Рішення

від 25.02.2014 по справі 523/665/14-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/665/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Бузовського В.В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» до ОСОБА_1, про витребування майна із чужого незаконного володіння визнання права власності, -

установив:

Виробничий кооператив «Організація орендарів Одесавторресурси» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

В обґрунтування вимог посилається на те, що позивач являється власником нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, загальною площею 3775,0 кв.м., розташованих на земельній ділянці, загальною площею 9770,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1; нежилої будівлі, загальною площею 81,8 кв.м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 296,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2; нежитлової будівлі, загальною площею 51,2 кв.м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 446,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3; нежилої будівлі, загальною площею 58,7 кв.м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 278,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4; нежитлової будівлі, загальною площею 2675,2 кв.м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 7294,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 та нежилої будівлі, загальною площею 56,6 кв.м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 161,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6, яким незаконно заволоділи інші особи і які у подальшому ним розпорядилися, в зв'язку з чим позивач, з підстав визначених ст. ст. 387, 388, 1212, 1213 ЦК України, звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідачки вимоги позову не визнав та просив суд у задоволенні позовної заяви, відмовити. В заперечення вимог, представник відповідача, посилався на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності, з приводу чого представником відповідача було подано заяву про застосування судом позовної давності, а також на те, що спірне майно використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підтвердження чого надав договори, про надання послуг, укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Комплекс Вторсировини».

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що згідно статуту, ВК «Організація орендарів Одесавторресурси» створено рішенням членів Організації орендарів «Одесавторресурси», у відповідності до вимог ГК України, ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного майна» та згідно наказу № 459 від 29 грудня 1993 року Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області, яким надано дозвіл на викуп державної частки майна у цілісному майновому комплексі Орендного підприємства «Одесавторма», яке було утворено Організацією орендарів «Одесавторресурси» на базі орендованого майна у РВ ФДМУ в Одеській області.

Пунктом 1.2 Статуту ВК «Організація орендарів Одесавторресурси» встановлено, що ВК «Організація орендарів Одесавторресурси» є правонаступником усіх прав та обов'язків Організації орендарів «Одесавторресурси», оскільки вона є покупцем державної частки майна Орендного підприємства «Одесавторма», а його створено на базі майна, яке викупила у держави Організація орендарів «Одесавторресурси» за договором купівлі-продажу № 47 від 05 січня 1994 року, що підтверджено Актом передачі майна від 28 березня 1994 року, Свідоцтвом № 45 від 06 квітня 1994 року про право власності Організації орендарів «Одесавторресурси» на майно, викуплене за договором купівлі-продажу № 47 від 05 січня 1994 року, Реєстраційним посвідченням КП «ОМБІ та РОН» від 24 травня 1994 року, щодо реєстрації об'єктів нерухомості.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами: договором купівлі продажу № 47 від 05.01.1994р.; свідоцтвом про право власності № 45 від 06.04.1994р.; актом передачі проданого майна; протоколом № 1 загальних зборів членів Організації орендарів «Одесавторресурси» від 10.11.2004р.; протоколом № 5 загальних зборів членів Виробничого кооперативу «Організації орендарів «Одесавторресурси» від 07.06.2013р.; ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. по справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, за № 12013170110001464 від 26.06.2013р., в якій позивач приймав участь у якості потерпілої сторони.

Представник відповідача не заперечував щодо обставин встановлених судом, визнав такі обставини, а в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі, не підлягають доказуванню.

Також, судом прийнято до уваги ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р., у справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, за № 12013170110001464 від 26.06.2013 року. При розгляді кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора Організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства «Одесавторресурси», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, (далі «Одесавторресурси») з метою заволодіння об'єктами нерухомості «Одесавторресурси», спільно та за попередньою змовою зі своїми підлеглими: заготівником ОСОБА_3,. та головним інженером ОСОБА_4, 10.03.1994р., заволодів об'єктами нерухомості в кількості 18 об'єктів при наступних обставинах:

В 1992 році за адресою: АДРЕСА_1 розташовувалося Одеське підприємство по заготівлі, обробці та поставці вторинних ресурсів, засновником якого був Фонд державного майна України. В вересні 1992 року, на базі Одеського підприємства по заготівлі, обробці та поставці вторинних ресурсів рішенням загальних зборів створено ОО Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства «Одесавторресурси», яке не є суб'єктом господарювання, директором якого обраний ОСОБА_2 Рішенням № 228 від 25.09.1992р., виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеса Одеської області здійснено державну реєстрацію «Одесавторресурси» за адресою: АДРЕСА_1.

З метою оренди та використання майна підприємства по заготівлі, обробці та поставці вторинних ресурсів, засновником якого був Фонд державного майна України, враховуючи, що «Одесавторресурси» не є суб'єктом господарювання, колективом орендарів «Одесавторресурси» на базі даного підприємства створюється орендне підприємство «Одесавторма» (код ЗКПО 13914500, юридична адреса: АДРЕСА_1), директором якого також обраний ОСОБА_2

07.12.1992р., ОП «Одесавторма» діючи від імені «Одесавторресурси» уклало договір оренди з Фондом державного майна України.

Відповідно до прийнятого рішення на зборах орендаторів до Фонду державного майна України від 03.08.1993р., подано заявку про приватизацію підприємством «Одесавторресурси» майна орендованого ОП «Одесавторма».

«Одесавторресурси» 05.01.1994р., уклало договір купівлі-продажу державного майна № 47 в особі директора ОСОБА_2, з Регіональним відділенням по Одеській області Фонду державного майна України на купівлю державного майна яке орендувало ОП «Одесавторма», а саме: АДРЕСА_1, АДРЕСА_30; АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_21; АДРЕСА_22; АДРЕСА_23; АДРЕСА_24; АДРЕСА_25; АДРЕСА_26; АДРЕСА_27; АДРЕСА_18, АДРЕСА_28; АДРЕСА_29, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га. Майно підприємства включало в себе всі його активи та пасиви, інвентар, обладнання та інше майно у відповідності з актом інвентаризації, який додавався к зазначеному договору. Внаслідок чого, 28.03.1994р., між «Одесавторресурси» в особі директора ОСОБА_2, та Фондом державного майна України регіональним відділенням по Одеській області укладено акт передачі проданого майна та видано свідоцтво про право власності № 45 від 06.04.1994р., яке підтверджувало право власності за «Одесавторресурси».

Таким чином, 24.05.1994р., на підставі зазначеного свідоцтва, цілісний майновий комплекс (нежитлове нерухоме майно) зареєстроване на праві власності за «Одесавторресурси».

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора обох товариств «Одесавторресурси» та «Одесавторма», достовірно знаючи, що 05.01.1994р., «Одесавторресурси» придбало майно орендоване ОП «Одесавторма», маючи намір на заволодіння майном ОП «Одесавторресурси», шляхом створення нового підприємства - правонаступника та перереєстрації на нього права власності майна «Одесавторресурси», вступив в злочину змову зі своїми підлеглими і заготівельником ОСОБА_5, та інженером ОСОБА_4, направлену на реалізацію злочинного умислу.

Таким чином, ОСОБА_2, створив підприємство з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», виготовив Установчий договір командитного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в якому зазначив, що «ІНФОРМАЦІЯ_1» створено в результаті реорганізації і воно є правонаступником ОП «Одесавторма», яке в свою чергу створено рішенням орендарів «Одесавторресурси». Використовуючи службове становище ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підписали Статут «ІНФОРМАЦІЯ_1» від імені засновників та надали на підпис іншим особам, дані яких внесені до Уставу, як про засновників, із числа орендарів.

Підписанням Установчого договору КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_2, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які діяли умисно, завірили завідомо недостовірні відомості про реорганізацію підприємств «Одесавторресурси» та «Одесавторма», що надало останнім можливість переоформити нове підприємство за реєстраційним номером в ЄДРПОУ - 13914500 та яке юридично виглядало, як правонаступництво КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» з набуттям прав товариств ОП «Одесавторма» та «Одесавторресурси».

При цьому ОСОБА_6, свідомо знаючи, що Статут товариства не відповідає дійсності, завірив власноруч своїм підписом недостовірні відомості про реорганізацію підприємств «Одесавторресурси» та «Одесавторма» та згоду нібито надану на створення зазначеного товариства з 213-ти осіб, учасників зазначених підприємств.

В наслідок створення КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_2, очолив його самостійно на посаді президента, що надало йому можливість самостійно розпоряджатися майном підприємства.

У подальшому, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3, достовірно знаючи, що КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є правонаступником «Одесавторресурси» та «Одесавторма» надали до виконавчого комітету Одеської міської ради заявку та інші документи, про реєстрацію права власності, згідно яких КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» видані свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна.

На підставі зазначених свідоцтв, ОСОБА_2, та ОСОБА_3, зареєстрували за КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримали право власності на наступні об'єкти нерухомості:

- АДРЕСА_1: свідоцтво про право власності № 01900 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_6: свідоцтво про право власності № 019112 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_2: свідоцтво про право власності № 019114 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_7: свідоцтво про право власності № 011082 від 05.12.2002р.;

- АДРЕСА_8: свідоцтво про право власності № 019107 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_5: свідоцтво про право власності № 020732 від 19.08.2002р.;

- АДРЕСА_4: свідоцтво про право власності № 019113 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_9: свідоцтво про право власності № 019108 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_10: свідоцтво про право власності № 019103 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_11: свідоцтво про право власності № 019104 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_12: свідоцтво про право власності № 019102 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_13: свідоцтво про право власності № 019139 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_14: свідоцтво про право власності № 019107 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_15: свідоцтво про право власності № 019111 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_16: свідоцтво про право власності № 019110 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_17: свідоцтво про право власності № 019109 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_18: свідоцтво про право власності № 019105 від 08.05.2002р.;

- АДРЕСА_19; свідоцтво про право власності № 021938 від 21.10.2002р.;

- АДРЕСА_20, свідоцтво про право власності № 021939 від 21.10.2002р.,

таким чином, незаконно заволоділи об'єктами нерухомості шляхом оформлення права власності за підприємством-правонаступником, що не відповідало дійсності.

ОСОБА_6, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3, та ОСОБА_2, заволоділи чужим майном - майновим комплексом, що належить «Одесавторресурси», загальною вартістю 5 414 736 грн., шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило зазначеному підприємству шкоду в особливо великому розмірі та спричинило тяжкі наслідки, розпорядившись в подальшому зазначеними об'єктами на свій розсуд.

Отже, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. по справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, № 12013170110001464 від 26.06.2013 року встановлено, що власником нерухомого майна, зокрема майна, яке є предметом спору, являється Виробничий кооператив «Організація орендарів Одесавторресурси», але цим майном незаконно заволоділи інші особи, які у подальшому ним розпорядилися та встановлено факт вчинення злочину щодо незаконного заволодіння майном, яке належить Виробничому кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси». Крім того, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 грудня 2004 року № 787, скасовані свідоцтва про право власності КТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» «Одесавторма» на об'єкти нерухомого майна, до складу якого входить майно, що є предметом дійсної справи.

Згідно ст. 51 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заперечуючи проти позову відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували обставини викладені в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р., по справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності за № 12013170110001464 від 26.06.2013 року.

З урахуванням викладених обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає, що ВК «Організація орендарів Одесавторресурси» є правонаступником усіх прав та обов'язків Організації орендарів «Одесавторресурси», є власником майна, яке є предметом спору, та вважає встановленим те, що майно вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами.

Суд не приймає до уваги заяву представника відповідача про застосування позовної давності та ствердження відповідача про те, що спірне майно використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підтвердження чого суду були надані договори про надання послуг укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Комплекс Вторсировини» з наступних підстав.

Надані відповідачем договори про надання послуг, укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Комплекс Вторсировини» не підтверджені належними доказами, які б свідчили про виконання цих договорів, при цьому, ці договори стосуються лише надання послуг та не спростовують доводи позивача. Крім того, у наданих відповідачем договорах, про надання послуг укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Комплекс Вторсировини» встановлено строк їх дії - до 31 травня 2013 року, а умови договорів не передбачають їх автоматичної пролонгації, а відповідно, ці договори припинили свою дію з 01.06.2013 року. Крім того, суд звертає увагу на те, що для розгляду справи по суті, не має правового значення, в який спосіб ОСОБА_1, використовує нерухоме майно, що належить позивачеві.

З приводу заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

Позивачем подано позов до ОСОБА_1, про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, оскільки саме ОСОБА_7, на момент подачі позову, володіє майном, яке належить позивачу, про що позивач довідався та міг довідатися лише під час розгляду кримінальної справи в Приморському районному суді м. Одеси в 2013 році, з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р., по справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, № 12013170110001464 від 26.06.2013 року.

Крім того, на підтвердження того, що на момент подачі позову спірним майном володіє відповідач, позивачем було надано рішення щодо отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з довідками з реєстру нерухомого майна, які видані 18.07.2013 року на вимогу слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області, з яких вбачається, що саме за фізичною особою ОСОБА_1, зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу, яке вона набула саме як фізична особа.

Отже, лише у липні 2013 році позивач міг довідатися та довідався про те, що належним йому майном володіє ОСОБА_1, і саме з цих підстав позивачем було подано позовну заяву до суду про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, в зв'язку з чим суд вважає, що позивачем не було пропущено строк позовної давності на подачу позову до ОСОБА_1, про витребування такого майна та визнання права власності на нього.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

За ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В силу ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи встановлене, а саме те, що спірне майно вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 257-261, 387, 388, 392, 1212, 1213 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності - задовольнити.

2. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ІН НОМЕР_1 на користь Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторесурси» код ЄДРПОУ 33600699 нерухоме майно, а саме:

- нежитлові будівлі, загальною площею 3775,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 9770,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлову будівлю, загальною площею 81,8 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 296,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлові будівлі, загальною площею 51,2 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 446,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3;

- нежитлову будівлю, загальною площею 58,7 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 278,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4;

- нежитлові будівлі, загальною площею 2675,2 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 7294,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5;

- нежитлову будівлю, загальною площею 56,6 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 161,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6.

3. Визнати за Виробничим кооперативом «Організація орендарів Одесавторесурси» код ЄДРПОУ 33600699. право власності на нерухоме майно, а саме:

- нежитлові будівлі, загальною площею 3775,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 9770,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлову будівлю, загальною площею 81,8 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 296,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлові будівлі, загальною площею 51,2 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 446,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3;

- нежитлову будівлю, загальною площею 58,7 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 278,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4;

- нежитлові будівлі, загальною площею 2675,2 кв.м., розташовані на земельній ділянці, загальною площею 7294,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5;

- нежитлову будівлю, загальною площею 56,6 кв.м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 161,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІН НОМЕР_1 на користь Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторесурси» сплачений судовий збір в розмірі 3 654 грн 00 коп.

5. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: