Ухвала

від 27.02.2014 по справі 50/457-14/29-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" лютого 2014 р. Справа №50/457-14/29-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Символ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013

у справі № 50/457-14/29-2012 (головуючий суддя Любченко М.О.)

за позовом Заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі:

1) Верховної Ради України;

2) Кабінету Міністрів України;

3) Міністерства оборони України

до 1) Севастопольської міської ради;

2) Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідча-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне комунальне підприємство «Аррікон»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство оборони Російської Федерації

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі: Верховної Ради України (далі, позивач-1), Кабінету Міністрів України (далі, позивач-2) та Міністерства оборони України (далі, позивач-3) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.12.2010 № 05-1473вих-10 (том 1, а.с. 105-109)) до Севастопольської міської ради (далі, відповідач-1) та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі, відповідач-2) про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» (далі, третя особа-1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 50/457 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 справу № 50/457 прийнято до провадження та присвоєно їй номер № 50/457-14/29-2012.

Зазначеною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державне комунальне підприємство «Аррікон» (далі, третя особа-2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство оборони Російської Федерації (далі, третя особа-3).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі № 50/457-14/29-2012 позов Заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України до Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено.

Визнано за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на розташовані у Балаклавській бухті м. Севастополя гідротехнічні споруди: причал № 260 довжиною причального фронту 124 м, шириною 1,8 м, глибиною 1,05-4,45 м; корневу частину причалу № 260 «б» довжиною причального фронту 7,9 м, шириною 6,4 м, глибиною 4,1-4,4 м.; корневу частину № 260 «в» довжиною причального фронту 9,2 м, шириною 6,9 м, глибиною 4,2-5,5 м; причал № 261 довжиною причального фронту 87,2 м, шириною 1,4 м, глибиною 3,6-5,3 м; берегоукріплення № 83-БУ (причал) довжиною причального фронту 52,3 м, шириною 16,5 м, глибиною 0,65-1,35 м.

Зобов'язано Севастопольську міську раду та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради передати на баланс Міністерства оборони України розташовані у Балаклавській бухті м. Севастополя гідротехнічні споруди: причал № 260 довжиною причального фронту 124 м, шириною 1,8 м, глибиною 1,05-4,45 м; корневу частину причалу № 260 «б» довжиною причального фронту 7,9 м, шириною 6,4 м, глибиною 4,1-4,4 м.; корневу частину № 260 «в» довжиною причального фронту 9,2 м, шириною 6,9 м, глибиною 4,2-5,5 м; причал № 261 довжиною причального фронту 87,2 м, шириною 1,4 м, глибиною 3,6-5,3 м; берегоукріплення № 83-БУ (причал) довжиною причального фронту 52,3 м, шириною 16,5 м, глибиною 0,65-1,35 м.

У позові Заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Верховної Ради України відмовлено.

Присуджено до стягнення з Севастопольської міської ради в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 93,50 грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Присуджено до стягнення з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 93,50 грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі № 50/457-14/29-2012 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» у справі № 50/457-14/29-2012 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 50/457-14/29-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 3 статті 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, станом на 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 218,00 грн.

Згідно пунктів 2.2. та 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про витребування та повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Як вбачається зі змісту позовної заяви Заступника прокурора м. Севастополя, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в останній він об'єднав одну вимогу майнового характеру, а саме, вимогу про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на розташовані у Балаклавській бухті м. Севастополя гідротехнічні споруди: причал № 260 довжиною причального фронту 124 м, шириною 1,8 м, глибиною 1,05-4,45 м; корневу частину причалу № 260 «б» довжиною причального фронту 7,9 м, шириною 6,4 м, глибиною 4,1-4,4 м.; корневу частину № 260 «в» довжиною причального фронту 9,2 м, шириною 6,9 м, глибиною 4,2-5,5 м; причал № 261 довжиною причального фронту 87,2 м, шириною 1,4 м, глибиною 3,6-5,3 м; берегоукріплення № 83-БУ (причал) довжиною причального фронту 52,3 м, шириною 16,5 м, глибиною 0,65-1,35 м та одну вимогу немайнового характеру, а саме вимогу про зобов'язання Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради передати на баланс Міністерства оборони України розташовані у Балаклавській бухті м. Севастополя гідротехнічні споруди: причал № 260 довжиною причального фронту 124 м, шириною 1,8 м, глибиною 1,05-4,45 м; корневу частину причалу № 260 «б» довжиною причального фронту 7,9 м, шириною 6,4 м, глибиною 4,1-4,4 м.; корневу частину № 260 «в» довжиною причального фронту 9,2 м, шириною 6,9 м, глибиною 4,2-5,5 м; причал № 261 довжиною причального фронту 87,2 м, шириною 1,4 м, глибиною 3,6-5,3 м; берегоукріплення № 83-БУ (причал) довжиною причального фронту 52,3 м, шириною 16,5 м, глибиною 0,65-1,35 м.

Зазначені позовні вимоги рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 задоволені.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий символ», останнім рішення суду першої інстанції у справі № 50/457-14/29-2012 оскаржується у повному обсязі.

Отже, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити 50 % ставки, яка підлягала б сплаті за подання позовної заяви майнового характеру, визначеної з урахуванням вартості спірного майна та 50 % від ставки, яка підлягає сплаті за заявлену вимогу немайнового характеру.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» зазначає у апеляційній скарзі, що при визначенні суми судового збору виходило з вартості спірного майна, яка вказана у договорі оренди № 2026 від 01.04.1997, укладеного між третьою особою-2 та третьою особою-3 та становить 345 236,00 грн., сплативши, як вбачається із платіжних доручень № 1233 від 25.12.2013 та № 1329 від 31.01.2014 за подання до суду апеляційної скарги 3 452,36 грн. судового збору.

Однак, як уже зазначалося вище, третьою особою-1 рішення суду першої інстанції оскаржується в повному обсязі, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» мало також сплатити судовий збір за подання до суду апеляційної скарги за заявлену прокурором вимогу немайнового характеру, а саме вимогу про зобов'язання Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради передати на баланс Міністерства оборони України розташовані у Балаклавській бухті м. Севастополя гідротехнічні споруди: причал № 260 довжиною причального фронту 124 м, шириною 1,8 м, глибиною 1,05-4,45 м; корневу частину причалу № 260 «б» довжиною причального фронту 7,9 м, шириною 6,4 м, глибиною 4,1-4,4 м.; корневу частину № 260 «в» довжиною причального фронту 9,2 м, шириною 6,9 м, глибиною 4,2-5,5 м; причал № 261 довжиною причального фронту 87,2 м, шириною 1,4 м, глибиною 3,6-5,3 м; берегоукріплення № 83-БУ (причал) довжиною причального фронту 52,3 м, шириною 16,5 м, глибиною 0,65-1,35 м.

Таким чином, апелянт мав сплатити за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції судовий збір у наступному розмірі: 3 452,36 грн. за вимогу майнового характеру та 609,00 грн. за вимогу немайнового характеру. Всього 4 061,36 грн.

Однак, як вбачається із доданих до апеляційної скарги третьою особою-1 платіжних доручень № 1233 від 25.12.2013 та № 1329 від 31.01.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» сплатило за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3 452,36 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, а саме Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 вказаної статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 86, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі № 50/457-14/29-2012 та додані до неї документи.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий символ» (99042, м. Севастополь, Набережна Назукіна, 1-а; код ЄДРПОУ 24032766) з бюджету судовий збір у розмірі 573,50 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 1233 від 25.12.2013 та судовий збір у розмірі 2 878,86 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 1329 від 31.01.2014.

3. Матеріали справи № 50/457-14/29-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко