Ухвала

від 27.02.2014 по справі 826/11932/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11932/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.13р. у справі №826/11932/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Альтіс-Енерго» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.04.13р. №0002782220 та №0002792220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Євростеп Плюс» мали реальний характер та підтверджені документально.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ «Євростеп Плюс» за весь період діяльності, за результатом якої складено акт від 09.04.13р. №1224/22-221-36069563.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.04.13р.:

№0002782220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 47 950 грн., в т.ч. основний платіж 38 360 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 9 590 грн.;

№0002792220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 59 937 грн., в т.ч. основний платіж - 47 950 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 11 987 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 82 882 грн., а саме: у січні 2009 року на суму 11 684 грн., за березень 2009 року на суму 16 257 грн., за червень 2009 року на суму 16 582 грн., за березень 2010 року на суму 38 360 грн.;

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 103 604 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року на суму 34 927 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 20 727 грн., за І квартал 2010 року на суму 47 950 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в рамках кримінальної справи №1-1503/11 встановлено, що на території м. Києва в період 2008-2010 років діяла організована група осіб, метою якої було сприяння підприємствам - фактичним платникам ПДВ в ухиленні від сплати податку до державного бюджету шляхом документального оформлення придбання ТМЦ (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово - господарською діяльністю не займалися, зокрема серед яких є контрагент позивача - ТОВ «Євростеп Плюс».

Також податковий орган вказав на відсутність у ТОВ «Євростеп Плюс» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового орану про відсутність мети створення реальних наслідків за господарськими відносинами між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного у перевіряємий період), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали товарний (реальний) характер, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в рамках кримінальної справи №1-1503/11 порушеної відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 366 КК України встановлено, що на території м. Києва в період 2008-2010 років діяла організована група осіб, метою якої було сприяння підприємствам - фактичним платникам ПДВ в ухиленні від сплати податку до державного бюджету шляхом документального оформлення придбання ТМЦ (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово - господарською діяльністю не займалися, зокрема серед яких є контрагент позивача - ТОВ «Євростеп Плюс».

Розуміючи незаконність своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість, з метою уникнути покарання за вчинення злочинних дій, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, застосовують злочинну схему, суть якої полягає в тому, що зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладаються спочатку на підприємства «транзити», створені для прикриття незаконної діяльності, на банківські рахунки яких надходять кошти від підприємств покупців за реалізовані товари (роботи послуги), а в подальшому на фіктивні підприємства зареєстровану на підставних осіб, які придбано для прикриття незаконної діяльності.

При цьому, підроблюються документи (прибуткові та податкові накладні, договори, акти приймання здачі виконання робіт) про неіснуючі факти купівлі товарів (робіт, послуг) у підприємств «транзитерів», які в свою чергу начебто закуповують ці товари (роботи, послуги) у підприємств з ознаками фіктивності , а підприємство користувач послуг конвертаційного центру отримує право на кредит з податку на додану вартість.

Таким чином зобов'язання по сплаті до державного бюджету платнику на додану вартість, які виникали внаслідок здійснення незаконної фінансово - господарської діяльності підприємств від імені яких фактично діяла організована злочинна група до складу якої постійно входили - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не сплачувались, про що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було достовірно відомо.

За таких обставин, фінансовим результатом використання даної злочинної схеми є несплата податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарської діяльності з продажу товарів робіт, послуг), що в свою чергу призводить до фактичного ненадходження до державних бюджетів коштів в особливо великих розмірах.

Вказані обставини щодо фіктивної діяльності схеми, у якій був задіяний в тому числі контрагент позивача ТОВ «Євростеп Плюс», який фактично не займався фінансово-господарською діяльністю, встановлені постановою Голосіївського районного суду від 12.12.2011, що набрала законної сили, винесеній за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2

Згідно з частиною 4 четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій безпосередньо ТОВ «Євростеп Плюс», а відтак, з урахуванням вищевказаних обставин, самі по собі документи податкового та бухгалтерського обліку (видаткові та податкові накладні) не можна вважати належними доказами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Надані позивачем первинні документи щодо реалізації товару (шин, вузлів, тощо) на користь інших суб'єктів господарювання не свідчать про безспірність факту реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ «Євростеп Плюс», з огляду на те, що позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальнее виконання, а відтак, і не доведено того, що товари відпущені саме ТОВ «Євростеп Плюс».

Позивачем не спростовано доводи податкового органу про те, що у ТОВ «Євростеп Плюс» відсутні умови для здійснення підприємницької та економічної діяльності такого роду, адже з наданих податковим органом податкових розрахунків за 2009 та 2010 р., кількість працівників у штаті у спірному періоді становила - 1 особа; Товариство не знаходиться за місцезнаходженням та не здійснює господарську діяльність.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.13р. у справі №826/11932/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.13р. у справі №826/11932/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 28.02.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.