Ухвала

від 17.02.2014 по справі 816/5688/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р.Справа № 816/5688/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5688/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС"

до Полтавської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС", звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 р. №806020000/2013/000011/1 та зобов'язати відповідача визначити вартість товару, що належить позивачу, виходячи з ціни 1,52887 доларів США.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. по справі № 816/5688/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС", не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 року №806020000/2013/000011/1 прийнято протиправно, оскільки воно прийнято з порушенням статті 266 Митного кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5688/13-а та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно зовнішньоекономічного контракту №002 від 09.11.2012 року та додатку №3 до нього, укладеного між компанією "Нингбо Фри Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко. Лтд" /Китай/ (продавець) та ТОВ "Компанія ДС" (покупець) на умовах поставки FOB-Нингбо (в термінах Інкотермс 2000) здійснено ввезення на митну територію України товару "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)".

02.07.13 року декларантом ТОВ "Компанія ДС" - Байрачною В.А. для проведення митного оформлення подано ВМД №806020000/2013/006843, в якій товар "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" задекларовано за кодом згідно УКТЗЕД 9032108100, з країни походження - Китай.

З митною декларацією в електронному вигляді були подані наступні документи: контракт №002 від 09.11.12 р. разом з доповненням №3; комерційний інвойс №2013 КБ0122 від 24.05.13 р.; митна декларація Китаю №3352963939 від 21.05.13 р.; коносамент №MWNBILY 1305479 від 25.05.13 р.; платіжні доручення №01 від 28.03.13 р. та №3 від 21.05.13 р.; пакувальний лист; калькуляція транспортних витрат №007 від 25.06.13 р.; сертифікат про походження товару ССРІТ 124547299 від 24.05.13 р.; сертифікат відповідності UА1.182.0124851-13 від 12.06.13 р.

За наслідками здійсненого посадовими особами Полтавської митниці контролю наявності в поданих ТОВ "Компанія ДС" документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо його ціни, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті, а саме - відповідно до інвойсу №2013RD0122 від 24.05.2013р. фактурна вартість товару складає 59736,80 доларів США, а в експортній декларації №3352963939 від 21.05.13р. зазначено вартість 59096,60 доларів США.

Під час консультацій декларанта відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 02.07.2013р. ТОВ "Компанія ДС" заявило про неможливість подання додаткових документів у визначений термін та зобов'язалось надати додаткові документи згідно ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг.

В зв'язку з цим, Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013р. №806020000/2013/000011/1, яким скориговано із застосуванням резервного методу вартість товару, яка заявлена декларантом митною вартістю з розрахунку 1,52887 доларів США за штуку, та визначено митну вартість товару з розрахунку 3,2 долара США за штуку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Полтавська митниця прийняла правомірне рішення про коригування митної вартості товару №806020000/2013/000011/1 від 02.07.2013 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 262 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом з тим, ч. 2, 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України посадовими особами Полтавської митниці здійснено контроль наявності в поданих ТОВ "Компанія ДС" документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті, а саме - відповідно до інвойсу №2013RD0122 від 24.05.2013 фактурна вартість товару складає 59736,80 доларів США, а в експортній декларації №3352963939 від 21.05.13 зазначено вартість 59096,60 доларів США.

Полтавською митницею проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі.

Згідно ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої вартості декларантом митної вартості товару - "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" становить 1,52887 доларів США за штуку, а рівень митної вартості подібних товарів, оформлених за ВМД від 04.06.13 №100270000/13/247767, що визнана митним органом, становить 3,2 долара США за штуку.

Під час консультацій декларанта відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 02.07.2013 р. ТОВ "Компанія ДС" заявило про неможливість подання додаткових документів у визначений термін та зобов'язалось надати додаткові документи згідно статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг.

В зв'язку з цим, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України не міг бути прийнятий відповідачем у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не були підтверджені документально (документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності).

Відсутність відомостей щодо вартості операцій з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами, які б відповідали умовам, визначеним статтями 59-61 Кодексу, унеможливили застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано у зв'язку з відсутністю документально підтверджених відомостей щодо компонентів, які підлягають виділенню (витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, звичайних витрат, понесених в Україні).

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосовано у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації виробника товарів, що оцінюються.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Кодексу.

Таким чином, митну вартість товару, що імпортується, скориговано відповідачем із застосуванням резервного методу, з дотриманням положень статті 64 Кодексу.

Визначена відповідачем митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товарів, оформлених за ВМД від 04.06.13р. №100270000/13/247767, що визнана митним органом.

З матеріалів справи встановлено, позивачем проведено митне оформлення товару - прилади для автоматичного регулювання температури - термостати на суму 319720,00 грн. згідно ВМД №806020000/2013/006914 від 03.07.2013р. з урахуванням коригування митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 02.07.2013 р.

Позивач листом від 04.09.13 р. №07/09 відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 55 Митного кодексу України звернувся до Полтавської митниці Міндоходів з проханням винести рішення про визнання заявленої митної вартості та додано додаткові документи для підтвердження заявленої у ВМД №806020000/2013/006843 митної вартості товару.

Відповідачем було розглянуто подану заяву разом з додатковими документами та Полтавська митниця дійшла до висновку, що надані документи не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, про що листом від 09.09.13 №03/01/09-1483 повідомила ТОВ "Компанія ДС".

Колегія суддів зазначає, що надана позивачем довідка Полтавської торгово-промислової палати від 25.07.13 р. №24.14-05/617 інформує, що завданням проведення експертизи було визначення відповідності цін на термостати середньоринковим цінам на внутрішньому ринку України на аналогічну продукцію (а.с. 21). Довідка Полтавської ТПП посилається на цінові умови контракту та інвойсу. Тобто експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана позивачем без наведення конкретних джерел інших постачальників та виробників. Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів експерт посилається виключно на цінову політику компанії "Нингбо Фри Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко. Лтд" (Китай), орієнтовану безпосередньо на ТОВ "Компанія ДС", а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Тому довідку Полтавської ТПП від 25.07.13 № 24.14-05/617 було взято до уваги відповідачем лише як таку, що носить інформаційний характер, а не як таку, що може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Ціна товару "термостати" за експортною декларацією від 21.05.13р. № 3352963939 складає 18750,00 доларів США, а в інвойсі №2013RD0122 від 24.05.2013р. цей же товар за ціною 18800,00 доларів США.

Відповідно до інформації, зазначеної в наданому листі-роз'ясненні до експортної декларації компанії "Нингбо Фри Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко. Лтд", причина зниження оцінюваного товару полягає в тому, що деякі додаткові витрати (витрати на виплату водіям вантажівок, переміщення контейнера, митну очистку тощо) експортер оплачує, але не може показати у експортній декларації.

Відповідно до контракту №002 від 09.11.12 умовами поставки є FOB-Нингбо (в термінах Інкотермс 2000). Це зазначено як у експортній декларації, так і в інвойсі.

Згідно Інкотермс-2000 термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару та здійснити завантаження товару на борт судна для експорту.

Відповідно ці витрати повинні входити до ціни товару. Але якщо продавець поніс додаткові витрати, про які зазначає в листі-роз'ясненні до експортної декларації, то це повинно бути документально підтверджено. Однак, митному органу не надано жодних документів для підтвердження даної інформації.

Також колегія суддів зазначає, що в наданій калькуляції транспортних витрат №007 від 25.06.2013р. зазначено, що транспортно-експедиторське обслуговування по доставці товару згідно додатку №3 до контракту №002 від 09.11.2012 на умовах FOB-Нингбо (Китай) склали 19120,00 грн., в тому числі: Китай-кордон України, в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи в Китаї - 11034,8 грн.; вантажно-розвантажувальні роботи на території України - 1656,5 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 986,00 грн.; автоперевезення по території України - 5442,7 грн.

Термін FOB згідно Інкотермс-2000 зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару та здійснити завантаження товару на борт судна для експорту. Відповідно ТОВ "Компанія ДС" не повинно нести витрат за вантажно-розвантажувальні роботи в Китаї, які включені до калькуляції транспортних витрат №007 від 25.06.2013р.

У платіжних дорученнях в іноземній валюті від 28.03.13р. № 01 та від 21.05.13р. № 03 у графі "призначення переказу коштів" зазначений номер контракту та дата №002 від 09.11.12р., згідно з яким відбулась оплата за товар. В зв'язку з тим, що у платіжних дорученнях не зазначений номер інвойсу, оскільки він виписаний 24.05.13р., неможливо перевірити, за якими поставками товарів здійснені перерахування коштів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не скористався своїм правом та ні документально, ні будь - яким іншим способом не довів Полтавській митниці правильність визначення товариством митної вартості товарів, а тому Полтавська митниця прийняла правомірне рішення про коригування митної вартості товарів №806020000/2013/000011/1 від 02.07.2013 р.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що Полтавська митниця при прийнятті оскарженого рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5688/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5688/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2014 р.