносини з контрагентами.

Ухвалою судді від 11.11.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.12.2013.

У судове засідання 02.12.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 02.12.2013 за клопотаннями сторін провадження у справі було зупинене до 14.01.2014.

Ухвалою від 14.01.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 14.01.2014.

Ухвалою від 14.01.2014 за клопотаннями представника позивача та представника відповідача 1 провадження у справі було зупинене до 11.02.2014.

Ухвалою від 11.02.2014 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 11.02.2014.

11.02.2014 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, проте заявою від 11.02.2014 позивач відкликав заяву про збільшення позовних вимог та просив розглядати позовні вимоги викладені в позовній заяві від 06.11.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що відповідно до норм ПК України останнім в автоматичному режимі було сформовано квитанцію про неприйняття податкових накладних до реєстрації, у зв'язку з відсутністю позивача за місцем знаходження. Зазначив, що не реєстрація відповідачем 1 податкових накладних не порушує прав або інтересів позивача, тобто відсутні порушені права або інтереси, що потребували б їх поновлення. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив, підтримав позицію відповідача 1 та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.02.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач 23.01.2012 зареєстрований в якості юридичної особи державним реєстратором Запорізької міської ради Запорізької області.

Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200117516, виданим відповідачем 2, підтверджується набуття позивачем статусу платника податку на додану вартість з 01.04.2012. При цьому в зазначеному свідоцтві зазначена адреса місцезнаходження позивача, яка співпадає із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

27.05.2013 між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір про визнання електронних документів №270520131, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до відповідача 2 засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

За умовами зазначеного договору позивач зобов'язався надсилати до відповідача 2 податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України, а відповідач 2 забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді податкових документів, забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу позивача.

На виконання умов зазначеного договору позивачем, засобами електронного зв'язку, з метою проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надсилались податкові накладні, а саме:

- №2 від 22.05.2013 для ПАТ «Азот» на загальну суму 1190000,00 в т.ч. ПДВ 198333,33 грн. (доставлено 04.06.2013 - квитанція №1);

- №3 від 29.05.2013 для ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на загальну суму 150000,00 грн. в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. (доставлено 13.06.2013 - квитанція №1);

- №1 від 10.06.2013 для ПАТ «Черкасиобленерго» на загальну суму 1330000,00 в т.ч. ПДВ 221666,67 грн. (доставлено 25.06.2013 - квитанція №1);

- №2 від 20.06.2013 для ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на загальну суму 1000000,00 в т.ч. ПДВ 166666,67 грн. (доставлено 05.07.2013 - квитанція №1);

- №3 від 21.06.2013 для ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на загальну суму 200000,00 в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. (доставлено 03.07.2013 - квитанція №1);

- №1 від 30.07.2013 для ТОВ «Євроінвестстрой» на загальну суму 576000,00 в т.ч. ПДВ 96000,00 грн. (доставлено 13.08.2013 - квитанція №1);

- №2 від 13.08.2013 для ТОВ «Проматом» на загальну суму 374714,50 в т.ч. ПДВ 62452,42 грн. (доставлено 28.08.2013 - квитанція №1);

- №5 від 16.08.2013 для ПАТ «Азот» на загальну суму 1382276,00 в т.ч. ПДВ 230379,33 грн. (доставлено 29.08.2013 - квитанція №1);

- розрахунок №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 для ПАТ «Азот» (доставлено 22.08.2013 - квитанція №1);

- №7 від 30.08.2013 для ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на загальну суму 137000,00 в т.ч. ПДВ 22833,33 грн. (доставлено 13.09.2013 - квитанція №1);

- №2 від 20.09.2013 для ПАТ «Черкасиобленерго» на загальну суму 129252,53 в т.ч. ПДВ 21542,09 грн. (доставлено 23.09.2013 - квитанція №1);

- №4 від 25.09.2013 для ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 133524,08 в т.ч. ПДВ 22254,00 грн. (доставлено 30.09.2013 - квитанція №1);

- №2 від 03.10.2013 для ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 66192,00 в т.ч. ПДВ 11032,00 грн. (доставлено 15.10.2013 - квитанція №1);

- №3 від 14.10.2013 для ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на загальну суму 4000000,00 в т.ч. ПДВ 666666,67 грн. (доставлено 29.10.2013 - квитанція №1);

- №7 від 29.10.2013 для ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 69481,50 в т.ч. ПДВ 11580,25 грн. (доставлено 31.10.2013 - квитанція №1);

- №9 від 29.10.2013 для ПАТ «Черкасиобленерго» на загальну суму 1070747,47 в т.ч. ПДВ 178457,91 грн. (доставлено 31.10.2013 - квитанція №1).

Із змісту Квитанцій №1, що надсилались відповідачем 2 на електронну адресу позивача на підтвердженням передачі його податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, вбачається, що податкові накладні не приймалися, оскільки була виявлена помилка, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Листом від 06.06.2013 №65 позивач повідомив відповідача 2, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилося запису до Єдиного реєстру про відсутність позивача за місцем знаходження. На підтвердження зазначених тверджень до листа була додана Виписка з Державного реєстру від 06.06.2013. Зазначив, що відомостей про розірвання договору від 27.05.2013 про визнання електронних документів №270520131 позивач не отримував, підстави та причини заборони прийому звітності йому не відомі. Податкові накладні були сформовані без помилок та мали бути прийняті відповідачем 2 без зауважень, а тому просив зареєструвати податкові накладні №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.06.2013 позивач звернувся до відповідача 2 листом №81, в якому, серед іншого, зазначив, що позивач знаходиться за місцезнаходженням - 70421, Запорізька область, с. Петрівське, вул. Зернова, 2 та є добросовісним платником податків. Пояснив, що йому не відомо причини відмови в реєстрації податкових накладних, підстави присвоєння стану платника податків «9 Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Просив відповідача 2 письмово повідомити про причини відмови в реєстрації податкових накладних №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013 у Єдиному реєстрі податкових накладних, повідомити про підстави присвоєння позивачу стану платника податків «9 Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», повідомити чи направлялося до державного реєстратора повідомлення про відсутність позивача за місцем знаходження за ф. №18-ООП та чи реєструвалося повідомлення в Журналі обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Якщо зазначене повідомлення направлялося до державного реєстратора, просили повідомити про дату направлення та підстави для направлення повідомлення.

10.07.2013 позивач звернувся до прокуратури Запорізької області із скаргою №100 на незаконні дії відповідача 2 щодо створення перешкод для прийняття електронних податкових документів. Просив провести перевірку відносно фактів, викладених у скарзі та вжити відповідних заходів регулювання щодо припинення незаконної бездіяльності зі сторони відповідача 2 по відношенню до позивача та зобов'язати відповідача 2 провести реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013.

15.07.2013 прокуратурою Запорізької області вищезазначена скарга позивача була направлена до УВБ ГУ Міндоходів України у Запорізькій області для організації перевірки в межах звернення позивача щодо можливих неправомірних дій посадових осіб відповідача 2 та з інших питань.

Листом від 13.08.2013 №127 позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2013 в Єдиному державному реєстрі та надати обґрунтовану відповідь щодо порушення податкового законодавства з боку відповідача 2. Зазначив, що відомостей про розірвання договору від 27.05.2013 про визнання електронних документів №270520131 позивач не отримував, підстави та причини заборони прийому звітності йому не відомі. Наголосив, що з 27.05.2013 відповідач 2 не виконує зобов'язань, визначених укладеним договором, а прийняття електронних податкових накладних на реєстрацію від позивача відповідачем 2 заблоковане.

15.08.2013 відповідачем 2 була надана відповідь на лист позивача від 13.08.2013 №127, згідно якої відповідач 2 повідомив, що до державного реєстратора повідомлення про відсутність за місцезнаходженням за ф. №18-ООП не надсилалось, стан «9» (Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) не присвоювався.

Листом від 15.08.2013 УВБ ГУ Міндоходів України у Запорізькій області повідомило, що в результаті проведення перевірки викладена у скарзі інформація частково підтвердилась, корупційної складової у діях працівників відповідача 2 не встановлено. Підготовлено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

Відповідно до листа від 13.08.2013 №116-166-10 прокуратури Запорізької області, складеного за результатами розгляду звернення позивача, станом на 08.08.2013 згідно реєстраційних даних в базі «Податковий блок» позивач має стан платника «0 платник податків за основним місцем обліку». Зазначено, що державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції будь-які повідомлення з боку відповідача 2 щодо відсутності позивача за юридичною адресою не отримувалися, повідомлення про відсутність позивача за юридичною адресою не встановлювалося. Факт прийняття посадовими особами відповідача 2 рішень про відмову у реєстрації податкових електронних документів позивача не встановлений, у зв'язку із чим підстав для вжиття заходів прокурорського реагування на даний час не вбачається.

Вважаючи дії відповідачів щодо відмови в прийнятті та реєстрації поданих податкових накладних неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.3, 6.4, 6.5 Договору про визнання електронних документів від 27.05.2013 №270520131 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо позивач подає до відповідача 2 нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Відповідач 2 має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни позивачем місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий позивачем податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Судом встановлено, що 27.05.2013 між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір про визнання електронних документів №270520131, за умовами якого позивач зобов'язався надсилати до відповідача 2 податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України, а відповідач 2 забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді податкових документів, забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу позивача.

Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо розірвання договору про визнання електронних документів №270520131.

Оскільки зазначений договір є дійсним, то відповідач 2 зобов'язаний приймати в електронному вигляді та реєструвати належно оформлені податкові документи, що направляються позивачем.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 201.6, 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246)

Відповідно до п. 1, 2, 5 Порядку №1246 подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

За приписами п. 6, 7, 8 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 7 Інструкції про подання електронної податкової звітності, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція №233) підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Із вищезазначених норм законодавства вбачається, що позивач зобов'язаний реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних у всіх випадках, коли сума накладної перевищує розміри визначені у розділі 2 Прикінцевих положень ПК України. У випадках порушення цієї вимоги податкові накладні, видані позивачем, будуть вважатися недійсними та не надаватимуть права покупцю на формування податкового кредиту за наслідками операцій поставки.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача 1 засобами електронного зв'язку, з метою проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надсилались податкові накладні №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунок №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013.

На підтвердження факту отримання відповідачем 1 зазначених податкових накладних останній направляв позивачу квитанції №1.

Проаналізувавши вищезазначені податкові накладні, суд доходить висновку про те, що податкові накладні, подані позивачем, відповідають вимогам чинного законодавства України, підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою та мають всі обов'язкові реквізити, встановлені п. 201.1 ст. 201 ПК України та Інструкцією №233.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно п. 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Судом встановлено, що підставою для не прийняття в електронному вигляді податкових накладних позивача стало виявлення помилки, а саме, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно змісту службової записки директора Департаменту розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників Міністерства доходів і зборів України Тенькова О.В. за даними архіву податкової звітності станом на 29.11.2013 податкові накладні №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунок №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням юридичної особи продавця товарів/послуг.

Суд зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій Виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2013 серія АВ №421413, від 26.09.2013 серія АГ №432179, від 05.11.2013 серія АГ №432518, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.09.2013 серія АГ №432152, місцезнаходження позивача в Єдиному державному реєстрі зазначено: 70421, Запорізька область, с. Петрівське, вул. Зернова, буд. 2.

Судом встановлено, що в податкових накладних №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013, які надавались позивачем для реєстрації, місцеположення позивача (продавця) зазначено: 70421, Запорізька область, с. Петрівське, вул. Зернова, буд. 2.

Оскільки адреса зазначена в податкових накладних є ідентичною адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі, це дає змогу зробити висновок, що позивач знаходиться за місцезнаходженням.

Зазначене підтверджується інформацією, викладеною в листі прокуратури від 13.08.2013 №116-166-10 Запорізької області, що станом на 08.08.2013 згідно реєстраційних даних в базі «Податковий блок» позивач має стан платника «0 платник податків за основним місцем обліку», державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції будь-які повідомлення з боку відповідача 2 щодо відсутності позивача за юридичною адресою не отримувалися, повідомлення про відсутність позивача за юридичною адресою не встановлювалося. Факт прийняття посадовими особами відповідача 2 рішень про відмову у реєстрації податкових електронних документів позивача не встановлений.

Також, факт знаходження позивача за місцезнаходженням підтверджується листом відповідача 2 від 15.08.2013, відповідно до якого до державного реєстратора повідомлення про відсутність за місцезнаходженням за ф. №18-ООП не надсилалось, стан «9» (Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) не присвоювався.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 7.4, 7.6 Інструкції №233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено, що відповідачем 2 на підтвердження отримання в електронному вигляді податкових документів позивача надсилались квитанції №1. В квитанціях зазначалося, що податкові накладні не приймалися, оскільки була виявлена помилка, а саме, місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд зазначає, що за приписами п. 7.4 Інструкції №233 квитанція №1 надсилається органом ДПС лише, як підтвердження отримання податкових документів платника податків в електронному вигляді.

Як вбачається з п. 7.6 Інструкції №233 у разі якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Отже, відповідач виявивши помилки у податкових накладних, що направлялися позивачем в електронному вигляді, мав надсилати позивачу квитанції №2 про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Проте, судом встановлено, що відповідачем 2 квитанції №2 про неприйняття податкових документів в електронному вигляді до позивача не надсилались, а про не прийняття податкових накладних було зазначено в квитанціях №1.

Таким чином, оскільки відповідачем, після виявлення порушень у формуванні податкових накладних, квитанції №2 про неприйняття їх в електронному вигляді не направлялися, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що дії відповідача 1 щодо неприйняття та не реєстрації податкових накладних, складених позивачем №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013 є протиправними.

Суд зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.203 №1486/12/13-13 належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у даній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати). Не залежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частині постанови.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну було надіслано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Тому, суд повинен, розглядати питання щодо протиправності неприйняття податкових накладних для реєстрації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такого неприйняття.

Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання відповідача 1 утриматись від дій, наслідком яких може бути відмова позивачу в прийнятті податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної, податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, та інших звітних документів, поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів невідповідності даних відповідача 1 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при прийнятті електронних документів та реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також щодо зобов'язання відповідача 2 утриматись від дій, наслідком яких може бути відмова позивачу в прийнятті податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної, податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, та інших звітних документів, поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів невідповідності даних відповідача 1 стосовно місцезнаходження позивача, що використовуються при прийнятті електронних документів та реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які вчинені на момент звернення до суду.

На суд покладено обов'язок встановити обставини справи та на підставі встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Суд не може вирішувати спори щодо дій чи бездіяльності, що ймовірно можуть бути вчинені відповідачем.

За відсутності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відсутні і підстави для звернення до суду із даною вимогою, а тому у задоволені вимог позивача щодо зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 утриматись від вищезазначених дій слід відмовити.

З урахуванням вище викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, а саме в наведеній вище частині.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 05.11.2013 №738 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 68,82 грн.

З врахуванням часткового задоволення позовних вимог присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 17,21 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним неприйняття та не реєстрацію Міністерством доходів і зборів України в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №2 від 22.05.2013, №3 від 29.05.2013, №1 від 10.06.2013, №2 від 20.06.2013, №3 від 21.06.2013, №1 від 30.07.2013, №2 від 13.08.2013, №5 від 16.08.2013, №7 від 30.08.2013, №2 від 20.09.2013, №4 від 25.09.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 14.10.2013, №7 від 29.10.2013, №9 від 29.10.2013, розрахунку №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24».

Вважати податкову накладну №2 від 22.05.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 04.06.2013.

Вважати податкову накладну №3 від 29.05.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 13.06.2013.

Вважати податкову накладну №1 від 10.06.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 25.06.2013.

Вважати податкову накладну №2 від 20.06.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 05.07.2013.

Вважати податкову накладну №3 від 21.06.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 03.07.2013.

Вважати податкову накладну №1 від 30.07.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 13.08.2013.

Вважати податкову накладну №2 від 13.08.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 28.08.2013.

Вважати податкову накладну №5 від 16.08.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 29.08.2013.

Вважати розрахунок №4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2013, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятим та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 22.08.2013.

Вважати податкову накладну №7 від 30.08.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 13.09.2013.

Вважати податкову накладну №2 від 20.09.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 23.09.2013.

Вважати податкову накладну №4 від 25.09.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 30.09.2013.

Вважати податкову накладну №2 від 03.10.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 15.10.2013.

Вважати податкову накладну №3 від 14.10.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 29.10.2013.

Вважати податкову накладну №7 від 29.10.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 31.10.2013.

Вважати податкову накладну №9 від 29.10.2013, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24», прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня 31.10.2013.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (код ЄДРПОУ 38069121, зареєстроване: 70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Петрівське, вул. Зернова, 2) судовий збір у сумі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.В. Кисіль

Судді: О.М. Нечипуренко

О.В. Прудивус