Ухвала

від 25.02.2014 по справі 2315/5805/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/72/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч.3 ст.212, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 з участю прокурораОСОБА_5 захисника ОСОБА_6

обвинувачуваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_8 , обвинувачуваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2013року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, фізичної особи підприємця, військовозобов`язаного, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України та призначено покарання:

-за ч.3 ст.212 КК України штраф в розмірі 1877008, 05 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій строком на два роки з конфіскацією всього особистого майна засудженого;

-за ч.1 ст.358 КК України штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;

-за ч.4 ст.358 КК України один рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих функцій строком на два роки з конфіскацією всього особистого майна засудженого.

Запобіжний захід залишено попередній підписка про невиїзд та вирішено відраховувати строк відбування покарання з моменту прибуття ОСОБА_7 до місць обмеження волі після вступу вироку в законну силу.

Вирішено долю речових доказів.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку районного суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він будучи суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем зареєстрованим в АДРЕСА_1 , являючись платником податку на додану вартість, перебуваючи на загальній системі оподаткування, будучи відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків і платежів до бюджету, реалізуючи умисел на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що він як фізична особа - підприємець не проводив ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Євроопт ЛТД» (код ЄДРПОУ: 36449964), ТОВ «Вакко» (код ЄДРПОУ: 36425949), ТОВ «Скап Холдінгс» (код ЄДРПОУ: 34715960) ТОВ «ТД» Промбудпостачання» (код ЄДРПОУ: 35850217) та ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промінвестгруп» (код ЄДРПОУ: 35430240) та товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись і послуги не надавались, за період з липня 2008 року по листопад 2010 року, підробив офіційні документи, які він сам склав та підписав, щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин із вищевказаними підприємствами, та використовуючи в подальшому ці завідомо підроблені документи, умисно, з корисливою метою, під час здійснення фінансово-господарської діяльності, в порушення п. 9.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 №889-ІV, розділу IV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 та 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР включив до складу витрат ПП ОСОБА_7 витрати сформовані в результаті проведення операцій з підприємствами ТОВ «Євроопт ЛТД», ТОВ «ВАККО», ТОВ «Скап Холдінс», ТОВ «ТД`Промбудпостачання», ТОВ «Багатопрофільна фірма`Промінвестгруп», чим занизив податок з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2010 року на суму 804 432, 04 грн.

Так, ОСОБА_7 , з метою умисного ухилення від сплати податків до державного бюджету, в порушення ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/93 - ВР, вніс завідомо підроблені відомості та усвідомлюючи протиправність своїх дій, для завищення своїх витрат у декларації про доходи за 2008-2010 роки, використав завідомо підроблені документи, які подав до Смілянської ОДПІ 09 лютого 2009 за № 62146, 08 лютого 2010 за № 55079 та 09 лютого 2011 за № 40848, відобразивши у графі «Сума чистого доходу» розділу «4» завідомо неправдиві суми у розмірах відповідно: 15 450,00 грн., 7 146,00 грн. та 41 032 грн. тоді як в 2008 році фактично така сума склала 2 454 851,15 грн., в 2009 році - 1 561 501,00 грн. а в 2010 році -1410156, 05грн. занизивши таким, чином розміри свого доходу в 2008 році на суму 2 439 401,15 грн., в 2009 році - на 1 554 355,00 грн., в 2010 році - на суму 1 369 124,05 грн.. Внаслідок чого умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.08 по 31.12.08 р. в сумі 365 910,17 гривень; за 2009 рік, в сумі 233 153,25 грн., і за 2010 рік в сумі 205 368,61 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР в період з 01 липня 2008 по 30 листопада 2010 року достовірно знаючи, що він як фізична особа - підприємець не проводив ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Євроопт ЛТД», ТОВ «ВАККО», ТОВ «Скап Холдінс», ТОВ «ТД`Промбудпостачання», ТОВ «Багатопрофільна фірма» Промінвестгруп», умисно підробив офіційні документи, які він сам склав та підписав, щодо проведення фінансово - господарських взаємовідносин із вищевказаними підприємствами, та використовуючи в подальшому ці завідомо підроблені документи, за рахунок відображення у податковій звітності операцій з вказаними підприємствами занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на суму 1 072 576,05 грн.

Так, реалізуючи умисел на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах ОСОБА_7 в порушення п.1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХIV, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97 року та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року №233/2037 в період з 01 липня 2008 по 31 грудня 2010 року склав і подавав до Смілянської ОДПІ декларації з податку на додану вартість в рядок 27 «Сума ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду» яких, умисно вносив завідомо неправдиві відомості, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1665-Б від 17 вересня 2012 року занижені за рахунок відображення операцій з фіктивними підприємствами. В декларації №32030 від 20.08.08 за липень 2008 року зазначив суму в розмірі 1 988 грн. яку занизив на 121 340,71 грн.; в декларації №34714 від 22.09.08 р. за серпень 2008 року - 1 923 грн. занижену на 49 907,62 грн.; в декларації №41108 від 20.10.08 за вересень 2008 року - 0 грн. занижену на 41 496,30 гривень; в декларації №46909 від 21.11.08 за жовтень 2008 року - 1 410 грн. занижену на 249 594,88 грн.; в декларації №50686 від 22.12.08 за листопад 2008 року - 845 грн. занижену на 25 540,73 грн.; в декларації №9000219383 від 22.06.09 за травень 2009 року - 634 грн. занижену на 28 512,40 грн.; в декларації №9000463142 від 20.07.09 за червень 2009 року - 0 грн. занижену на 45 939,92 грн.; в декларації №32228 від 19.08.09 за липень 2009 року - 0 грн. занижену на 39 832,67 грн.; в декларації №33928 від 17.09.09 за серпень 2009 року - 0 грн. занижену на 27 154,44 грн.; в декларації №40118 від 19.10.09 за вересень 2009 року - 0 грн., занижену на 50 602,28 грн.; в декларації №45061 від 20.11.09 за жовтень 2009 року - 0 грн. занижену на 31 373,14 грн.; в декларації №46617 від 17.12.09 за листопад 2009 року - 0 грн. занижену на 55 768,68 грн.; в декларації №9002552302 від 18.01.10 за грудень 2009 року - 0 грн. занижену на 31 687,47 грн.; в декларації №9000217888 від 16.02.10 за січень 2010 року - 0 грн. занижену на 10 912,00 грн.; в декларації №9000596862 від 17.03.10 за лютий 2010 року - 0 грн. занижену на 23 211,78 грн.; в декларації №9001058184 від 16.04.10 за березень 2010 року - 0 грн. занижену на ЗО 550,47 грн.; в декларації №9001757352 від 18.05.10 за квітень 2010 року - 0 грн. занижену на 23 474,40 грн.; в декларації №9002263732 від 21.06.10 за травень 2010 року - 0 грн. занижену на 18 841,88 грн.; в декларації №9003841534 від 17.09.10 за серпень 2010 року - 0 грн. занижену на 26 600,00 грн.; в декларації №9003841534 від 17.09.10 за листопад 2010 року - 0 грн. занижену на 140 234,28 грн., внаслідок чого, в період з 01 липня 2008 по 30 листопада 2010 року умисно не сплатив до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 1 072 576,05 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах в період з 01 липня 2008 по 31 листопада 2010 року, умисно підробив декларації з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, до яких вносив завідомо неправдиві відомості, та використав їх подавши до Смілянської ОДПІ в результаті чого ухилився від сплати до бюджету держави податку на додану вартість в сумі 1 072 576,05 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 804 432,04 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в сумі 1 877 008,05 гривень.

В поданих апеляційних скаргах:

Заступник прокурора Черкаської області ОСОБА_8 не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи та доведеності вини обвинувачуваного ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі обвинувачуваного внаслідок м`якості, а тому порушує питання про постановлення нового вироку, яким ОСОБА_7 засудити за ч.3 ст212 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1877тис.грн. з позбавленням права займати посади пов`язані з організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими обов`язками на 3 роки, з конфіскацією майна, за ч.1 ст.358 КК України до штрафу в розмірі 1700грн., за ч.4 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських обов`язків на 3 роки та з конфіскацією усього майна ОСОБА_7 .. На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що судом не було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини його вчинення, а також ставлення ОСОБА_7 до вчиненого який не проявив жодних ознак каяття, які могли проявитись у тому, що відшкодувати завданні збитки. Крім того прокурор звертає увагу на те, що хоча ОСОБА_7 юридично вважається не судимим в силу ст.89 КК України так як погашено було судимість проте, в 2010році був засуджений до штрафу за аналогічні злочини, що свідчить про стійку злочину направленість на дачу завідомо неправдивих відомостей до Смілянської ОДПІ.

Засуджений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку Смілянського міськрайонного суду від 30 грудня 2013року який ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущення, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу (в редакції 1960 року), а тому з наведених обставин просить постановити ухвалу про закриття кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року). Мотивуючи свої вимоги апелянт вказує на те, що в основу обвинувачення було покладено висновок судово-економічної експертизи К91665-Б від 17.09.2012року який не є засобом доказування, оскільки предметом дослідження експерта не було встановлення документів, а також не встановлено під час судового слідства жодного факту щодо підробки засудженим чи іншими особами документів від імені контрагентів. Апелянт акцентує увагу, що судом першої інстанції обґрунтовує вирок актом 331/230036449964 від 15.03.11р. виїзної перевірки ТОВ «Євроопт ЛТД» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 3 08.05.09 по 31.12.10р., а також судом використовувався акт податкової перевірки № 104/23-10/36425949 від 21.02.11року в якості доведення умислу від сплати податків, проте законодавство не наділяє контролюючі органи встановлювати мав умисел Нестеренко чи ні, а отже покладено на думку апелянта недопустимі засоби доказування. Істотне порушення судом першої інстанції полягає в тому, що показання експерта ОСОБА_9 мають розбіжності із висновком судово - економічної експертизи стосовно одного й того ж предмета доказування. Крім того приводить ряд прикладів де по контрагентах фізичної особи підприємця ОСОБА_7 адміністративними судами вирішено спори на користь платників податків та скасовано податкові повідомлення рішення.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , який ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з порушенням права на захист своїх прав підзахисного ОСОБА_7 , істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, як під час досудового слідства так і судового слідства в суді першої інстанції, а тому просить з наведених підстав закрити кримінальну справу у відповідності до п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960р.). Вказані вище порушення проявлялись в тому, що 20.09.2012року ОСОБА_7 було притягнуто в якості обвинувачуваного, а вже 25.09.2012року слідчим було повідомлено про закінчення слідства та надано матеріали для ознайомлення, тоді було подано клопотання захисником Нестеренка про неповноту та однобічність проведеного розслідування, та порушення його права на захист, але слідчою було відмовлено, а також до прокуратури оскаржено дії слідчого які залишились поза увагою та дано було відписку. В подальшому було заявлено клопотання в суді про повернення справи прокурору в порядку ст.249 1 КПК України (в редакції 1960р.), але і судом було залишено поза увагою. Крім того апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції було порушено безпосередність дослідження доказів які було отримано в порядку ст.315-1 КПК України (в редакції 1960р.), а також запевняє що суд кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч.3 ст.212 КК України не було враховано ознаки суб`єктивної та об`єктивної сторони злочину. При постановленні вироку за ч.3 ст.212 КК України порушено вимоги ст.61 Конституції України, оскільки не враховано, що по справі за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду було стягнуто з ФОП ОСОБА_7 суму несплати заниження податкових платежів.

Засуджений ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора та просив її відхилити оскільки прокурором висунуті порушення є надуманими та спростовуються матеріалами провадження.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених підстав і відмовити в задоволенні апеляцій інших учасників, захисника ОСОБА_6 який заперечив щодо задоволення апеляції прокурора та просив задовольнити його апеляційну скаргу, оскільки як органами досудового слідства так і судом було порушено право на захист його підзахисного ОСОБА_7 та підтримав апеляцію свого довірителя, засудженого ОСОБА_7 який в судових дебатах та останньому слові просив скасувати вирок суду та закрити кримінальну справу на підставі п.2ст.6 КПК України (в редакції 1960р.), так як всі доводи щодо його вини у вчиненні злочинів які йому інкримінують були отриманні незаконним шляхом і покладено в обвинувачення з порушенням норм кримінального процесуального закону, а також порушено його право на захист вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 323 КПК України (в редакції 1960р.)вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, але дані вимоги закону судом першої інстанції виконані не в повному обсязі, у зв`язку з чим вирок підлягає скасуванню.

Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.367 КПК України (в редакції 1960р.) підставами для скасування вироку суду першої інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінального процесуального закону що є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

Невідповідність висновків суду полягає у тому , що було взято до уваги судоми першої інстанції одні докази та відкинуто інші, або покладено в обвинувачення докази які мають істотні суперечності.

Істотним порушенням кримінально процесуального закону є порушення право обвинувачуваного на захист.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ», суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто усіх фактичних даних, які містяться у показаннях свідків , потерпілих, підсудних у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища потерпілого чи назви проведеної експертизи, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Органами досудового слідства порушено положення ст.98-2 КПК України яка передбачає порядок вручення постанови про порушення кримінальної справи.

Як вбачається з матеріалів справи порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_7 25.04.2012року (т.1 а.с.1), а вручено постанову про порушення кримінальної справи та пред`явлено обвинувачення 20.09.2012року (т.8 а.с.119), а вже 25.09.2012року (т.8 а.с.149) слідчим було повідомлено про закінчення слідства та надано матеріали для ознайомлення.

Колегія суддів вважає, що органами досудового слідства порушено право ОСОБА_7 на захист, що перешкоджає суду повно і всебічно розглянути кримінальну справу та постановити законний та обґрунтований вирок у справі.

Крім того даний факт підтверджується окремою постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2013року, яка зводиться до того, що слідчою ОСОБА_10 було порушено право на захист засудженого ОСОБА_7 під час провадження досудового розслідування.

Тому колегія суддів вважає, цей факт безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції, оскільки суд прийнявши справу до свого розгляду, повинен був усунути вказані недоліки на початковій стадії судового розгляду кримінальної справи.

Крім того постановляючи обвинувальний вирок суд першої інстанції поклав в основу недопустимі докази, а саме акт № 331/230036449964 від 15.03.2011року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Євроопт ЛТД» (код ЄДРПОУ: 36449964) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 3 08.05.09 по 31.12.10р., а також судом використовувався акт податкової перевірки № 104/23-10/36425949 від 21.02.11року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВАККО» (код ЄДРПОУ: 36425949) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 3 08.05.09 по 31.12.10р. в якості доведення умислу ОСОБА_7 на вчинення інкримінованих йому злочинів..

Проте вказані акти податкової перевірки були предметом розгляду в окружному адміністративному суді по місцю реєстрації підприємства, по яких було вирішено спір на користь платників податків та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення, а отже суд повинен був перевірити факт про належність доказів у справі, але суд залишив це поза увагою.

Також суд повинен був перевірити той факт чи наявний умисел платника податку на подачу неправдивих відомостей.

В обвинувачення покладено висновок судово економічної експертизи К1665-Б від 17.09.2012р. яким встановлено порушення податкового законодавства та висновок судово почеркознавчої експертизи М1831-п від 24.09.2012року встановлено що первинні бухгалтерські документи підписанні ОСОБА_7 які свідчать проте, що первинні документи господарських взаємовідносин із контрагентами були виконанні саме ОСОБА_7 .

При цьому не враховано що скаргу на податкові повідомлення по яким було проведено судово економічну експертизу частково було скасовано та задоволено скаргу ОСОБА_7 ..

Крім того суд першої інстанції безпідставно поза увагою залишив звіт аудиторської перевірки від 26.12.2011року, так як він містить суперечливі вихідні дані з судово економічною експертизою.

Колегія суддів приходить висновку що судом безпідставно взято до уваги одні докази та відкинуто інші, при цьому необґрунтовано чому залишились поза увагою докази які мають суттєве значення для повного і всебічного розгляду справи.

Також заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_6 , що судом першої інстанції було порушено безпосередність дослідження доказів які було отримано в порядку ст.315-1 КПК України (в редакції 1960р.).

Відповідно до ст.315-1 КПК України (в редакції 1960р.) направлення судового доручення органу слідства для проведення допиту тих свідків, які слідством не були допитані, але незважаючи на це були зазначенні у списку осіб обвинувального висновку які підлягали виклику до суду, а саме свідки на прізвище ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ..

Відповідно до ст.257 КПК України (в редакції 1960р.) суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі, допитати підсудного, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Суд першої інстанції в ході судового слідства вказані вимоги закону проігнорував та поклав в основу обвинувачення докази які не були перевірені в законному порядку, а саме не допитав свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ..

Що ж стосується доводів прокурора про невідповідність призначеного покарання то колегія суддів в цій частині не визначає чи правильно було призначено покарання, оскільки судом першої інстанції було допущено істотне порушення КПК України яке тягне безумовного скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду, при новому розгляді суду, необхідно усунути вказані порушення закону з урахуванням доводів, які викладені в апеляційних скаргах з доповненнями, а також в клопотаннях та постановити законний та обґрунтований вирок.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 362, 365, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_8 , обвинувачуваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2013року відносно ОСОБА_7 скасувати, з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Головуючий :

Судді :