Постанова

від 18.03.2015 по справі 816/5688/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/5688/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Щепіхін С.О., Іванов О.А.,

від відповідача - Дудник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" до Полтавської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" (надалі - ТОВ "Компанія ДС", позивач) звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці Міндоходів (надалі - Полтавська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1, зобов'язання визначити митну вартість товару, виходячи з ціни 1,52887 дол. США.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на адресу ТОВ "Компанія ДС" від компанії "Нінгбо Фрі Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко Лтд" (Китай) згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2012 №002 надійшов товар: прилади для автоматичного регулювання температури - термостати. Загальна вартість товару за специфікацією №3 до контракту №002, інвойсу №2013RD0122 від 24.05.2013 та додатку №1 до нього становить 59736,80 доларів США. Позивач вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про заниження вартості даного товару. Розбіжність у вартості товару згідно інвойсу (59736,80 доларів США) та експортної декларації (59096,60 доларів США) пояснюється тим, що продавець взяв на себе додаткові видатки, пов'язані з транспортними перевезеннями, переміщенням контейнерів, митну очистку, що відповідає міжнародній комерційній практиці. Відтак рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1 вважає протиправним, оскільки воно прийнято з порушенням вимог статті 266 Митного кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в письмовому запереченні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що надані позивачем документи не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару. У свою чергу, контролюючим органом правомірно, із застосуванням положень статті 60 Митного кодексу України, визначено митну вартість товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Компанія ДС" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 30031551 /т.1, а.с.52-53/.

На підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2012 №002 та додатку №3 до нього, укладеного між компанією "Нінгбо Фрі Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко Лтд" /Китай/ (продавець) та ТОВ "Компанія ДС" (покупець), позивачем здійснено ввезення на митну територію України товару "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" /т.1, а.с. 10-12/.

Декларантом ТОВ "Компанія ДС" - Байрачною В.А. 02.07.2013 для проведення митного оформлення подано ВМД №806020000/2013/006843, в якій товар "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" задекларовано за кодом згідно УКТЗЕД 9032108100, з країни походження - Китай /т. 1, а.с. 152-156/.

З митною декларацією в електронному вигляді подано наступні документи: контракт від 09.11.12 №002 разом з доповненням №3 /т. 1, а.с. 144-146/; комерційний інвойс від 24.05.13 №2013 RD0122 /т. 1, а.с. 148-151/; експортну митну декларацію від 21.05.13 №3352963939 /т. 1, а.с. 159-160/; коносамент від 25.05.13 №MWNBILY 1305479 /т. 1, а.с. 161-162/; платіжні доручення від 28.03.13 №01 та від 21.05.13 №3 /т. 1, а.с. 142-143/; пакувальний лист /т. 1, а.с. 138-141/; калькуляція транспортних витрат від 25.06.13 №007 /т. 1, а.с. 136/; сертифікат про походження товару від 24.05.13 ССРІТ 124547299 /т. 1, а.с. 163-164/; сертифікат відповідності від 12.06.13 UА1.182.0124851-13.

За наслідками здійсненого посадовими особами Полтавської митниці контролю наявності в поданих ТОВ "Компанія ДС" документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо його ціни, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті, а саме - відповідно до інвойсу від 24.05.2013 №2013RD0122 фактурна вартість товару складає 59736,80 доларів США, а в експортній декларації від 21.05.13 №3352963939 зазначено вартість 59096,60 доларів США.

Під час консультацій декларанта, відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 02.07.2013 ТОВ "Компанія ДС" заявило про неможливість подання додаткових документів у визначений термін та зобов'язалось надати додаткові документи згідно статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг.

Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 №806020000/2013/000011/1, яким скориговано із застосуванням резервного методу вартість товару, яка заявлена декларантом митною вартістю з розрахунку 1,52887 доларів США за одиницю, та визначено митну вартість товару з розрахунку 3,2 доларів США за одиницю /т.1, а.с.7-8/.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту спірного рішення судом встановлено, що як на підставу для коригування митної вартості товару контролюючий орган посилався на розбіжності у наданих позивачем для декларування документах, а саме - невідповідність фактурної вартості товару, зазначеної у інвойсі від 24.05.2013 №2013RD0122 /59736,80 доларів США/ та експортній декларації від 21.05.13 №3352963939 /59096,60 доларів США/.

При цьому відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не міг бути прийнятий відповідачем у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не були підтверджені документально (документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Митну вартість товару визначено за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товарів слугувала наявна у відповідача інформація щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, а саме - інформація, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару - "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" становить 1,52887 доларів США за одиницю, а рівень митної вартості подібних товарів, оформлених за ВМД від 04.06.13 №100270000/13/247767, що визнана митним органом, становив 3,2 долари США за одиницю.

Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість не може бути визначна шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України/.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Суд зазначає, що за поставлені компанією "Нінгбо Фрі Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко Лтд" /Китай/ товари позивач сплатив кошти загалом в розмірі 59736, 80 доларів США, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень в іноземній валюті /т.1, а.с. 16-17/. Дана сума коштів є ціною товарів, що визначена у додатку №3 до Контракту від 09.11.2012 №002 /т. 1, а.с. 12/.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, транспортних послуг, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

У ході розгляду справи судом встановлено, що при визначенні митної вартості товару відносно спірної операції позивач виходив з ціни, зазначеної у комерційному інвойсі від 24.05.2013 №2013RD0122, тобто 18 800 доларів США /т. 2, а.с. 25-26/.

Відповідно до інформації, зазначеної в наданому листі-роз'ясненні до експортної декларації компанії "Нінгбо Фрі Трейд Зон Рунду Інтернешнл Трейд Ко Лтд", причина розбіжності вартості оцінюваного товару полягає в тому, що деякі додаткові витрати (витрати на виплату водіям вантажівок, переміщення контейнера, митну очистку тощо) експортер оплачує, але не може показати у експортній декларації /т. 1, а.с. 32-33/.

Так, в наданій калькуляції транспортних витрат від 25.06.2013 №007 зазначено, що транспортно-експедиторське обслуговування по доставці товару згідно додатку №3 до контракту №002 від 09.11.2012 на умовах FOB-Нінгбо (Китай) склали 19120,00 грн, в тому числі: Китай-кордон України, в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи в Китаї - 11034,80 грн; вантажно-розвантажувальні роботи на території України - 1656,50 грн; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 986,00 грн; автоперевезення по території України - 5442,70 грн /т.1, а.с. 68-69/. До матеріалів справи долучено копію договору від 17.10.2012 №1701 про надання транспортно-експедиційних послуг /т.1, а.с. 77-80/, акт здачі-прийняття робіт /т.1, 81/, рахунок-фактуру /т.1, а.с. 82/, податкову накладну /т.1, а.с. 83/.

З приводу посилань відповідача на те, що у калькуляції транспортних витрат від 25.06.2013 №007 зазначено вартість доставки товарів в розмірі 19 120 грн, а у рахунку-фактурі від 19.06.2013 №СФ-0200099 /т. 1, а.с. 82/ - 38 783 грн, суд приймає до уваги пояснення позивача щодо того, що рахунок виписано на загальну суму вартості доставки товарів, а калькуляцію - щодо поставки товарів за спірною операцією.

Отже, загальні витрати ТОВ "Компанія ДС" з придбання та доставки в Україну товару за спірною господарською операцією становили 152 753 грн 23 коп., з них: 150 268 грн 40 коп. - вартість товару (еквівалент 18 800 доларів США) та 2484,8251 грн - витрати на транспортування /т. 2, а.с. 29/. Саме вказану вартість позивачем використано при митному оформленні товарів.

Суд зазначає, що за приписами частин четвертої-шостої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, окрім іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості контролюючий орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень пунктів 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, за яким на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Суд зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Посилання відповідача на наявні розбіжності щодо ціни товару, зазначеної у експортній декларації та інвойсі є доволі сумнівними з огляду на суму такої розбіжності, що становить 50 доларів США. До того ж, в ході розгляду справи судом встановлено, що при визначенні митної вартості товару позивачем враховано ціну, зазначену у інвойсі, тобто 18 800 доларів США, а не ціну, зазначену в експортній декларації, що становить 18 750 доларів США.

Враховуючи те, що при визначенні митної вартості товарів позивач використав більше значення сукупної вартості таких товарів (18 800 доларів США), твердження контролюючого органу про ймовірне заниження позивачем митної вартості товарів є неприйнятними.

Посилання контролюючого органу, як на підставу прийняття спірного рішення, на наявність інформації щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У свою чергу, варто зазначити, що згідно положень статей 53-55, 64 Митного кодексу України законодавець допускає використання митним органом при визначенні митної вартості товарів наявної у такого органу інформації про раніше визнані (визначені) митні вартості лише в тому випадку, коли подані декларантом обов'язкові документи містять істотні розбіжності, що унеможливлюють визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (ціна договору).

У даному випадку, контролюючим органом не надано доказів існування таких істотних розбіжностей.

Суд акцентує увагу на тому, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на вищенаведене, посилання контролюючого органу на раніше визнану вартість товарів "прилади для автоматичного регулювання температури - термостати (датчики-реле температури з електричним пусковим пристроєм неелектронні)" митною вартість за 1 кг 3,2 дол. США є неправомірними.

До того ж, на підтвердження обґрунтованості визначеної вартості товару позивачем надано до матеріалів справи довідку від 25.07.2013 №24.14-05 Полтавської торгово-промислової палати щодо відповідності цін на внутрішньому ринку України на аналогічну продукцію, за змістом якої ціни на термостати за кодом УКТЗЕД 9032108100, що ввозяться в Україну, відповідають середньоринковим цінам на внутрішньому ринку України на аналогічну продукцію та в діапазоні становлять від 1,34 доларів США до 1,71 доларів США /т. 1, а.с. 21/.

Оскільки в судовому засіданні належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору на рівні 1,52887 доларів США за одиницю є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення є протиправним.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень,

Однак, Митницею таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України на адміністративний суд покладено обов'язок перевірити, чи прийнято спірне рішення суб'єктом владних повноважень пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Виходячи з вищенаведених фактичних обставин справи, варто зауважити, що виявлена митним органом розбіжність у зазначенні вартості товарів в розмірі 50 доларів США аж ніяк не може бути визнана достатньою для коригування митної вартості таких товарів, внаслідок чого їх вартість збільшено в два рази.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Відтак, спірне рішення необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ТОВ "Компанія ДС" - задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" до Полтавської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2013 року №806020000/2013/000011/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" (код ЄДРПОУ 30031551) витрати зі сплати судового збору в розмірі 350 (триста п'ятдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба