Ухвала

від 25.10.2013 по справі 2-637/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-637/2008 Провадження № 22-ц/772/3632/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак С.Ю. Категорія: 20Доповідач: Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Копаничук С.Г., Сороки Л.А.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю ОСОБА_2, його представника адв. ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - адв. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2008 року та на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 01.05.2003 року уклав з відповідачкою договір про продаж належного їй житлового будинку з господарськими спорудами та земельною ділянкою, на яких вони розташовані, і які знаходяться в АДРЕСА_1. Сплатив їй 10000 грн., отримав про це розписку, та договір про продаж, підпис на якому завірено сільською радою. Продавець зобов'язалась виготовити належні правовстановлюючі документи та нотаріально оформлену угоду на протязі шести місяців. Однак за перебігом часу відмовилась від виконання взятого обов'язку, посилаючись на те, що проживає в Одеській області, Він проживає в даному будинку, обробляє земельну ділянку. Просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_6 підтвердила обставини продажу будинку, що проживає в Одеській області, не має змоги займатись оформленням документів, позов визнала і просила постановити рішення в попередньому судовому засіданні.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2008 року позов задоволено повністю. Визнано договір купівлі - продажу жилого будинку з господарськими спорудами та земельною ділянкою 0,2976 га, розташованих в АДРЕСА_1, укладений 01.05.2003 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_2, дійсним.

Визнано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок із земельною ділянкою, площею 0,33 га, розташований в АДРЕСА_1, і який складається з коридора площею 4,70 кв.м., кімнати - площею 22,3 кв.м,, та кімнати - площею 17,8 кв.м. літньої кухні - площею 17,3 кв.м., піднавісу - площею 12,4 кв.м., сараю - площею 53.2 кв.м, та огорожі, і який за технічним паспортом від 30.11.1988 р., на підставі свідоцтва про право власності від 14,11.88р. виданого Чернятинською сільською радою на підставі рішення № і 12 від 19.05.1988 року рахується за ОСОБА_7, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чернятин Жмеринського району.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2009 року виправлено допущену у рішенні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2008 року описку, а саме, площу земельної ділянки 0,2976 га змінено на 0.33 га. Абзац другий резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: Визнати договір купівлі - продажу жилого будинку з господарськими спорудами та земельною ділянкою 0,33 га, розташованих в АДРЕСА_1, укладений 01.05.2003 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_2, дійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення та ухвали суду та постановлення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки, оскільки судом порушено норми матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з погосподарської книги - власником спірного домоволодіння рахується ОСОБА_7

Відповідно до технічним паспортом від 30 листопада 1988 року домоволодіння складається з житлового будинку, літньої кухні, під навісу, сараю та огорожі і належить ОСОБА_7 на ставі свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 14.11.1988 р.

Згідно з договором від 01.05.03 року відповідачка продала позивачу спірний будинок, підписи завірено Чернятинським сільським головою.

Відповідно до висновку експерта земельна ділянка площею 2976 кв.м. коштує 9030,24 грн.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За довідкою Чернятинської сільської ради ОСОБА_6 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_7

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або гашення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочини вважаються такими, що вчинені у письмовій формі, до його зміст зафіксовано в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він писаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч ст. 218 ч. З ЦК України, якщо правочин, до якого законом встановлена його дійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладених усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий право чин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 є власником суміжного будинковолодіння відповідно до договору дарування від 06.09.2013 року, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 06.09.2013 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право власності нею набуто 06.09.2013 року, а оскаржуване рішення постановлено 24.04.2008 року. ОСОБА_4 вправі звернутись до суду з позовом, якщо вважає, що її права, як власника порушені.

Крім того, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про необхідність внесення виправлень у рішення суду від 24.04.2013 року та у відповідності до ст.. 219 ЦПК України постановив ухвалу від 02.12.2009 року.

Враховуючи викладене, висновки суду ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2008 року залишити без змін та ухвалу цього ж суду від 02.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: