Постанова

від 25.02.2014 по справі 826/20787/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2014 року 15:59 № 826/20787/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 20.06.2013 № 1226552208 та від 16.10.2013 № 69026552208 за участю представників сторін:

від позивача Хахула М.О., Ніжніченко О.А.

від відповідача Шкодич Ю.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (далі - позивач, ТОВ «Ватсон-Телеком») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправнимита скасування податкових повідомлень-рішеньвід 20.06.2013р. №1226552208, від 16.10.2013 р. № 69026552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 30.01.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження по даній справі до 12.02.2014 року для надання доказів та зупинено провадження по даній справі до 12.02.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року відкладено розгляд справи на 25.02.2014 року у зв'язку з необхідністю вручення судових повісток свідкам.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що є всі підстави вважати доведеними факти зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку - ТОВ «Ватсон-Телеком». ТОВ «Ватсон-Телеком» не було занижено податок на прибуток за період перевірки, а отже й не було порушено податкового законодавства. Також позивач зазначив, що ТОВ «Ватсон-Телеком» було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податку на додану вартість, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності. При цьому, позивач послався на письмові докази, котрі долучені до матеріалів справи. В якості юридичної підстави задоволення заявлених позовних вимог позивач навів ряд статей Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні, посилаючись на те, що 05.03.2013 р. старшим слідчим СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС, майором податкової міліції Клочаком М.В., винесено постанову про призначення перевірки ТОВ «Ватсон-Телеком» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Верона ЛТД». Крім того, відповідач зазначив факти складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 13.05.2011 р. № 158/23/35402522 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.; складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 16.11.2011 р. № 380/23/35402522 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 02.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 02.11.2011 р.; складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 13.05.2011 р. № 159/23/35402522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р.

Враховуючи зазначені акти перевірок, а саме висновки актів перевірок, згідно з якими нібито встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Верона ЛТД» при придбанні та продажу товарів, роботи по вказаним правочинах не були нібито передані в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України, відсутністю об'єктів оподаткування за період перевірок, відповідач вважає, що є підстави дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Верона ЛТД» здійснювалась поза межами правового поля, а отже, не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Ватсон-Телеком» та ТОВ «Верона ЛТД».

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, встановив наступне.

Позивач - ТОВ «Ватсон-Телеком» (код ЄДРПОУ 31304435) зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 25.01.2001року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів вм. Києві з 29.01.2001 за №10-026232.

Як вбачається з матеріалів справи, в кінці травня 2013 року Халіковим Рустамом Тоштемировичем, головним державним податковим інспектором-ревізором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі наказу в. о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 08.05.2013 р. № 1527 та направлення на перевірку від 08.05.2013 р. № 1073/22.8, на виконання постанови старшого слідчого СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС, майора податкової міліції Клочака М.В. від 05.03.2013 р., було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ватсон-Телеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 р. по 01.09.2011 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 27.05.2013 р. № 508/22.8/31304435(далі -Акт перевірки), яким встановлено, зокрема, порушення позивачем:

1. п. 5.1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у зв'язку з тим, що до складу валових витрат за отримані товари (роботи, послуги) по взаємовідносинах з ТОВ «Верона ЛТД» безпідставно віднесені витрати в загальній сумі 1848669 грн., у тому числі по періодах: 2010 рік - 850378 грн.; За І квартал 2011 року - 135595 грн.; За ІІ квартал 2011 року - 246226 грн.; За ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 862696 грн.;

2. пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 185 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1538949,76 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2010року - на загальну суму ПДВ 63837 грн.; листопад 2010 року - на загальну суму ПДВ 132347,36 грн.; грудень 2010 року - на загальну суму ПДВ 484118,4 грн.; лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 32177 грн.; березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 76299 грн.; квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 30601 грн.; травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 96777 грн.; червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 86731 грн.; липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 216458 грн.; серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 319604 грн.

20.06.2013 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вищезгаданого Акту перевірки складено наступні податкові повідомлення-рішення:

- Податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. №1126552208, яким встановлено порушення пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями) та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ватсон-Телеком» за платежем: податок на прибуток, код 11021000, разом з штрафними санкціями на два мільйони дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят три грн. 00 коп.

- Податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. №1226552208, яким встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та п. 198.1, 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) із змінами і доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ватсон-Телеком» за платежем: податок на додану вартість, код 14010100, разом з штрафними санкціями на один мільйон дев'ятсот сімдесят сім тисяч п'ятдесят шість грн.

Скориставшись правом адміністративного оскарження рішень ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, ТОВ «Ватсон-Телеком» оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

09.09.2013 р.ТОВ «Ватсон-Телеком» отримало по пошті Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 р. № 4074/10/26-15-10-04 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Ватсон-Телеком», у якому зазначалося, що Головне управління Міндоходів у м.Києві:

- Залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.06.2013 р. № 1226552208.

- Скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.06.2013 р. № 1126552208 в частині штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 33 898,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишає без змін.

- Скаргу генерального директора ТОВ «Ватсон-Телеком» Савінова А.Ю. та клопотання про витребування документів представника ТОВ «Ватсон-Телеком» - частково задовольняє.

В подальшому, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ТОВ «Ватсон-Телеком» оскаржило податкові повідомлення-рішення ДПІу Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Міністерства доходів і зборів України в порядку ст. 55, ст. 56 ПК України.

На підставі Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 р. №4074/10/26-15-10-04 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Ватсон-Телеком», 14.11.2013 р. ТОВ «Ватсон-Телеком» було отримано нове податкове повідомлення-рішення від 16.10.2013р. № 69026552208, у якому було зазначено, що:

- згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 27.05.2013 р. № 508/22.8/31304435 та на підставі рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 р. № 4074/10/26-15-10-04 встановлені порушення пп. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ватсон-Телеком», код 31304435, за платежем: податок на прибуток, код 11021000, на два мільйони шістдесят одна тисяча двісті шістдесят п'ять грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 1848669 грн. та штрафні (фінансові) санкції 212596 грн.

ТОВ «Ватсон-Телеком» також не погодилось із податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2013 № 69026552208 та оскаржило останнє до Міністерства доходів і зборів України .

За результатами згаданого оскарження 04.12.2013 р. ТОВ «Ватсон-Телеком» отримало по пошті Рішення Міністерства доходів і зборів України від 04.11.2013 р. № 14594/6/9999-00115, яким залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ від 20.06.2013р. № 1126552208, № 1226552208, з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.10.2013 р. № 69026552208, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на суму 1 848 669,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 212 596,00 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для прийняття вказаного рішення став факт винесення 05.03.2013 р. старшим слідчим СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС, майором податкової міліції Клочаком М.В., постанови про призначення перевірки ТОВ «Ватсон-Телеком» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Верона ЛТД»; складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 13.05.2011 р. № 158/23/35402522 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.; складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 16.11.2011 р. № 380/23/35402522 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 02.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 02.11.2011 р.; складання Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області Акту від 13.05.2011 р. № 159/23/35402522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Верона ЛТД» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р.»

Враховуючи зазначені акти перевірок, а саме висновки актів перевірок, згідно з якими нібито встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Верона ЛТД» при придбанні та продажу товарів, роботи по вказаним правочинах не були нібито передані в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України, відсутністю об'єктів оподаткування за період перевірок, відповідач вважає, що є підстави дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Верона ЛТД» здійснювалась поза межами правового поля, а отже, не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Ватсон-Телеком» та ТОВ «Верона ЛТД».

З пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлено наступне.

Так, враховуючи необхідність ведення фінансово-господарської діяльності, 31.05.2010 р. між ТОВ «Ватсон-Телеком» та ТОВ «Верона ЛТД» було укладено Договір поставки № 57, відповідно до предмету якого Продавець (ТОВ «Верона ЛТД») продає, а Покупець (ТОВ «Ватсон-Телеком») приймає і зобов'язується оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якого визначається в накладних на передачу конкретної партії товару за цим Договором. Відвантаження товарів ТОВ «Верона ЛТД» на адресу ТОВ «Ватсон-Телеком», їх асортимент, номенклатура, кількість і вартість визначена у видаткових накладних на передачу конкретної партії товару за цим Договором: Видаткові накладні: № 010902 від 01.09.2010, 130901 від 13.09.2010, № 200901 від 20.09.2010, № 270901 від 27.09.2010, № 270902 від 27.09.2010, № 011001 від 01.10.2010, № 111001 від 11.10.2010, № 181001 від 18.10.2010, № 011101 від 01.11.2010, № 091101 від 09.11.2010, № 151101 від 15.11.2010, № 221101 від 22.11.2010, № 011201 від 01.12.2010, № 061202 від 06.12.2010, № 061201 від 06.12.2010, № 131201 від 13.12.2010, № 131202 від 13.12.2010, № 201202 від 20.12.2010, № 201201 від 20.12.2010, № 271202 від 27.12.2010, № 271201 від 27.12.2010, № 010203 від 01.02.2011, № 140201 від 14.02.2011, № 10301 від 01.03.2011, № 140301 від 14.03.2011,№ 210301 від 21.03.2011, № 010403 від 01.04.2011, № 110402 11.04.2011, № 180401 18.04.2011, № 1605-1 16.05.2011, № 2305-1 від 23.05.2011, № 0106-01 01.06.2011, № 0606-01 06.06.2011, №1406-01 14.06.2011, № 010702 01.07.2011, № 110701 11.07.2011, № 180702 18.07.2011, № 250702 25.07.2011, № 0108-1 01.08.2011, № 0208-1 02.08.2011, № 0808-2 08.08.2011, № 1508-2 15.08.2011, № 2208-1 22.08.2011.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 57 від 31.05.2010 р., перехід права власності на Товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент підписання накладної про передачу Товару Покупцем, або уповноваженою ним особою в порядку, визначеному чинним законодавством України. Станом на період проведення перевірки, весь товар, який відвантажений ТОВ «Верона ЛТД», був отриманий уповноваженими представниками ТОВ «Ватсон-Телеком», про що свідчать підписи вказаних осіб на відповідних видаткових накладних. Таким чином, відповідно до умов п. 3.1. Договору №57 від 31.05.2010 р. відвантажений ТОВ «Верона ЛТД» товар повністю перейшов у власність ТОВ «Ватсон-Телеком».

Товар, поставлений ТОВ «Верона ЛТД», був у повному обсязі оплачений ТОВ «Ватсон-Телеком». Даний факт підтверджується банківськими виписками з ПУАТ «СЕБ Банк». Вказаними документами також підтверджується факт оплати ТОВ «Ватсон-Телеком» податку на додану вартість в ціні товарів, придбаних у ТОВ «Верона ЛТД».

На підтвердження проведених фінансово-господарських операцій Продавець - ТОВ «Верона ЛТД», виписало Покупцю - ТОВ «Ватсон-Телеком» відповідні податкові накладні:

Назва документуНомерДатаСума без ПДВПДВСума з ПДВ Податкова накладна 010902 01.09.2010 274 190,00 54 838,00 329 028,00 Податкова накладна 130901 13.09.2010 414 140,00 82 828,00 496 968,00 Податкова накладна 200901 20.09.2010 300 015,00 60 003,00 360 018,00 Податкова накладна 270901 27.09.2010 194 900,00 38 980,00 233 880,00 Податкова накладна 270902 27.09.2010 448 080,00 89 616,00 537 696,00 Податкова накладна 011001 01.10.2010 116 640,00 23 328,00 139 968,00 Податкова накладна 111001 11.10.2010 87 140,00 17 428,00 104 568,00 Податкова накладна 181001 18.10.2010 115 405,00 23 081,00 138 486,00 Податкова накладна 011101 01.11.2010 177 960,00 35 592,00 213 552,00 Податкова накладна 091101 09.11.2010 174 400,00 34 880,00 209 280,00 Податкова накладна 151101 15.11.2010 147 571,80 29 514,36 177 086,16 Податкова накладна 221101 22.11.2010 161 805,00 32 361,00 194 166,00 Податкова накладна 011201 01.12.2010 286 990,00 57 398,00 344 388,00 Податкова накладна 061202 06.12.2010 180 417,00 36 083,40 216 500,40 Податкова накладна 061201 06.12.2010 387 890,00 77 578,00 465 468,00 Податкова накладна 131201 13.12.2010 250 915,00 50 183,00 301 098,00 Податкова накладна 131202 13.12.2010 152 905,00 30 581,00 183 486,00 Податкова накладна 201202 20.12.2010 350 275,00 70 055,00 420 330,00 Податкова накладна 201201 20.12.2010 156 430,00 31 286,00 187 716,00 Податкова накладна 271202 27.12.2010 441 010,00 88 202,00 529 212,00 Податкова накладна 271201 27.12.2010 213 760,00 42 752,00 256 512,00 Податкова накладна 3 01.02.2011 81 435,00 16 287,00 97 722,00 Податкова накладна 14 14.02.2011 79 450,00 15 890,00 95 340,00 Податкова накладна 1 01.03.2011 76 955,00 15 391,00 92 346,00 Податкова накладна 5 14.03.2011 164 630,00 32 926,00 197 556,00 Податкова накладна 6 21.03.2011 139 910,00 27 982,00 167 892,00 Податкова накладна 3 01.04.2011 54 645,00 10 929,00 65 574,00 Податкова накладна 9 11.04.2011 44 240,00 8 848,00 53 088,00 Податкова накладна 12 18.04.2011 54 120,00 10 824,00 64 944,00 Податкова накладна 3 16.05.2011 250 690,00 50 138,00 300 828,00 Податкова накладна 7 23.05.2011 233 195,00 46 639,00 279 834,00 Податкова накладна 1 01.06.2011 125 225,00 25 045,00 150 270,00 Податкова накладна 3 06.06.2011 145 935,00 29 187,00 175 122,00 Податкова накладна 5 14.06.2011 162 495,00 32 499,00 194 994,00 Податкова накладна 2 01.07.2011 345 435,00 69 087,00 414 522,00 Податкова накладна 4 11.07.2011 308 140,00 61 628,00 369 768,00 Податкова накладна 8 18.07.2011 235 685,00 47 137,00 282 822,00 Податкова накладна 13 25.07.2011 193 030,00 38 606,00 231 636,00 Податкова накладна 1 01.08.2011 242 365,00 48 473,00 290 838,00 Податкова накладна 2 02.08.2011 240 575,00 48 115,00 288 690,00 Податкова накладна 6 08.08.2011 291 585,00 58 317,00 349 902,00 Податкова накладна 16 15.08.2011 421 975,00 84 395,00 506 370,00 Податкова накладна 18 22.08.2011 401 520,00 80 304,00 481 824,00 Факт реальності та товарності поставки товару від ТОВ «Верона ЛТД» підтверджується тим, що на вказаний товар було отримано Сертифікати відповідності системи УкрСЕПРО, видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Суд акцентує увагу на той факт, що Сертифікати відповідності отримувалися ТОВ «Ватсон-Телком» у зв'язку з вимогами тендерної документації покупців. Зокрема, обов'язковою умовою участі у тендері покупців згідно з вимог тендерної документації була наявність Сертифікатів відповідності на товар.

З письмових доказів наданих позивачем, вбачається, що в подальшому товар - телекомунікаційне обладнання, придбане ТОВ «Ватсон-Телеком» у ТОВ «Верона ЛТД» у період з 01.09.2010 р. по 01.09.2011 р., був відвантажений покупцям ТОВ «Ватсон-Телеком» у 2010 - 2011 р. Про зазначені обставини відповідачу під час перевірки під розпис була надана Довідка за підписом головного бухгалтера ТОВ «Ватсон-Телеком». На підтвердження викладеного були складені відповідні первинні документи: договори, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні, які наявні у матеріалах справи.

Також, всі операції, вчинені у зазначених вище господарських взаємовідносинах як з постачальником - ТОВ «Верона ЛТД», так і з покупцями ТОВ «Ватсон-Телеком», належним чином відображені у наступних бухгалтерських регістрах:

- Оборотно-сальдові відомості ТОВ «Ватсон-Телеком» за період 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р., по рахунку №281 «Товари на складі», які підтверджують, що в період з 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р. вказана в первинних документах кількість товару була придбана, оприбуткована на склад та реалізована покупцям ТОВ «Ватсон-Телеком»;

- Журнал-ордер та відомість ТОВ «Ватсон-Телеком» по рахунку №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р., які підтверджують проведення у період з 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р. взаєморозрахунків з покупцями;

- Журнал-ордер та відомість ТОВ «Ватсон-Телеком» по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р., які підтверджують отримання товару від ТОВ «Верона ЛТД» та оприбуткування його на склад, а також сплату за отриманий товар у період 01.09.2010 р. - 01.09.2011 р.

Суд звертає увагу на те, що предметом доказування неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є доведення обставин щодо укладення реальних правочинів та наявності поставлених товарів за Договором поставки № 57 від 31.05.2010 р., згідно з яким ТОВ «Верона ЛТД» ще з середини 2010 року, а не лише протягом вересня 2010 року - вересня 2011 року, поставляло товари ТОВ «Ватсон-Телеком».

Будь-які докази, які б свідчили про зворотнє, тобто підтверджували недійсність вчинених ТОВ «Ватсон-Телеком» правочинів, відповідачем ненадані.

З матеріалів справи слідує і те, що Актом перевірки визнано нікчемним Договір поставки № 57 від 31.05.2010 р., укладений ще у травні 2010 року і згідно якого виконувались господарські операції і в інші періоди, а не лише за перевірений. Таким чином визнання нікчемним цього договору без спростування наявності фактичних господарських взаємовідносин ТОВ «Верона ЛТД» з ТОВ «Ватсон-Телеком» не лише за період перевірки, а й протягом усього періоду його дії, є передчасним.

Згідно з Актом перевірки, всупереч наданим та отриманим відповідачем доказам, у ході перевірки питання про наявність фізичного підтвердження господарських операцій між ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком» взагалі не ставилось і не вивчалось.

Окрім того, під час перевірки ТОВ «Ватсон-Телеком» відповідачем взагалі не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій безпосередньо між позивачем і ТОВ «Верона ЛТД».

Крім цього, додатково до вказаних вище документів ТОВ «Ватсон-Телеком» має додатковий обсяг документів складського обліку і матеріальних цінностей, які підтверджують фактичні господарські взаємовідносини ТОВ «Верона ЛТД» з ТОВ «Ватсон-Телеком» і згідно з вимогами чинного законодавства є документами первинного бухгалтерського обліку, обов'язковими для перевірки податковими органами при проведенні перевірок. Вказані документи відповідачем не витребувались, не вивчались і в Акті перевірки не відображались.

ТОВ «Ватсон-Телеком» має необхідні приміщення для зберігання придбаного товару, що підтверджується наступними документами:

- Витягом №31518639 від 03.10.2011 р., виданого КП Київське МБТІ, про державну реєстрацію права власності ТОВ «Ватсон-Телеком» на нежитлові приміщення загальною площею 1694,8 кв.м. у нежитловому будинку по вул. Березняківська, 8 у м. Києві.

- Свідоцтвом від 05.09.2011 р. №570-В про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1694,8 кв.м. у нежитловому будинку по вул. Березняківська, 8 у м. Києві.

- Технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Березняківська, 8 у м. Києві.

Крім цього, нежитлові приміщення загальною площею 1694,8 кв.м. у нежитловому будинку по вул. Березняківська, 8 у м. Києві, належали ТОВ «Ватсон-Телеком» до отримання останнім свідоцтва від 05.09.2011 р. № 570-В на підставі договорів купівлі-продажу. У зв'язку з виконанням робіт по переплануванню нежитлових приміщень у нежитловому будинку по вул. Березняківська, 8 у м. Києві було отримано Свідоцтво від 05.09.2011 р. № 570-В.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що усі первинні документи, котрі складені на виконання згаданого Договору (не заперечується ревізором), містять реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяги господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, згаданий контрагент ТОВ «Верона ЛТД» на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований у встановленому законом порядку, стояв на податковому обліку, мав дійсне свідоцтво платника ПДВ.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (надалі - Положення № 88).

Відповідно до п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку, є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

В статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на поставку товару.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимоги до первинних документів встановлено в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

ПК України містить вичерпний перелік випадків коли витрати підприємства не відносяться на валові витрати.

При цьому, ПК України не дозволяє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Більше того, податкове законодавство в якості підстав для невключення до складу затрат передбачає тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових та інших платіжних документів, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. п.п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункти 5.3.-5.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, не містять у собі ніяких обмежень щодо включення витрат на купівлю та продаж товарів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, до його валових витрат.

Стаття 11 (Правила ведення податкового обліку) Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції яка діяла на час спірних правовідносин, не встановлює ніяких вимог до форми і змісту документів. Зазначений Закон у якості підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документи». При цьому, у п.5.11 цього ж Закону зазначається, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.

При цьому, п. 138.2 ст. 138 ПК України також передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що договір, укладений між ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком», на виконання якого складались первинні документи, в судовому порядку недійсним не визнаний, сторонами виконаний в повному обсязі.

Відповідно до статті 204 ЦК України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2009 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конституційною ознакою правочину, як юридичного факту.

Окрім цього, відповідачем в Акті перевірки не було зазначено доказів, які дають підстави для висновку про безтоварність (фіктивність) здійснюваних між ТОВ «Ватсон-Телеком» та контрагентом господарських операцій.

Як зазначив ВАСУ в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З аналізу наведених норм права слідує однозначний висновок про те, що достатніми підставами для включення ТОВ «Ватсон-Телеком» до складу валових витрат або доходу відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Матеріали перевірки свідчать, що товари, поставлені ТОВ «Верона ЛТД», фактично замовлялися ТОВ «Ватсон-Телеком» з метою їх подальшої реалізації та були відвантажені покупцям в повному обсязі.

Реальність виконання поставки товарів та їх відвантаження покупцям, їх господарський і товарний характер підтверджуються ідентичністю товарів, поставлених ТОВ «Верона ЛТД», реальним відвантаженням їх покупцям, їх найменуванням, асортиментом та номенклатурою.

Крім цього, Акти перевірок ТОВ «Верона ЛТД» від 13.05.2011 року №158/23/35402522, від 13.05.2011 року № 159/23/35402522, від 16.11.2011 року №380/23/35402522, складені Тетіївською МДПІ Ставищенського району Київської області, що охоплюють у сукупності період з 01.10.2010 р. по 02.11.2011 р., які фігурують в Акті перевірки, ніякого відношення до ТОВ «Ватсон-Телеком» не мають. ТОВ «Ватсон-Телеком» з цими актами ознайомлене не було, отже, було позбавлене можливості для захисту своїх законних прав.

Висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо відсутності у ТОВ «Верона ЛТД» матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, здійснення господарської діяльності поза межами правового поля невстановленими особами, не підтвердження реальності проведення господарських операцій між ТОВ «Ватсон-Телеком» та ТОВ «Верона ЛТД» тощо, повністю спростовуються Постановою Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі №2а-2042/12/1070 за позовом ТОВ «Верона ЛТД» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі №2а-2042/12/1070 за позовом ТОВ «Верона ЛТД» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, було вирішено: «Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верона ЛТД" - задовольнити. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року - скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Верона ЛТД" до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000072310 від 30.03.2012 року та №0000082310 від 30.03.2012 року. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.»

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 р. у справі №2а-2042/12/1070 набрала законної сили і до цього часу не скасована.

Вищевказаною Постановою встановлені преюдиційні обставини, а саме реальність та товарність операцій за період перевірки між ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком», та повністю спростовуються висновки посадових осіб ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, викладені в Акті перевірки, щодо відсутності у ТОВ «Верона ЛТД» матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, здійснення господарської діяльності поза межами правового поля невстановленими особами, не підтвердження реальності проведення господарських операцій між ТОВ «Ватсон-Телеком» та ТОВ «Верона ЛТД» тощо.

Щодо застосування відповідачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України, то необхідно зазначити, що згідно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу дії ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - постанова №9) розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови).

При цьому, виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Уразі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України), (п. 7 постанови № 9).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України, міститься обов'язкова ознака - намір, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення, підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9, для визнання правочину фіктивним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети, вказаної в диспозиції ст.228, ст. 234 Цивільного кодексу України, у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Отже, з урахуванням викладеного, наявність мети, вказаної в диспозиції ст. 228, ст.234 ЦК України, може бути доведена лише обвинувальним вироком суду, у якому однозначно встановлено протиправну спрямованість дій посадових осіб ТОВ «Верона ЛТД» у даному конкретному випадку взаємовідносин з ТОВ «Ватсон-Телеком».

Станом на сьогодні відсутні обвинувальні вироки судів стосовно посадових осіб ТОВ «Верона ЛТД» за фактами фіктивного підприємництва або інших кримінальних правопорушень взагалі та у даному конкретному випадку взаємовідносин з ТОВ «Ватсон-Телеком» зокрема. При цьому, в матеріалах справи наявна ухвала від 29.11.2013 р. Ставищенського районного суду Київської області, якою суд ухвалив кримінальне провадження № 32012100080000007 відносно керівника ТОВ «Верона ЛТД», підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК Ураїни, закрити.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції тощо.

Всупереч наведеному відповідачем не представлено будь-яких доказів визнання судом недійсними вказаних правочинів або їх нікчемності.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва листом від 16.09.2011 N 7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: «Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину».

Таким чином, аргументів та доводів наведених в Акті перевірки для визнання правочинів нікчемними недостатньо.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Крім того, посилання у вказаному Акті перевірки ревізора на частину 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються положеннями ПК України, відповідно до яких органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо самостійного визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Суд звертає увагу на те, що у грудні 2012 року ТОВ «Ватсон-Телеком» звернулося до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення експертного економічного дослідження з окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ватсон-Телеком» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та надало для цього всі необхідні первинні документи. На вирішення експерту були поставлені наступні питання:

1) Чи порушено ТОВ «Ватсон-Телеком» вимоги нормативних актів України, що регламентують відображення у податковому обліку: доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств; податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість; податку на землю; податку з доходів фізичних осіб; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.?

2) Чи порушено ТОВ «Ватсон-Телеком» вимоги нормативних актів України, що регламентують ведення бухгалтерського обліку при відображенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.?

За результатами проведеного дослідження експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено Висновок експертного дослідження від 30.04.2013 р. № 11721/12-45, відповідно до якого експерт прийшов до наступних висновків:

По першому питанню

Вимоги нормативних актів України, що регламентують відображення у податковому обліку: доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств; податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість; податку на землю; податку з доходів фізичних осіб; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «Ватсон-Телеком» не порушено.

По другому питанню

За результатами дослідження наданих бухгалтерських документів ТОВ «Ватсон-Телеком» не порушувались вимоги нормативних актів України, що регламентують ведення бухгалтерського обліку при відображенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р.

При складанні Акту перевірки, викладаючи інформацію, вказану у експертному висновку, ревізор звертає увагу, що в цьому висновку на сторінці 9 вказано: «Питання щодо встановлення достовірності фінансових показників товариства у фінансовій звітності носить ревізійний характер і не відноситься до завдань судово-економічної експертизи».

Проте вказане в Акті перевірки посилання відповідача щодо експертного висновку є некоректним та абсолютно не стосується обставин, викладених у ньому, оскільки в Акті перевірки посадовими особами ДПІ не виявлено жодних порушень з боку ТОВ «Ватсон-Телеком», які стосуються фінансової звітності підприємства.

З огляду на викладене, наданий Висновок експертного дослідження від 30.04.2013 р. №11721/12-45 є, на думку, беззаперечним доказом відповідності положенням чинного законодавства первинних документів, фінансово-господарських операцій та податкового обліку ТОВ «Ватсон-Телеком». Проте, в порушення ст. 20, ст. 83 ПК України, вказані обставини не були належним чином розглянуті і враховані в Акті перевірки.

Крім цього, 19.06.2013 р. ТОВ «Ватсон-Телеком» звернулося до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України з проханням провести експертне економічне дослідження документів за Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 27.05.2013 року №508/22.8/31304435 за період з 01.09.2010 р. по 01.09.2011 р.

На вирішення експертного економічного дослідження поставлені питання:

1) Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, викладені в Акті від 27.05.2013 року № 508/22.8/31304435 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (код за ЄДРПОУ 31304435) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Верона ЛТД» (код ЄДРПОУ 35402522) за період з 01.09.2010 р. по 01.09.2011 р.», щодо порушення ТОВ «Ватсон-Телеком» п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що до складу валових витрат за отримані товари по взаємовідносинах з ТОВ «Верона ЛТД» безпідставно віднесені витрати на загальну суму 7 694 749 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 848 669 грн., у тому числі по періодах:

2010 рік - 850 378 грн.;

за 1 квартал 2011 року - 135 595 грн.;

за ІІ квартал 2011 року - 246 226 грн.;

за ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 862 696 грн.

2) Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, викладені в Акті від 27.05.2013 року № 508/22.8/31304435 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (код за ЄДРПОУ 31304435) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Верона ЛТД» (код ЄДРПОУ 35402522) за період з 01.09.2010 р. по 01.09.2011 р.», щодо порушення ТОВ «Ватсон-Телеком» п.п. 7.4.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 538 949,76 грн., у тому числі по періодах:

жовтень 2010 року - на загальну суму ПДВ 63 837 грн.;

листопад 2010 року - на загальну суму ПДВ 132 347,36 грн.;

грудень 2010 року - на загальну суму ПДВ 484 118,40 грн.;

лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 32 177 грн.;

березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 76 299 грн.;

квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 30 601 грн.;

травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 96 777 грн.;

червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 86 731 грн.;

липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 216 458 грн.;

серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 319 604 грн.

3) Чи підтверджуються нормативно та документально включення ТОВ «Ватсон-Телеком» до складу валових витрат сум за отримані товари по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року в загальній сумі 7 694 749 грн.?

4) Чи підтверджується нормативно та документально включення ТОВ «Ватсон-Телеком» до складу податкового кредиту податку на додану вартість за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року на загальну суму 1 865 214,76 грн., у тому числі по періодах:

вересень 2010 року - на загальну суму ПДВ 326 265 грн.;

жовтень 2010 року - на загальну суму ПДВ 63 837 грн.;

листопад 2010 року - на загальну суму ПДВ 132 347,36 грн.;

грудень 2010 року - на загальну суму ПДВ 484 118,40 грн.;

лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 32 177 грн.;

березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 76 299 грн.;

квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 30 601 грн.;

травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 96 777 грн.;

червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 86 731 грн.;

липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 216 458 грн.;

серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 319 604 грн.

5) Чи підтверджується нормативно та документально включення ТОВ «Ватсон-Телеком» в декларації з податку на додану вартість операцій по взаємовідносинам ТОВ «Ватсон-Телеком» з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року?

6) Чи підтверджується документально реалізація ТОВ «Ватсон-Телеком» придбаного у ТОВ «Верона ЛТД» товару за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року?

7) Чи відповідають первинні бухгалтерські документи ТОВ «Ватсон-Телеком» щодо взаємовідносин з ТОВ «Верона ЛТД» нормам законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV (із змінами і доповненнями), «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.07.1997 року № 283/97-ВР, «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з урахуванням змін та доповнень, а також Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-V?

За результатами проведеного дослідження ТОВ «Ватсон-Телеком» отримало Висновок експертного дослідження від 17 липня 2013 року №358/13-25, складений старшим судовим експертом cектору криміналістичних та економічних досліджень Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЖВ КНДІСЕ) Міністерства юстиції України Мірутенко Д.І. Копія зазначеного Висновку експертного дослідження була особисто здана представником ТОВ «Ватсон-Телеком» до канцелярії Головного управління Міндоходів у м. Києві під час розгляду первинної скарги ТОВ «Ватсон-Телеком» №149 від 05.07.2013 р. разом з Доповненням №187 від 07.08.2013 р. до зазначеної скарги.

У Висновку експертного дослідження від 17 липня 2013 року №358/13-25 під час проведення експертного дослідження експертом були встановлені наступні факти.

1) В процесі експертного дослідження по першому і третьому питаннях експерт, вивчивши обставини господарських взаємовідносин між ТОВ «Ватсон-Телеком» і ТОВ «Верона ЛТД» прийшов до висновку, що Сторони при вільному визначенні умов, домовились укласти Договір поставки № 57 з урахуванням прав і зобов'язань кожної Сторони на визначений термін дії, підписаний уповноваженими на те особами та скріплений печатками підприємств, отже за сутністю є правомірним.

Дослідивши складені постачальником - ТОВ «Верона ЛТД», видаткові накладні за Договором поставки №57 від 31.05.2010 року, що надавалися податковому ревізору-інспектору під час перевірки, експерт дійшов висновку, що ці видаткові накладні оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, мають усі обов'язкові реквізити визначені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення № 88, мають підписи відповідальних осіб за здійснення господарських операцій ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком» та скріплені печатками підприємств, отже, ці видаткові накладні є первинними документами, підтверджують факти здійснення господарських операцій між ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком» за Договором поставки № 57 від 31.05.2010 року та є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Дослідивши обставини формування витрат ТОВ «Ватсон-Телеком» по взаємовідносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за Договором № 57 від 31.05.2010 року з точки зору їх відповідності нормам чинного законодавства і документальної підтвердженості, експерт дійшов висновку, що витрати визнані на підставі первинних документів, наданих на дослідження, відображені в обліку підприємства, сформовані у відповідності з вимогами чинного законодавства для здійснення господарської діяльності та відображені у складі валових витрат в Деклараціях про прибуток за відповідні податкові періоди.

Висновок ревізора в Акті перевірки від 27.05.2013 року (стор.15), що «перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності» та «будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством» є припущенням перевіряючого, що документально та нормативно не доведено. Тобто, у інспектора ДПІ у Печерському районі м. Києва відсутні будь-які документальні та нормативні підстави дійти до висновку, «що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Верона ЛТД» здійснювалась поза межами правового поля: невстановлені особи здійснювали діяльність товариством.».

Отже, правочин за Договором № 57 від 31.05.2010 року між ТОВ «Верона ЛТД» та ТОВ «Ватсон-Телеком» є правомірним, так як його недійсність прямо не встановлена законом та відсутні будь-які документальні підтвердження щодо визнання судом його недійсності. Крім цього, чинне законодавство України не містить приписів відповідальності платника податків за будь-які дії (якщо вони доведені у встановленому законом порядку) його контрагентів та не встановлена залежність податкового обліку операцій з придбання товарів для ведення господарської діяльності від подальших наслідків, в тому числі від можливого припущення ревізорів в майбутніх періодах щодо невстановлених осіб які здійснювали діяльність товариством.

Дослідивши всі вищевикладені обставини, експерт у дослідженій частині питань прийшов до наступних висновків:

По першому питанню:

Висновки Акту перевірки від 27.05.2013 року в частині порушення ТОВ «Ватсон-Телеком» п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат отриманих товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року в загальній сумі 7 694 749 грн., а саме по періодах:

- 2010 рік - 3 401 514 грн.;

- І квартал 2011 року - 542 380 грн.;

- ІІ квартал 2011 року - 1 070 545 грн.;

- ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 3 750 855 грн. документально та нормативно не підтверджується, відповідно не підтверджується і заниження податку на прибуток на суму 1 848 669 грн., у тому числі по періодах:

- 2010 рік - 850 378 грн.;

- І квартал 2011 року - 135 595 грн.;

- ІІ квартал 2011 року - 246 226 грн.;

- ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 862 696 грн.

По третьому питанню:

Документально та нормативно підтверджується включення ТОВ «Ватсон-Телеком» до складу валових витрат сум за отримані товари по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року в загальній сумі 7 694 749 грн.

В ході експертного дослідження по другому, четвертому та п'ятому питанню з метою визначення відповідності формування податкового кредиту нормам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України експертом встановлювалась наявність податкових первинних документів та зазначених у них обов'язкових реквізитів з податку на додану вартість, зіставлялись дані первинних документів з реєстрами отриманих податкових накладних та податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Ватсон-Телеком» по взаємовідносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року.

В результаті дослідження вказаних обставин експертом було встановлено, що податкові накладні, оформлені відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та Наказів № 165 від 30.05.1997 року, № 969 від 21.12.2010 року «Порядку складання податкової накладної», мають всі обов'язкові реквізити, за номенклатурою товару відповідають видатковим накладним дослідження по яким наведено у першому, третьому питанні, підписані від імені ТОВ «Верона ЛТД» директором Паланською І.П. (у період з вересня 2010 року по листопад 2010 року) і директором Пекельною Н.М. (у період з грудня 2010 року по серпень 2011 року) та скріплені печаткою підприємства.

При цьому, експертом зазначено, що досліджені податкові накладні, відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних звітного типу (звітна нова-червень 2011 року), складених за нормами наказу ДПА України від 30.06.2005 року № 244 (у редакції наказу ДПА України від 26.10.2009 року № 582), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.11.2009 року за № 1064/17080 та наказу від 24.12.2010 року № 1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1402/18697 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», підписані головним бухгалтером Вітюк Ю.В. та скріплених печаткою ТОВ «Ватсон-Телеком».

Також вказується, що зведені результати обліку податкових накладних в реєстрах отриманих податкових накладних за період з 01.09.2010 року по 30.09.2011 року відповідають зазначеним відомостям вказаним ТОВ «Ватсон-Телеком» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, які подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва за нормами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями, ст. 202-203 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159 зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 12.05.2010 року № 313) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за № 250/2054 та наказу № 41 від 25.01.2011 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за № 197/18935 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Підсумовуючи вищевикладені факти експерт зазначив, що висновки Акту перевірки від 27.05.2013 року в частині порушення ТОВ «Ватсон-Телеком» п.п. 7.4.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями (далі - Закон України «Про податок на додану вартість») та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу Україниє необгрунтованими,документально та нормативно не підтверджуються, відповідно не підтверджується і заниженняподатку на додану вартість в загальній сумі 1 538 949,76 грн., у тому числі по відповідних періодах.

Дослідивши всі вищевикладені обставини, експерт у дослідженій частині питань прийшов до наступних висновків:

По другому питанню:

Висновки Акту перевірки від 27.05.2013 року в частині порушення ТОВ «Ватсон-Телеком» п.п. 7.4.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями (далі - Закон України «Про податок на додану вартість») та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України,документально та нормативно не підтверджується, відповідно не підтверджується і заниженняподатку на додану вартість в загальній сумі 1 538 949,76 грн., у тому числі по періодах:

- жовтень 2010 року - на загальну суму ПДВ 63 837 грн.;

- листопад 2010 року - на загальну суму ПДВ 132 347,36 грн.;

- грудень 2010 року - на загальну суму ПДВ 484 118,40 грн.;

- лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 32 177 грн.;

- березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 76 299 грн.;

- квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 30 601 грн.;

- травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 96 777 грн.;

- червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 86 731 грн.;

- липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 216 458 грн.;

- серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 319 604 грн.

По четвертому питанню:

Документально та нормативно підтверджується включення ТОВ «Ватсон-Телеком» до складу податкового кредиту податку на додану вартість податкових накладних складених ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року на загальну суму 1 865 214,76 грн., у тому числі по періодах:

- вересень 2010 року - на загальну суму ПДВ 326 265 грн.;

- жовтень 2010 року - на загальну суму ПДВ 63 837 грн.;

- листопад 2010 року - на загальну суму ПДВ 132 347,36 грн.;

- грудень 2010 року - на загальну суму ПДВ 484 118,40 грн.;

- лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 32 177 грн.;

- березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 76 299 грн.;

- квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 30 601 грн.;

- травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 96 777 грн.;

- червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 86 731 грн.;

- липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 216 458 грн.;

- серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 319 604 грн.

По п'ятому питанню:

Документально та нормативно підтверджується включення ТОВ «Ватсон-Телеком» в декларації з податку на додану вартість операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року.

В ході експертного дослідження по шостому питанню експертом були вивчені надані ТОВ «Ватсон-Телеком» на дослідження численні підтверджуючі документи, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт щодо відвантаження товарів покупцям ТОВ «Ватсон-Телеком» які були придбані у ТОВ «Верона ЛТД» у період з 01.09.2010 року по 01.09.2011року, перелік яких наведено у відповідному розділі Висновків експертного дослідження (арк. 33 - 45). Ті ж самі документи були надані ревізору під час проведення перевірки ТОВ «Ватсон-Телеком». Однак, відповідач відмовився від їх прийняття та дослідження, що в свою чергу вплинуло на невідповідність висновків, викладених в Акті перевірки, нормам законодавства та первинній бухгалтерській, та податковій документації ТОВ «Ватсон-Телеком».

За результатами вивчення вищенаведених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку експертом було встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, мають усі обов'язкові реквізити визначені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення № 88, мають підписи відповідальних осіб за здійснення господарських операцій та скріплені печатками підприємств.

На підставі викладеного експерт дійшов наступного висновку по шостому питанню:

Господарські операції ТОВ «Ватсон-Телеком» з реалізації товару, придбаного у ТОВ «Верона ЛТД» за період з 01.09.2010 року по 01.09.2011 року документально підтверджується.

Враховуючи всі обставини, вивчені експертом в ході проведення дослідження за першим - шостим питаннями, експерт прийшов до наступних висновків по сьомому питанню:

Первинні документи з бухгалтерського та податкового обліку, а саме видаткові накладні та податкові накладні тощо, які складені ТОВ «Верона ЛТД» щодо взаємовідносин з ТОВ «Ватсон-Телеком» відповідають нормам Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами і доповненнями), «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.07.1997 року № 283/97-ВР, «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з урахуванням змін та доповнень та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-V.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є всі підстави вважати доведеними факти зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку - ТОВ «Ватсон-Телеком». Таким чином, ТОВ «Ватсон-Телеком» не було занижено податок на прибуток за період перевірки, а отже й не було порушено податкового законодавства.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.10.2013 р. № 69026552208є неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 1226552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на суму 1 538 949,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 438 107,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування зазначеного податкового повідомлення-рішення в Акті перевірки відповідач наводить аналогічні докази з заниженням податку на прибуток.

Усе вищезазначене стосується і висновків відповідача щодо заниження податку на додану вартість ТОВ «Ватсон-Телеком».

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, отримані ТОВ «Ватсон-Телеком», відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696.

На думку ВАСУ, покупець (замовник), не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями (виконавцями), ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Правомірність саме такого підходу підтверджується судовою практикою. Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що «несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту».

У рішенні від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 Верховний Суд України також зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно з пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до п.п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, не підтверджені податковими накладними.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, а саме після втрати чинності ЗУ «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПК України передбачає тільки один випадок невключення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Всі податкові накладні, отримані від контрагентів, були відображені ТОВ «Ватсон-Телеком» в реєстрах податкових накладних за період, який перевірявся.

Отже, як слідує з викладеного, судом встановлено наступне:

1. на момент видачі податкових накладних на користь ТОВ «Ватсон-Телеком» контрагенти були зареєстровані як платники ПДВ.

2. податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Ватсон-Телеком» формувало податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696 (що діяв на момент …), стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

3. реальність та товарність операцій ТОВ «Ватсон-Телеком».

Таким чином, ТОВ «Ватсон-Телеком» вважає, що останнім було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податку на додану вартість, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвівід 20.06.2013 р. № 1226552208є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову, у розмірі 527,63 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.06.2013р. №1226552208 та від 16.10.2013 р. № 69026552208.

3. Присудити з Державного бюджету України через Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (код ЄДРПОУ 31304435) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. 63 коп.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 3856, 17 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 17 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови складено та підписано 26 лютого 2014 року.