Постанова

від 29.01.2009 по справі 9/287-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 р.                                                         

Справа № 9/287-08 

Колегія суддів у складі:

    головуючого-судді -

Могилєвкіна Ю.О., суддів -Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі -Пироженко І.В.

за

участю представників сторін:

позивача -не з'явився

відповідача -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2836С/3-7)

на рішення господарського суду Сумської області від 15.09.08 по справі №

9/287-08

за позовом - Комунального підприємства «Виробниче

управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Шостка

до - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Шостка

про

стягнення  заборгованості в сумі 1498,23

грн.,

встановила:

У травні 2008 р. позивач звернувся з позовом про стягнення з

відповідача заборгованості у сумі 1498,23 грн. за сплату спожитої води та

оплату водовідведення.

У вересні 2008 р. відповідач звернувся із зустрічним позовом про

визнання протиправними дії КП «ВУВКГ»та визнання недійсним рахунку № 1691 від

30.04.2008 р. на суму 1498,23 грн.                   

          Рішенням

господарського суду Сумської області від 03.07.08 р. (суддя Лущик М.С.) по справі

№ 9/287-08 позовні вимоги -задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача

на користь позивача 1498,23 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного

мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. В задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та в

задоволенні прийняття до розгляду зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що зустрічна позовна заява ПП

ОСОБА_1 не може бути прийнята судом до провадження та до розгляду, оскільки

вимоги позивача не відносяться до засобів захисту порушеного права, які

передбачені законодавством, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача

коштів в сумі 1 498 грн. 23 коп. за надані послуги щодо водовідведення та

водоспоживання по магазину “Электрон ХХІ век” за умовами Договору №283 від

01.01.2005р., є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.                   

          Відповідач з

обставинами, викладеними в рішенні не погодився, просить його скасувати та

прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те,

що суд першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального

та процесуального права.

       В підтвердження

доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що в силу

положень статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та

етапі 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуги з

водопостачання та водовідведення можуть надаватися лише на підставі договору.

Пунктами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено,

що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним

кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими

нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо

існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних

категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів

місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів1-4 статті 181 Господарського кодексу

України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі

якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні

у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його

умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і

повертає один примірник другій стороні у двадцятиденний строк після одержання

договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка

одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться

застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два

примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно пункту 6 ст. 181 ГК України, у разі досягнення

сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі

розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі

(протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами

тощо).

При цьому, п. 7 ст. 181 ГК України вказує на те,  якщо сторона, яка одержала протокол

розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або

такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або

сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний

монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол

розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду

розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони

вважаються прийнятими.

Так, 18 лютого 2008 року КП «ВУВКГ»своїм листом № 148 від 18

лютого 2008 року направило на  адресу ФОП

ОСОБА_1 проект договору № 283 від 01.01.2008 року подачу питної води з

комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

У зв'язку з наявністю заперечень щодо окремих умов проекту

вказаного договору ФОП ОСОБА_1 склав протокол розбіжностей, про що зробив

застереження у договорі та у двадцятиденний строк, 11 березня 2008 року вх.

№161, надіслав КП «ВУВКГ»два примірника протоколу розбіжностей  разом з 

підписаним договором  без

виправлень та підчисток.

17 березня 2008 року позивач своїм листом № 204 направив на адресу

ФОП ОСОБА_1 повторно два примірника проекту договору № 283. Але як випливає з

листа КП «ВУВКГ»№ 204 від 17.03.2008 р. позивач направив на адресу ФОП ОСОБА_1

повторно ті ж самі два примірника проекту договору № 283. У зв'язку з

невідповідністю їх з текстом тих двох примірників проекту договору № 283, які

були, направлені йому листом від 18.02.2008 р. за № 148 та він листом від 28

березня 2008 року змушений був їх повернути відповідачу назад. У своєму листі

від 17.03.2008 р. № 204 позивач не вказав по яким умовам зазначених у протоколі

розбіжностей досягли згоди, а така згода повинна бути підтверджена у письмовій

формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпами

тощо).

Отримавши 11 березня 2008 року від відповідача два примірника

протоколу розбіжностей разом з підписаним договором № 283 від 01.01.2008 року

подачу питної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до

комунальної каналізації, КП «ВУВКГ»протягом двадцяти днів не розглянув його, не

вжив заходів для врегулювання розбіжностей та не передав у зазначений

двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, тому

всі  пропозиції ОСОБА_1, які залишилися

неврегульованими вважаються прийнятими.

У наведеній ситуації до договірних відносин у сфері господарювання

застосовуються правила Господарського кодексу України, оскільки в гіпотезі

норми прямо вказується на спеціальний характер правового регулювання ст. 181 ГК

України - господарські договори.

Але як встановив суд і про це не заперечує і сам позивач,

розрахунок спожитої води та стоків за не встановлення ФОП ОСОБА_1 з 21 квітня

2008 року приладу обліку води за адресою вул. К. Маркса, буд. 25 магазин

«Электрон ХХІ век», згідно листа № 348 від 12.05.2008 р. та рахунку № 1691 від

30.04,2008 р. на суму 1498 грн. 23 коп., КП «ВУВКГ»зробив на підставі Договору

№ 283 від 01.01.2005 року про надання послуг з водопостачання і водовідведення,

який з приватним підприємцем ніколи не укладався, про що свідчить: -

відсутність у позивача супровідного листа до цього Договору, відповідної

відмітки про його отримання Підприємцем та супровідного листа про повернення КП

«ВУВКГ»цього Договору; - відсутність б цьому Договорі та у додатку до нього

підпису Підприємця та його печатки.

Відповідач вважає, що дії КП «ВУВКГ»про направлення листа № 348

від 12.05.2008 р., складання розрахунку спожитої води та стоків, складання та

направлення йому рахунку № 1691 від 30.04.2008 р. на суму 1498 грн. 23 коп.,

вимог про встановлення приладу обліку лічильника води в період з 21 квітня 2008

року по 30 квітня 2008 року та сплати 1498 грн. 23 коп., згідно рахунку № 1691

від 30.04.2008 р. противоправними у зв'язку тим, що пропозиції відповідача, що

залишилися неврегульованими, згідно протоколу розбіжностей від 11 березня

2008р. до договору № 283 від 01.01.2008 р. на подачу питної води з комунального

водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації між комунальним

підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у відповідності до п. 7

ст. 181 Господарського кодексу України, прийнятими з 01 квітня 2008 р..

Як зазначає скаржник (відповідач), господарський суд Сумської

області у своєму рішенні виклав тільки доводи та докази позивача, на користь

якої прийняв рішення і у мотивувальній частині рішення не вказав, чому він

відмовив в прийняті його зустрічної позовної заяви.

КП «ВУВКГ»надав у судове засідання Договори за № 283 від 2002 року

та від 01.01.2005 року. Суд першої інстанції на вимогу позивача КП

«ВУВКГ»оглянув ці Договори де виявив на цих договорах не відповідність підписів

Приватного підприємця ОСОБА_1 та його печатки, та чомусь у мотивувальній

частині рішення не дав цьому відповідну оцінку. Крім того, суд першої інстанції

у мотивувальній частині рішення не вказав, чому він не прийняв до уваги

порушення КП «ВУВКГ»вимог ст. 181 п. 6 ГК України при укладення договору № 283

від 01.01.2008 року подачу питної води з комунального водопроводу та приймання

стічних вод до комунальної каналізації та не навів правового обґрунтування

цьому. КП «ВУВКГ»у відповідності до вимог ст. 181 п. 6 ГК України повинен був

вказати  по яким  умовам зазначених у протоколі розбіжностей

він досяг з відповідачем згоди, котра повинна 

бути  підтверджена у  письмовій 

формі  (протоколом  узгодження 

розбіжностей,  листами, телеграмами,

телетайпами тощо).

Як зазначає скаржник, суд першої інстанції посилається у

мотивувальній частині рішення на вимоги статті 181 п. 8 ГК України, але це

суперечить, як матеріалам справи так і чинному законодавству.

Скаржник зазначає, що у відповідності до чинного законодавства

України порядок укладання господарських договорів між суб'єктами господарювання

регулюються тільки главою 20 Господарського кодексу України. В статті 181 ГК

України вказаний порядок укладання господарських договорів між усіма суб'єктами

господарювання. У пункті 8 цієї статі передбачений загальний порядок укладання

господарських договорів. Пунктом 7 ст. 181 ГК України передбачається окремий

порядок укладання господарських договорів. І під цей порядок укладання

господарських договорів підпадають взаємовідносини у сфері водопостачання та

водовідведення між КП «ВУВКГ»та мною, як фізичною особою - підприємцем. Як було

встановлено в судовому засіданні і це підтвердили представники відповідача, КП

«ВУВКГ»є в м. Шостка монополістом послуг по наданню питної води з комунального

водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

Взаємовідносини у сфері водопостачання та водовідведення регулюються Законами

України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про питну воду та питне

водопостачання. В силу положень статті 19 Закону України «Про питну ВОДУ та

питне водопостачання»та статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні

послуги»послуги з водопостачання та водовідведення можуть надаватися лише на

підставі договору.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення не вказав,

чому він не прийняв до уваги порядок укладення договорів згідно п. 7 ст. 181 ГК

України та не навів правового обґрунтування цьому,

Скаржник, також, не згоден з висновком суду першої інстанції про

відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у

зв'язку з невідповідністю підписів приватного підприємця ОСОБА_1 у Договорі №

283 від 01.01.2005 року про надання послуг з водопостачання і водовідведення.

Як зазначає скаржник, суд першої інстанції у своєму рішенні вказує

про те, що технічна можливість для встановлення приладу обліку води в магазині

«Электрон-ХХI век»мається. Цей висновок суду ґрунтується тільки на акті від

11.07.2008 р. та підпису представника підприємця ОСОБА_2. Але ці висновки не

відповідають дійсності.

Так, власником будинку № 25 по вул. К. Маркса м. Шостка, де

розташований магазин «Электрон-ХХІ век», є Шосткинська міська Рада. Як випливає

з плану розташування водопровідних мереж у цьому будинку через приміщення

магазину поступає вода на другий поверх, де мешкають громадяни та у сусідній

магазин. Тобто встановити лічильник тільки на магазин не можливо тому, що він

буде рахувати витрати води на другому поверсі, де мешкають громадяни та

сусіднього магазину, оскільки різні споживачі і різні тарифи на воду, а дозвіл

на переобладнання водопровідних мереж у цьому будинку власник будинку та

підприємство, яке обслуговує цей будинок не дають.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та

обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача -без

задоволення.

      При цьому, позивач

вказує на те, що між відповідачем та відповідачем укладено договір № 283 від

01.01.2005 року на по дачу питної води з комунального водопроводу та приймання

стічних вод до ко мунальної каналізації. Згідно цього договору, який в силу

пункту 4.2 пролонговано на 2008 рік, з 2005 року позивачем нада вались послуги

відповідачу по водопостачанню та водовідведенню за адресою: м. Шостка, вул. К.

Маркса, 25 (магазин „Электрон-XXI век"). Відповідачем за надані послуги

проводились розрахунки і сплачено 12 рахунків. Ніяких сумнівів щодо дії

договору № 283 у відповідача не виникало. При укладенні договору в 2005 році

споживач був згоден з усіма пунктами договору, підписав його без заперечень та

протоколу розбіжностей.

Пунктом 2.1 договору № 283, підписаного відповідачем,

передбачалось, що кількість води та стоків, що використовуються абонентом,

визначається за показаннями приладів обліку (лічильника води), які абонент

повинен встанови ти своїми силами та за свої кошти за адресою м. Шостка, вул.

К. Маркса, 25 в магазині „Электрон-ХХІ век" в строк до 01.03.2005 року.

В обумовлений в договорі строк відповідач прилад обліку води не

встановив. Відповідачу неодноразово в усній і письмовій формі рекомендувалось

встановити прилад обліку холодної води, останнього разу листом № 202 від  17.03.2008 ро ку, але й після цього прилад

обліку встановлений не був. Не встановлений він і до цього часу, незважаючи на

те, що з 2006 року відповідач веде будівництво на об'єкті магазин „Электрон-ХХІ

век" і безобліково користується водою для будівництва об'єкту, для чого

без дозволу Во доканалу прокладаються тимчасові водопровідні лінії з

приєднанням до мереж Водоканалу. Про це неодноразово складалися акти (акт від

19.04.2007 р., 26.09.2007 р., 03.11.2007р., 07.11.2007 р., 25.12.2007) абоненту

рекомендувалось усунути порушення, встановити прилад обліку води, але все це

залишилося без реагування.

Після складання актів про безоблікове споживання води відповідач

взагалі перестав допускати представників Водоканалу до обстеження систем

водопостачання та водовідведення на об'єкт - магазин „Элек-трон-ХХІ век"

по вул. К. Маркса,25, ухилявся від участі в обстеженні і підпи санні актів.

Рішенням господарського суду Сумської області по справі 5/256-08

від 08.07.08 за недопуск представників Водоканалу для обстеження об'єкту -

магазину „Электрон-ХХІ век", стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 4488

грн. 40 коп.. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від

27.08.2008 року, рішення по справі № 5/256-08 залишено без змін, апе ляційну

скаргу -без задоволення.

Рішенням господарського суду Сумської області по справі 5/256-08

від 08.07.08 ро ку, а також постановою Харківського апеляційного господарського

суду по справі 5/256-08 від 27.08.08 р. договір № 283 від 01.01.2005 року

визнано чинним і діючим, регулюючим право відно шення між сторонами, КП ВУВКГ

„Водоканал" та приватним підприємцем ОСОБА_1 на подачу питної води з

комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, в

тому числі і на 2008 рік.

Згідно з „Правилами користування системами комунального

водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених

наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01

липня 1994 року №65 пунктом 4.1 

абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем

комунального водопостачання і водовідведення, пови нні мати необхідні прилади

обліку для розрахунків з „Водоканалом" за відпу щену їм воду і прийняті

стоки. Приєднання нових абонентів до комунальних систем водопостачання і водовідведення

без приладів обліку забороняється.

      Пунктом 4.2

вищевказаних Правил передбачено, що абонент повинен придбати і встановити

водолічильник, який буде перебувати й нього на балансі.  

Абонент

повинен виконувати всі рекомендації „Водоканалу", спрямовані на поліпшення

якісного обліку води в його мережах.

У разі відмови абонента виконати ці рекомендації, його

водокористуван ня вважається безобліковим і витрати води розраховуються згідно

п. 9.6 Пра вил № 65.

Пункт 9.6 Правил передбачає, що в разі порушення Правил розрахунок

витрат води проводиться за пропускною здатністю труби вводу при швидкості води

в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. В даному

випадку розрахунок по пропускній здатності труби проводився на основі п. 4.2

Правил № 65 за відмови абонента встановити прилад обліку води для поліпшення

якісного обліку води.

19 червня 2008 року позивач, приватний підприємець ОСОБА_1

звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про

визнання договору № 283 від 01.01.2008 року укладеним. Рішенням по справі №

16/381-08 від 23.08.2008 року, в задоволенні позовних вимог фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 було відмовлено, в тому числі і в зв'язку з неузгодженістю

істотних умов договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі

№ 16/381-08 від 27 жовтня 2008 року рішення господарського суду Сумської об

ласті № 16/381-08 від 23.08.2008 р. залишено без змін, апеляційну скаргу без

задоволення.

     Твердження споживача

про відсутність технічної можливості для встановлення приладу обліку холодної

води в мага зині „Электрон-ХХІ век" не відповідає дійсності. Технічна

можливість встанов лення приладу обліку холодної води в магазині „Электрон -ХХІ

век" існує, що зазначено в акті від 11.07.2008 року, складеному за участю

представника відпо відача, продавця ОСОБА_2, та представника

житлово-комунальної орга нізації, яка обслуговує цей будинок - ТОВ

„Шосткажитлосервіс", заступника директора П'ятниці М.І.

Посилання споживача на відсутність дозволу на переобладнання

водопровідних мереж власника будинку та підприємства, яке обслуговує будинок,

не відповідає дійсності, так як за таким дозволом споживач не звертався ні до

власника будинку, ні до підприємства, яке обслуговує будинок.

За клопотанням відповідача - ОСОБА_1 (заявленого телеграмою) про

відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою,  ухвалою судової колегії від 12.01.2009 року

розгляд справи був відкладений на 26.01.2009 року на 10-00 годин. 

     Свого представника в

судове засідання відповідач не направив, хоча належним чином був повідомлений

про час і місце розгляду справи. Доказів неможливості прибуття та клопотання

про відкладення розгляду справи також не направив (не надав). Оскільки

будь-яких додаткових пояснень (доказів), що не були розглянуті судом першої

інстанції відповідач не направив, враховуючи строк розгляду встановлений ст.

102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги, справа по заявлений скарзі

розглядається за наявними в ній матеріалами. 

Позивач теж свого представника в судове засідання не направив,

хоча в засіданні судової колегії від 12.01.2009 року представник позивача

ОСОБА_3 надав певні пояснення та підтвердив заперечення викладені у відзиві на

апеляційну скаргу.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази

по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги

в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до

висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а

апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу

України, підставою для скасування або зміни рішення  є невиконання або невірне застосування вимог

передбачених зазначеною статтею. Жодних обставин та доказів які є підставою для

скасування місцевого господарського суду відповідач не зазначив та не надав.

Відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані

добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти

взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати

заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин

справи.

       Як вбачається з

матеріалів справи 22.08.2008 року відповідачем було подано до суду першої

інстанції клопотання, в якому  відповідач

зазначає, що має сумнів у достовірності своїх підписів на Договорі №283 від

01.01.205 року, тому просив суд призначити почеркознавчу експертизу.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, судом першої

інстанції правомірно було відмовлено в його задоволенні, оскільки з матеріалів

даної справи вбачається, що в попередніх письмових поясненнях та клопотаннях

відповідач не спростовує факт укладання вищезазначеного Договору та

користування послугами наданими позивачем по водопостачанню і водовідведенню у

відповідності до умов договору за №283 від 01.01.2005 року.

Крім цього, рішенням господарського суду Сумської області  від 07.07.2008 року по справі №5/256-08 було

стягнуто з відповідача 4488 грн. 40 коп. за невиконання умов Договору №283 від

01.01.2005 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від

27.08.2008 року, рішення по справі № 5/256-08 залишено без змін, апе ляційну

скаргу -без задоволення. Рішення по даній справі набрало законної сили і при

розгляді справи №5/256-08 будь-яких заперечень щодо дійсності договору за №283

від 01.01.2005 року та клопотань  про

призначення відповідної судової експертизи відповідачем не було заявлено.

Відповідно до вимог ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони.

 Таким чином, клопотання відповідача про

призначення судової (почеркознавчої) експертизи обґрунтовано було залишено

судом першої інстанції без задоволення.

       За тих же обставин,

судова колегія відмовляє скаржнику (відповідачу по справі) в задоволенні

клопотання про призначення судової (почеркознавчої) поданого разом із

апеляційною скаргою.

Також, судом першої інстанції правомірно відмовлено в прийнятті

зустрічної позовної заяви відповідача про визнання  протиправними дій Комунального підприємства

“Виробниче-управління водопровідно-каналізаційного господарства”, які полягають

в направленні Приватному підприємцю ОСОБА_1 листа №348 від 12.05.2008р.,

складанні розрахунку спожитою води та стоків, а також в складанні та направлені

ПП ОСОБА_1 рахунку №1691 від 30.04.2008р. і про визнання недійсним рахунку

№1691 від 30.04.2008р. на суму 1 498 грн. 23 коп., оскільки згідно ст.12 ГПК

України, зазначені позовні вимоги не підвідомчі господарським судам.

Безпідставне і посилання скаржника на те, що судом першої

інстанції не надано правової оцінки того, що направлений проект договору

(договір) №283 від 01.01.2008 р. підписаний і діє в редакції відповідача,

оскільки 19.06.2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання договору №

283 від 01.01.2008 року укладеним. Рішенням по справі № 16/381-08 від

23.08.2008 року, в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 було відмовлено, в тому числі і в зв'язку з неузгодженістю істотних

умов договору.

       Постановою

Харківського апеляційного господарського суду по справі № 16/381-08 від

27.10.2008 року рішення господарського суду Сумської об ласті № 16/381-08 від

23.08.2008 р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення/

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої

інстанції, на підставі Договору №283 від 01.01.2005 р., що діє до теперішнього

часу, позивач - Комунальне підприємство “Виробниче управління

водопровідно-каналізаційне  господарство”

надає послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу - Приватному

підприємцю ОСОБА_1

Свої

позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 1 498 грн. 23 коп., позивач

обґрунтовує тим, що у відповідності до вимог, які визначені Правилами

“Користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах

і селищах України” від 01.07.1994р. №65, 

пунктом 2.1. Договору №283 від 01.01.2005 р.  передбачено необхідність та обов'язковість

встановлення абонентом ОСОБА_1  приладу

обліку води за адресою: м.Шостка, вул.К.Маркса, 25 в магазині “Электрон ХХІ

век” для визначення кількості спожитої води та стоків за приладами обліку. Але,

як зазначає позивач, в порушення норм Правил та Договору, прилади обліку

води  абонентом ПП ОСОБА_1 встановлені не

були, в зв'язку з чим, листом №202 від 17.03.2008р. відповідачу -ПП ОСОБА_1 в

черговий раз було рекомендовано встановити 

прилади обліку холодної води в 

магазині “Электрон ХХІ век” за адресою: м.Шостка, вул. К.Маркса,25  до 20 квітня 2008 року. Вищезазначені вимоги

позивача  відповідачем виконані  не були, тому за квітень 2008 р.

водоспоживання та водовідведення  по

магазину “Электрон ХХІ век” було розраховано позивачем по затвердженим нормам

водоспоживання за пропускною здатністю труби (пункт 9.6. Правил) на суму 1 498

грн. 23 коп. (розрахунок в матеріалах справи), з яких 652 грн. 29 коп. (+ НДС в

сумі 130 грн. 46 коп.) за водопостачання у квітні 2008р. та 596 грн. 23 коп. за

водовідведення (+ НДС в сумі 119 грн. 25 коп. ).

   Виставлений рахунок   №1691 від 30.04.2008р. на оплату спожитої

води і оплату водовідведення на суму 1498 грн. 23 коп. відповідачем залишено

без оплати, тому позивач  просить

задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Приймаючи

рішення, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що   взаємовідносини у сфері водопостачання та

водовідведення регулюються Господарським та Цивільним кодексами України,

Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Законом України “Про питну

воду та питне водопостачання” Правилами надання послуг з централізованого

опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено

постановою КМ України від 21.07.2005р. №630 та Правилами користування системами

комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які

затверджено  наказом Державного комітету

України  по житлово-комунальному

господарству від 01.07.1994р. за №65 та зареєстровані в Міністерстві юстиції

України 22.07.1994р.  за №165/374 та

іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

   Відповідно до ст. 526 ЦК

України, зобов'язання повинні виконуватись 

належним чином і відповідно до умов договору.

  Відповідно до пункту 1

статті 193 Господарського кодексу України „Суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору..."

 Так, згідно з п.4.1.

Правилами “Користування системами комунального водопостачання та водовідведення

в містах і селищах України” від 01.07.1994 р. №65, (надалі Правила), абоненти,

які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального

водопостачання і  водовідведення, повинні

мати необхідні прилади обліку для розрахунків з “Водоканалом” за відпущену їм

воду і прийняті стічні  води. Приєднання

нових абонентів до комунальних систем водопостачання  і водовідведення без приладів обліку забороняється.  При цьому, пунктом 4.2. вищезазначених Правил

визначено, що абонент повинен придбати і встановити водолічильник, який буде

перебувати в нього на балансі.

   Крім цього, пунктом  2.1. Договору №283 , який було укладено між

позивачем та відповідачем 01.01.2005р., було передбачено що кількість води та

стоків які використовуються абонентом (ПП ОСОБА_1)  визначаються за показниками приладів обліку

(лічильник води, стоків), які Абонент повинен був встановити своїми силами та

за свої кошти за адресою: м.Шостка, вул.К.Маркса, 25.

  Згідно п.2.3. даного

Договору передбачено, що у разі якщо лічильник відсутній, кількість

використаної питної води, стоків визначається згідно з Правилами користування

та норм витрат питної води, затверджених міськвиконкомом м. Шостка.

   Таким чином, за  умовами Договору №283 від 01.01.2005р. та у

відповідності до п.4.2. Правил визначено, що Абонент, тобто відповідач -ПП

ОСОБА_1, повинен виконувати усі рекомендації “Водоканалу”, спрямовані на

поліпшення якісного обліку  води в його

мережі.

У разі  відмови абонента

виконати ці рекомендації  його

водокористування вважається безобліковим і витрата води розраховується згідно

р.9.6 Правил. При цьому  в абзаці  4 п.9.6. вищезазначених Правил чітко

визначено, що “...Усі посилання на п.9.6., що мають місце  в цих Правилах, відносяться виключно до

порядку проведення розрахунків витрат води”. Актом згідно з абзацом 3 п.9.6.

Правил оформлюється наявність витоку води, а саме: “...Наявність витоку води

оформлюється актом відповідно до п.12.5 цих Правил”.

Зважаючи на те, що предметом позовних вимог КП “ВУВКГ” є

невиконання законних вимог Водоканалу по встановленню приладів обліку води і ,

як результат, розрахунок води по п.9.6. Правил, і відповідно не йдеться про

порушення цілісності водопровідних мереж або витоку води іншим чином, тому

позивач не повинен був користуватися пунктом 12.15 Правил та складати будь-які

акти при розрахунку заборгованості. 

 Судом першої інстанції

обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення відповідача про те, що  позивачем не було складено Акт про розрахунок

витрат  води по п.9.6. Правил та про те,

що позивачем не було надано відповідачу копії цих актів для усунення порушень,

оскільки при розгляді даної справи було встановлено, що представники Водоканалу

неодноразово зверталися до відповідача (про це є відповідні докази у

справі,  зокрема лист №202 від

17.03.2008р.) з вимогою встановити прилади обліку води в магазині “Электрон ХХІ

век” за адресою: м.Шостка, вул.К.Маркса, 25. Але відповідач, отримуючи

відповідні вимоги позивача їх не виконував, до обстеження каналізаційних і

водопровідних мереж не допускав, тому позивач та суд першої інстанції

обґрунтовано визнали, що вода використовувалась відповідачем безобліково.

   Так, матеріалами справи

підтверджується, що з 31.03.2008 року абонент (відповідач)  не допускав представників КП ВУВКГ

“Водоканал” до обстеження водопровідних і каналізаційних мереж магазину  “Электрон ХХІ век”, про що позивачем було

складено акт від 31.03.2008р.

   Рішенням господарського

суду Сумської області по справі №5/256-08 від 07.07.2008р. за недопуск до

обстеження, з відповідача на користь позивача було стягнуто  4488 грн. 40 коп. Дане рішення залишено

апеляційною інстанцією без змін.   

   Після винесення даного

рішення суду, відповідач 11.07.2008 року 

допустив представників “Водоканалу” до обстеження, про що був складений

відповідний акт від 11.07.2008 року, відповідно до якого встановлено, що на

момент перевірки  лічильників на воду

встановлено не було, однак технічна можливість для встановлення приладу обліку

води в магазині “Электрон ХХІ век” мається , з чим погодився і представник ПП

ОСОБА_1  -ОСОБА_2, яка підписала акт

обстеження.

       Посилання скаржника

на відсутність дозволу на переобладнання водопровідних мереж власника будинку та

підприємства, яке обслуговує будинок, безпідставне, оскільки відповідачем не

надано доказів про звернення за таким дозволом ні до власника будинку, ні до

підприємства, яке обслуговує будинок.

На

підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від

15.09.2008 р. прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого

законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому

підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 193 Господарського

кодексу України ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101,

п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України,

судова колегія, -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 15.09.2008 р. по

справі             № 9/287-08 залишити

без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя                                                    

Могилєвкін Ю.О.

судді                                                     

Пушай В.І.

Плужник О.В.

 Повний текст постанови підписаний 29.01.2009

року.