9/138-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.05.09р.
Справа № 9/138-09
За позовом Заступник прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства палива та енергетики України, м. Київ в особі: Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Комунального підприємства теплових мереж ”Криворіжтепломережа”, м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
про стягнення 54062191 грн. 54 коп.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання-спеціалісті Бобир Ю.В.
Представники:
Від позивача – Вербицький О.В., нач. юр. відділу, довіреність № 6848/01 від 13.12.07р.
Від відповідача – Касьян І.В., ю/к, довіреність № 3458 від 11.11.08р.
В судовому засіданні прийняв участь - Денисенко Д.В., прокурор відділу прокуратури
області, посвідчення № 255 від 31.10.08р.
СУТЬ СПОРУ:
Заступник прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави звернувся у квітні 2009 року до із позовом до КПТМ ”Криворіжтепломережа”, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у сумі 54062191,54 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.01.09р. по 01.02.09р. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за договором № 4 від 01.09.08р.
Заявою від 14.05.09р. позивач повідомив про часткове погашення заборгованості відповідачем в сумі 51964199,52 грн. та надав двосторонній акт звірки, згідно якого залишок заборгованості за січень 2009 року складає 2097992,02 грн.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав.
В судовому засіданні 14.05.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Позивачем –Державним підприємством “Криворізька теплоцентраль” та Відповідачем –Комунальним підприємством теплових мереж ”Криворіжтепломережа” було укладено договір № 4 від 01.09.08р. про купівлю-продаж теплової енергії, за умовами якого Позивач зобов'язався постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, визначених у Додатку № 1 до цього договору, для потреб опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року; а Відповідач зі своєї сторони зобов'язався оплачувати та реалізувати одержану теплову енергію (1, 2.1, 3.2.2, 4.2.1 договору).
Пунктом 5.1 вказаного договору сторони передбачили, що облік купленої теплової енергії проводиться за приладами обліку на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності тепломереж або розрахунковим способом.
У відповідності із п. 6.7 вказаного договору, щомісячно, в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним, сторони зобов'язані оформити акт здачі-прийняття послуг по споживанню теплової енергії.
Протягом періоду з 01.01.09р. по 01.02.09р. Позивач здійснив постачання Відповідачу теплової енергії обсягом 282588,339 Г/кал на суму 65303872,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується актом № 0001 здачі-прийняття послуг від 30.01.09р. за січень 2009 року, який є у справі.
Згідно п. 6.6 договору № 4 від 01.09.08р., Відповідач зобов'язався розраховуватися за спожиту теплову енергію не пізніше 20-числа місяця, наступного за розрахунковим.
У Додатку № 2 до вказаного договору сторони домовились про наступний порядок розподілу грошових коштів, що надходять за поставлену теплову енергію: - 45,2 % щоденно перераховуються на поточний рахунок Позивача, а 54,8 відсотків залишається на поточному рахунку Споживача.
Як вбачається з розрахунку Позивача, за період з 21.02.09р. по 13.03.09р. Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 6607000,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 54062191,54 грн. основного боргу (станом на 13.03.09р.).
Позивачем надано докази про часткову оплату вартості спожитої Відповідачем у спірному періоді теплової енергії до пред'явлення позову до суду (09.04.09р.) на загальну суму 38450980,06 грн. основного боргу, а саме: платіжне доручення № 2389 від 10.03.09р. на суму 800000,00 грн., платіжне доручення № 2389 від 11.03.09р. на суму 390000,00 грн., платіжне доручення № 2389 від 12.03.09р. на суму 150000,00 грн., платіжне доручення №2389 від 13.03.09р. на суму 1100000,00 грн., платіжне доручення № 804 від 16.03.09р. на суму 1500000,00 грн., платіжне доручення № 861 від 17.03.09р. на суму 6200000,00 грн., платіжне доручення № 938 від 18.03.09р. на суму 2100000,00 грн., платіжне доручення №1036 від 19.03.09р. на суму 2100000,00 грн., платіжне доручення № 1085 від 20.03.09р. на суму 56386,26 грн., платіжне доручення № 1097 від 20.03.09р. на суму 2168613,74 грн., платіжне доручення № 1159 від 23.03.09р. на суму 3080000,00 грн., платіжне доручення №1237 від 24.03.09р. на суму 2700000,00 грн., платіжне доручення № 1329 від 25.03.09р. на суму 1830000,00 грн., платіжне доручення № 1370 від 26.03.09р. на суму 2528000,00 грн., платіжне доручення № 1413 від 27.03.09р. на суму 2210000,00 грн., платіжне доручення №1467 від 30.03.09р. на суму 4112673,00 грн., платіжне доручення № 1515 від 30.03.09р. на суму 900000,00 грн., платіжне доручення № 1542 від 30.03.09р. на суму 700000,00 грн., платіжне доручення № 1555 від 31.03.09р. на суму 1474800,00 грн., платіжне доручення №1585 від 01.04.09р. на суму 796000,00 грн., платіжне доручення № 1646 від 02.04.09р. на суму 194000,00 грн., платіжне доручення № 1709 від 03.04.09р. на суму 150700,00 грн., платіжне доручення № 1750 від 06.04.09р. на суму 168000,00 грн., платіжне доручення №1788 від 07.04.09р. на суму 600000,00 грн., платіжне доручення № 1824 від 08.04.09р. на суму 450000,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Після пред'явлення позову до суду Відповідач перерахував в рахунок погашення заборгованості за січень 2009 року суму 13513219,46 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями в матеріалах справи.
Таким чином, на час розгляду справи залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 2097992,02 грн. основного боргу, що також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, який знаходиться в матеріалах справи.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та тотожних положень ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вказує заступник прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, згідно преамбули наказу Міністерства енергетики України №236 від 05.08.1999р., державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" створено з метою впорядкування управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, а відповідно до преамбули Статут цього підприємства, на теперішній час воно підпорядковане Міністерству палива та енергетики України, яке є органом управління державним майном, тому дії Відповідача, виражені в утворенні заборгованості за спожиту теплову енергію, що призвели до відсутності обігових коштів у паливно-енергетичному комплексі, нанесли істотної шкоди інтересам держави у виробництві, постачанні, передачі та використанні теплової енергії, негативно вплинули на забезпечення життєдіяльності регіону та економіки держави.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного, позовні вимоги заступника прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з Позивача на користь Відповідача суми 2097992 грн. 02 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію у січні 2009 року –обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У зв'язку із добровільним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань перед Позивачем після пред'явлення позову до суду на суму 13513219,46 грн. основного боргу –ці його зобов'язання, згідно ст. 202 Господарського кодексу України, є припиненими, тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, відповідно до приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Решта позовних вимог Прокурора в особі Позивача про стягнення з Відповідача суми 38450980,06 грн. основного боргу –задоволенню не підлягають через їх безпідставність, оскільки ця заборгованість була погашена Відповідачем до пред'явлення Позивачем позову до суду –до 09.04.09р.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж ”Криворіжтепломережа” на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" суму 2097992 грн. 02 коп. основного боргу.
В частині позовних вимог на суму 13513219,46 грн. провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж ”Криворіжтепломережа” в доход державного бюджету суму 7361 грн. 85 коп. витрат на держмито, 34 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Рішення підписано- 19.05.09р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2009 |
Оприлюднено | 02.06.2009 |
Номер документу | 3731358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобед І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні