Рішення

від 18.02.2014 по справі 910/20131/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20131/13 18.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач"

до Публічного акціонерного товариства "ОТП банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер"

про визнання недійсним договору застави

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача: Холод І.П. (дов.)

Від відповідача: Кузьменко Я.Л. (дов.)

Від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 18.02.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору застави № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/20131/13 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2013р. та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер".

06.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" надійшли документи по справі.

06.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшов відзив на позовну заяву та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013р. розгляд справи №910/20131/13 відкладено на 04.12.2013р.

04.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" надійшли письмові пояснення по справі.

04.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли письмові доповнення до відзиву та клопотання про виклик в судове засідання Голову Правління Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" Гречко Сергія Миколайовича для дачі пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. розгляд справи № 910/20131/13 відкладено на 17.12.2013р. та викликано в судове засідання особисто Голову Правління Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" Гречко Сергія Миколайовича для дачі пояснень по справі, щодо оспорюваного договору застави № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року, який був підписаний Гречко Сергієм Миколайовичем.

17.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" Гречко Сергія Миколайовича надійшла заява про неможливість взяти участь у судовому засіданні.

17.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача - Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" надійшли письмові заперечення на ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/20131/13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.12.2013року призначено колегіальний розгляд справи № 910/20131/13 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В. справу № 910/20131/13 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд 14.01.2014р.

14.01.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача - Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.01.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. та судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу №910/20131/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Босий В.П., суддя Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2014р. колегією суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Босий В.П., суддя Любченко М.О. прийнято справу №910/20473/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 18.02.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 18.02.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В., судді Пригунової А.Б. з відпустки та в зв'язку з великою завантаженістю судді Босого В.П. справу № 910/20131/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. справу №910/20131/13 прийнято до свого провадження колегію суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.В., Пригунова А.Б.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" в судовому засіданні 18.02.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в судовому засіданні 18.02.2014р. позов заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" в судове засідання 18.02.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень витребуваних судом не надав.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 18.02.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

11.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елім - Партнер" (позичальник) було укладено Договір про надання кредиту № СR 07-443/29-1, з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування (згідно Договору № 22 від 15.06.201 1р. про зміну Кредитного договору ліміт фінансування складає 6 791 316,75 Євро), а позичальник - прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у кредитному договорі.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", (заставодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" (заставодавець) був укладений Договір застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 р. (далі - договір застави), предметом застави за яким є майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів за Контрактами, переліченими в Додатку № 1 до Договору застави, що є невід'ємною частиною договору, а саме: Договорів суборенди укладених ПАТ "Електровимірювач" з контрагентами: Договір суборенди № 01/12 від 15.08.11р., укладеним із Мельниченко О. М.; Договір суборенди № 01/15 від 26.07.11 р., укладеним із TOB "Тімоне Маркетинг"; Договір суборенди № 01/16 від 12.08.11 р., укладеним із TOB "НЬЮ ВЕЙВ МЕДІА ЮКРЕЙН"; Договір суборенди № 01/18 від 15.08.11 р., укладеним із TOB "ПРО - КОНСАЛТ".

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що Договір застави, який від імені позивача підписано Головою правління Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" Гречко С.М., який діяв на підставі Статуту товариства, укладено з перевищенням повноважень, оскільки був укладений без отримання згоди Наглядової ради позивача, що є порушенням положень Статуту Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач".

З огляду на зазначене, позивач вважає, що сторонами при укладені оспорюваного правочину були недодержані вимоги, які встановленні частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання Договору застави недійсним.

Враховуючи вищевикладене, позивач - Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що позивачем - Публічним акціонерним товариством "Електровимірювач" було вчинено дії щодо схвалення та виконання оспорюваного договору, що в свою чергу унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено судом вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № СR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" було укладено Договір застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 р.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 2 жовтня 1992 року, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом встановлено, що Договір застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року зі сторони позивача - ПАТ "Електровимірювач" підписано Головою правління Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" Гречко С.М., який діяв на підставі Статуту товариства.

Відповідно до пункту 7.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" затвердженого протоколом № 12 від 30.09.2010 року загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач", органами управління Товариства є: загальні збори акціонерів: наглядова рада; виконавчий орган; ревізійна комісія.

Пунктом 7.3. Статуту, визначено, що з числа акціонерів товариства створюється Наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства (пункт 7.3. Статуту).

Відповідно до підпункту 14 пункту 7.9.9 Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішень про укладання будь-якої кредитної угоди (договору) про надання в заставу майна Товариства (рухомого чи нерухомого), угоди (договору) про надання чи одержання позики, надання товариством поруки чи гарантії або іншого забезпечення під виконання зобов'язань товариства чи третіх осіб.

Пунктом 7.10.6 Статуту визначено, що як посадова особа Голова правління, зокрема, приймає рішення про укладання договорів, сума по кожному з яких не перевищує 500 000,00 грн.

З протоколу загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" № 12 від 30.09.2010 року вбачається на рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" обрано Головою правління товариства Гречко С.М.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені (в даному випадку - це голова правління), зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Згідно Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року предметом застави є майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів за Контрактами, переліченими в Додатку № 1 до Договору застави, що є невід'ємною частиною договору, а саме: Договорів суборенди укладених ПАТ "Електровимірювач" з контрагентами: Договір суборенди № 01/12 від 15.08.11р., укладений із Мельниченко О. М.; Договір суборенди № 01/15 від 26.07.11 р., укладений із TOB "Тімоне Маркетинг"; Договір суборенди № 01/16 від 12.08.11 р., укладений із TOB "НЬЮ ВЕЙВ МЕДІА ЮКРЕЙН"; Договір суборенди № 01/18 від 15.08.11 р., укладений із TOB "ПРО - КОНСАЛТ".

Відповідно п. 3.1.7. Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року, позивач зобов'язався надавати відповідачу оригінали чи засвідчені позивачем або нотаріально копії всієї документації, якою супроводжується виконання умов цього Договору та контрактів та надавати будь-які інші документи та вчинювати інші дії для визначення фактичного розміру предмета застави.

Проте, з огляду на те, що оспорюваний договір зі сторони Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач", було укладено без погодження Наглядової ради, позивач звернувся до відповідача з гарантійним листом вих. № 40/783 від 19.09.2011 року, яким, посилаючись на Закон України "Про акціонерні товариства" повідомив відповідача про те, що чергові загальні збори акціонерів товариства відбудуться у грудні 2011 року, у порядок денний яких включено питання затвердження Договору застави майнових прав № PL 11-491/29-1 від 20.09.2011 року. У даному гарантійному листі позивач зобов'язався після проведення чергових загальних зборів надати належним чином засвідчену копію протоколу.

Також, ПАТ "Електровимірювач" на виконання умов Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року, було надано Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" копії договорів суборенди № 01/12 від 15.08.2011р., № 01/15 від 26.07.2011 р., № 01/16 від 12.08.2011 р., № 01/18 від 15.08.2011 р.

Крім того, згідно листа Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" вих. № 905від 27.10.2011 року направленого на адресу відповідача позивач надав Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" право проводити списання грошових коштів з поточного рахунку №26008001308880 Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" з метою погашення нарахованих до сплати відсотків за договором надання кредиту про надання кредиту № СR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елім - Партнер", які боржник сам погасити немає можливості.

Вищевстановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про схвалення та виконання позивачем оспорюваного Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року.

Також, суд приймає до уваги, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 7/906/72/13-г від 29.10.2013р. було задоволено позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задоволено та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованості за Договором про надання кредиту № CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року в розмірі 7 669 249,69 Євро, а саме: 6 660 125,95 Євро - заборгованість за кредитом, 738 964,20 Євро - заборгованість по відсоткам, 270 159,54 Євро - заборгованість по пені, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 20.12.2012 року становить 81 541 686,78 грн. шляхом переводу на Публічне акціонерне товариство "ОТП БАНК": права вимоги щодо отримання грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку №26008001308880, відкритому в АТ "ОТП Банк", та належному Відкритому акціонерному товариству "Електровимірювач", що є предметом застави за Договором застави № PL 11-41/29-1 від 20.09.2011р.; права вимоги за Договором суборенди № 01/12 від 15.08.2011р., укладеним між ВАТ "Електровимірювач" та Мельниченко О.М. (і/к 31116721114), Договором суборенди №01/15 від 26.07.2011р., укладеним між ВАТ "Електровимірювач" та ТОВ "Тімоне Маркетинг" (і/к 37221134); Договором суборенди №01/16 від 12.08.2011р., укладеним між ВАТ "Електровимірювач" та ТОВ "Нью Вейв Медіа Юкрейн" (і/к 37569376) та Договором суборенди №01/18 від 15.08.2011р., укладеним між ВАТ "Електровимірювач" та ТОВ "Проконсалт" (і/к 37455199) в рахунок часткового погашення вищевказаної заборгованості за Договором про надання кредиту № CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що підстави для визнання Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року недійсним щодо підписання оспорюваного договору не уповноваженою особою, без відповідного схвалення уповноваженими органами товариства є необґрунтованими.

Також, судом враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд не приймає до уваги заперечення відповідача згідно з якими ПАТ "ОТП БАНК" не було відомо про обмеження, що встановлені Статутом позивача, оскільки у виписці з ЄДР не містилось відомостей щодо обмежень на представництво юридичною особи, з огляду на те, що оспорюваний договір містить посилання на Статут позивача, а тому відповідач мав бути ознайомлений з відповідними обмеженнями на укладення договорів.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору застави майнових прав № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 року відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.02.2014р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя М.О. Любченко

Суддя А.Б. Пригунова