Постанова

від 25.02.2014 по справі 7/78-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 7/78-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення на ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.14 р.

у справі № 7/78-Б (суддя Шум Микола Сергійович )

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцький КРК"

до Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"

про банкрутство

за участю представників сторін:

кредиторів - не з'явився;

боржника - Красуцька Ж.М. - керівник;

апелянта - Мазурок А.І. (довіреність №396 від 04.04.12р.);

прокурор - Данілей В.Д. (посвідчення №005633 від 25.09.12р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року в задоволенні заяви Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення про розірвання мирової угоди, затвердженої у справі № 7/78-Б про банкрутство ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області та прийняти нову ухвалу, якою розірвати мирову угоду від 27.09.2012 року у справі № 7/78-Б, провадження у справі поновити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Кредитори - ТОВ "Юг Картон", ТзОВ "Торговий дім "Луцький КРК", ПАТ "Луцький картонно-паперовий комбінат" вважають ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, ТОВ "Юг Картон", ТзОВ "Торговий дім "Луцький КРК" просять проводити розгляд скарги без участі їх представників.

Інші кредитори в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п.5 ухвали апеляційного суду від 07.02.2014 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні представники боржника та апелянта повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Прокуратура Рівненської області безпосередньо в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника боржника, апелянта та прокурора розглянувши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 09.10.2012 року у справі №7/78-Б, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 року, затверджено укладену 27.09.2012р. між кредиторами боржника та ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" мирову угоду та припинено провадження у справі (т.15, ас. 98-113).

25 грудня 2013 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення звернулась до господарського суду із заявою про розірвання мирової угоди від 27.09.2012 року та поновлення провадження у справі №7/78-Б (т.17, а.с.1-3).

Вказана заява обгрунтована тим, що боржник не виконав умови мирової угоди щодо сплати чергового платежу. Зокрема, апелянт зазначає, що 02.10.2013 року замість грошових коштів, на адресу останнього від боржника надійшов простий вексель серії АА 2138741 на суму 87 886,30 грн., що на його думку суперечить Закону України "Про обіг векселів в Україні", а тому не може свідчити про виконання умов мирової угоди.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство), мирова угода належить до судових процедур, що застосовуються до боржника у справі про банкрутство.

Разом з тим, згідно зі статтями 1, 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також припинення зобов'язання (прощення (списання) кредиторами боргів боржника), яка оформляється угодою сторін.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 1, 4, 35 Закону про банкрутство, мирова угода одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.5 ст.39 Закону про банкрутство, єдиною підставою для розірвання мирової угоди є невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Отже, Законом про банкрутство передбачено, що невиконання (непогашення) боржником не менш ніж третини всіх грошових вимог кредиторів тягне за собою розірвання мирової угоди, оскільки таке невиконання умов мирової угоди носить публічний характер.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Закону про банкрутство право ініціювати розірвання мирової угоди мають конкурсні кредитори, що володіють не менше ніж третиною від загального розміру грошових вимог кредиторів до боржника або кредитори, які для досягнення встановленого даним Законом розміру об'єднали свої грошові вимоги, оскільки таке невиконання умов мирової угоди носить публічних характер.

Як вбачається із затвердженої господарським судом Волинсьої області мирової угоди, укладеної між ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" і комітетом кредиторів боржника, вимоги кредиторів ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" становлять 164 949 926, 13 грн., з яких вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення становлять 1 757 726,00 грн., тобто менше третини загального розміру всіх вимог кредиторів.

Таким чином, у разі будь-якого невиконання боржником вимог цього кредитора останній не взмозі в силу закону самостійно ініціювати процедуру розірвання мирової угоди, укладеної між всіма кредиторами та боржником.

При цьому, як встановлено судами обох інстанцій, заяв щодо розірвання мирової угоди по даній справі від інших кредиторів не надходило.

Вищевикладене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 08.10.2013 року у справі №15/3-10, від 15.01.2014 року у справі №10/Б-932.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Рівненського регіонального відділення не надано суду доказів невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для розірвання мирової угоди, затвердженої у справі про банкрутство ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат", та, відповідно, правомірно відмовив в задоволенні заяви Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.