Ухвала

від 11.02.2015 по справі 816/5688/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2015 р. м. Київ К/800/15119/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача неприбуття

представника відповідача Піддубняка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДС» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року

у справі № 816/5688/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДС»

до Полтавської митниці Міндоходів

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ДС» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1, зобов'язання відповідача визначити вартість товару, що належить позивачу, виходячи з ціни 1,52887 доларів США.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, у позові відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Компанія ДС» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення у справі.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Полтавська митниця просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2012 №002 та додатку №3 до нього, укладеного між компанією «Нингбо Фри Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко. Лтд" /Китай/ (продавець) і ТОВ «Компанія ДС» (покупець) на умовах поставки FOB-Нингбо (в термінах Інкотермс 2000) здійснено ввезення на митну територію України товару «прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)».

02.07.13 декларантом ТОВ «Компанія ДС» для проведення митного оформлення товару подано ВМД №806020000/2013/006843, в якій товар «прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)» задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 9032108100, країна походження - Китай.

Разом з митною декларацією в електронному вигляді були подані наступні документи: контракт від 09.11.2012 №002 з доповненням №3; комерційний інвойс від 24.05.2013 №2013 КБ0122; митна декларація Китаю від 21.05.2013 №3352963939; коносамент №MWNBILY 1305479 від 25.05.2013; платіжні доручення №01 від 28.03.2013 та №3 від 21.05.2013; пакувальний лист; калькуляція транспортних витрат №007 від 25.06.2013; сертифікат про походження товару ССРІТ 124547299 від 24.05.2013; сертифікат відповідності UА1.182.0124851-13 від 12.06.2013.

За наслідками здійсненого посадовими особами Полтавської митниці контролю наявності в поданих ТОВ «Компанія ДС» документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо його ціни, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті, а саме: відповідно до інвойсу від 24.05.2013 №2013RD0122 фактурна вартість товару складає 59 736,80 доларів США, а в експортній декларації від 21.05.2013 №3352963939 зазначено вартість 59 096,60 доларів США.

Під час консультацій декларанта відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України позивача зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 02.07.2013 ТОВ «Компанія ДС» заявило про неможливість подання додаткових документів у визначений термін та зобов'язалось надати додаткові документи згідно зі статтею 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої вартості декларантом митної вартості товару «прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)» становить 1,52887 доларів США за штуку, а рівень митної вартості подібних товарів, оформлених на підставі ВМД від 04.06.2013 №100270000/13/247767, що визнана митним органом, становить 3,2 долара США за штуку.

Крім того, судами установлено, що під час митного оформлення митним органом виявлено, що ціна товару «термостати» за експортною декларацією від 21.05.2013 № 3352963939 складає 18 750,00 доларів США, а в інвойсі №2013RD0122 від 24.05.2013 цей же товар визначено за ціною 18 800,00 доларів США.

У зв'язку з цим, Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1, яким скориговано із застосуванням резервного методу вартість товару, яка заявлена декларантом з розрахунку 1,52887 доларів США за штуку, та визначено митну вартість товару з розрахунку 3,2 долара США за штуку.

ТОВ «Компанія ДС» проведено митне оформлення товару «прилади для автоматичного регулювання температури - термостати» на суму 319 720,00 грн. згідно з ВМД від 03.07.2013 №806020000/2013/006914 з урахуванням коригування митної вартості відповідно до оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 02.07.2013.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що в наданій позивачем калькуляції транспортних витрат від 25.06.2013 №007 зазначено, що транспортно-експедиторське обслуговування по доставці товару згідно з додатком №3 до контракту від 09.11.2012 №002 на умовах FOB-Нингбо (Китай) склали 19 120,00 грн., в тому числі Китай - кордон України, в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи в Китаї - 11 034,8 грн.; вантажно-розвантажувальні роботи на території України - 1 656,5 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 986,00 грн.; автоперевезення по території України - 5 442,7 грн.

Термін FOB згідно з Інкотермс-2000 зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару та здійснити завантаження товару на борт судна для експорту. Відповідно, на думку митного органу, з яким погодились суди попередніх інстанцій, ТОВ «Компанія ДС» не повинно нести витрат за вантажно-розвантажувальні роботи в Китаї, які включені до калькуляції транспортних витрат від 25.06.2013 №007.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Полтавська митниця прийняла правомірне рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій у повній мірі та вважає його передчасним з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до змісту статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Аналіз змісту викладених положень митного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що основною метою контролю правильності визначення митної вартості товарів з боку митних органів є недопущення заниження декларантом числових значень цієї вартості, що може призвести до неправомірного зменшення митних платежів та податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою витребовування додаткових документів у позивача була розбіжність числових значень ціни товару «термостати» за експортною декларацією від 21.05.2013 № 3352963939 складає (18 750,00 доларів США) та за інвойсом від 24.05.2013 №2013RD0122, де цей же товар визначено за ціною 18 800,00 доларів США.

Водночас, судами попередніх інстанцій не установлено, яке саме числове значення вартості товару «термостати» застосовано ТОВ «Компанія ДС» під час визначення митної вартості цього товару, тобто 18 750,00 доларів США чи 18 800,00 доларів США.

Крім того, під час розгляду цього спору суди попередніх інстанцій не установили суму здійсненої переплати обов'язкових платежів ТОВ «Компанія ДС» під час ввезення товару згідно з ВМД від 03.07.2013 №806020000/2013/006914 з урахуванням коригування митної вартості відповідно до оспорюваного рішення відповідача від 02.07.2013.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що включення до заявленої митної вартості товару вартості додаткових транспортних витрат позивача призводить лише до збільшення розміру митних платежів чи податкових зобов'язань, а їх додаткова оплата імпортером стосується господарської діяльності цього суб'єкта підприємництва і не може бути причиною коригування митної вартості товару.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно встановити, чи були об'єктивні підстави у митного органу вважати, що під час ввезення ТОВ «Компанія ДС» товару «термостати» декларантом було занижено митну вартість цього товару. Крім того, суду першої інстанції слід звернути увагу на перевірку оспорюваного у справі рішення щодо його відповідності передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, зокрема чи прийняте воно розсудливо та пропорційно з огляду на розбіжність у вартості всіх товарів «термостати» у 500 дол. США.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДС» задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель