Постанова

від 13.02.2014 по справі 806/7669/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Житомир справа № 806/7669/13-a

час прийняття: 14 год. 21 хв. категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі представників позивача Христюка І.А., Лисака Ю.М.,

за участі представників відповідача Мезенцева О.О., Курдиляса Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0002052205 від 11 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4914853, 00 грн. основного платежу і 2457427, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стали висновки контролюючого органу про придбання олії соняшникової у ТОВ "Ферко", яке у ланцюгах постачання має контрагентів з ознаками "фіктивності", недоліки товарно-транспортних накладних, відсутність сертифікатів якості продукції, документального підтвердження походження, оприбуткування і зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого транспортування до покупця, відсутність документів, що засвідчують якість придбаного у ПП "Топ-Тех" мазуту. З цим Підприємство не погоджується, оскільки реальність господарських операцій з ТОВ "Ферко" і ПП "Топ-Тех" підтверджується належним чином складеними первинними документами і фактом використання у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації на експорт.

Представники позивача позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оскаржуване рішення скасуванню не підлягає, оскільки прийняте на підставі виявлених перевіркою порушень, які виявилися у віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ "Ферко", яке має контрагентів з ознаками "фіктивності", товарно-транспортні накладні складені з недоліками, відсутні сертифікати якості продукції, відсутнє документального підтвердження походження, оприбуткування і зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого транспортування до покупця, а також ПДВ по придбанню у ПП "Топ-Тех" мазуту за відсутності документів, що засвідчують його якість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період з 01 листопада 2012 року по 30 липня 2013 року виявлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на 4914853, 00 грн., у т.ч.: березень 2013 року - 1645310, 00 грн., квітень - 942808, 00 грн., травень - 630152, 00 грн., червень - 1696583, 00 грн., в частині фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ферко" по придбанню олії соняшникової - 3218270, 00 грн., ПП "Топ Тех" щодо придбання мазуту паливного сірчистого - 1696583, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1639/22-05/00375504 від 23 жовтня 2013 року (а.с. 20-75 том 1).

На підставі вказаного акта 11 листопада 2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002052205 від 11 листопада 2013 року про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4914853, 00 грн. основного платежу і 2457427, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Ферко".

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 38-45 том 1) згідно наданих до перевірки документів, олія соняшникова придбавалась у ТОВ «Ферко» (код 31681342).

На адресу Житомирської ОДПІ надійшли акти перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по ТОВ «Ферко»:

- від 30 травня 2013 року № 1624/22-30/31681342 (лютий 2013 року) - про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинах з ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811);

- від 16 серпня 2013 року № 643/22-40/31681342 (за березень 2013 року) - про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) товарно-матеріальних цінностей за березень 2013 року).

Згідно наявної інформації, основними постачальниками ТОВ «Ферко» є підприємства з певними ознаками ризиковості, а саме: відсутнє реальне здійснення фінансово-господарських операцій. До даної групи відносяться ПП «Атрія Стар», ТОВ «Афродіта Фінанс», ТОВ «Квентін», ТОВ «Честерхауз», які є постачальниками по другій ланці ймовірного ланцюга постачання.

Виходячи з вищевикладеного, по ланцюгу постачання ТОВ «Ферко» було сформовано податковий кредит за рахунок «фіктивних» фірм, тобто, ТОВ «Ферко» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також в акті перевірки (а.с. 50, 52 том 1) зазначено, що довіреності на отримання придбаної олії у ТОВ "Ферко" у журналі реєстрації довіреностей було зареєстровано після закінчення сторінки з дробом "один".

Доставка продукції до митниці проводилася транспортом невідомих підприємств-перевізників.

В товарно-транспортних накладних у графі «автопідприємство» зазначено «Частное», реквізити автопідприємства відсутні, що унеможливлює ідентифікувати особу перевізника. Всі ТТН скріплені мокрими печатками ТОВ «Ферко» та ТОВ «Дельта Вілмар», печатки ДП «ЖЛГЗ» (як отримувача товару) немає, не зазначені супровідні документи щодо походження та якості, а також щодо оприбуткування товару, згідно яких він слідує.

Окрім того, у ТТН не вказана загальна вартість товару, ціна, що транспортувався, таким чином неможливо з'ясувати кількість олії, що була ввезена.

В товарно-транспортних накладних у графі «відпуск дозволив» відсутні підписи, прізвища та реквізити особи, що відповідає за відпуск товару Покупцю, не зазначено вид супровідних документів, відсутні відмітки особи, яка прийняла товар. Також є невідповідність між датами здійснення транспортування продукції та датами відпуску продукції по видаткових накладних та довіреностях про отримання продукції тощо.

Надані ДП «ЖЛГЗ» первинні документи та товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням та не відповідають вимогам чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

В зв'язку з тим, що ДП "Житомирський ЛГЗ", не є виробником продукції, а є посередником в реалізації продукції, підприємством не надано належного документального підтвердження, що підтверджує походження (сертифікати походження), оприбуткування та зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого їх транспортування до покупця.

Документи, які підтверджують оплату за товар, а саме виписки банку щодо проведених розрахунків між ДП "Житомирський ЛГЗ" та ТОВ «Ферко», не надавались.

Таким чином, фактично здійснені операції між ТОВ «Ферко» та ДП «ЖЛГЗ» проводились лише по регістрах бухгалтерського обліку без мети настання реальних слідків та не носили реального товарного характеру, що може свідчити про безтоварність таких операцій, та мають при цьому юридичну дефектність.

Суд погоджується з висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Судом встановлено, що 27 лютого 2013 року між позивачем (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" (Постачальник) укладено договір № 27/1 (а.с. 76-78 том 1), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (олію соняшникову нерафіновану невиморожену українського походження врожаю 2012 року) на умовах, що передбачені цим договором.

Перехід права власності на товар від Постачальника Покупцю відбувається в момент передачі накладної проти довіреностей. Приймання товару Покупцем відбувається в день відвантаження за участю уповноважених представників сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

До вказаного договору сторонами підписувалося ряд додатків із визначенням кількості, вартості і якості товару, строків і умов поставки (а.с. 79-86 том 1).

Для представлення інтересів позивача в митних органах України та здійснення декларування вантажів, що йому належать, чи якими він має право розпоряджатися Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" підписано з ТОВ "Дельта Вілмар СНД" договір-доручення № 1/246 про надання митно-брокерських послуг (а.с. 87-89 том 1).

На підтвердження виконання умов договору поставки № 27/1 від 27 лютого 2013 року позивачем надано видаткові накладні (а.с. 120, 123, 126, 129, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176 том 1), акти прийому-передачі товару (а.с. 121, 124, 127, 130, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174 том 1), податкові накладні (а.с. 122, 125, 128, 131, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175 том 1), витяг з журналу довіреностей (а.с. 233-238 том 1), товарно-транспортні накладні (а.с. 239-250 том 1).

Як зазначено перевіряючими в акті перевірки, ТОВ «Ферко» у лютому 2013 року мало господарські взаємовідносинах з ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811), у березні 2013 року - з ТОВ «Честерхауз» і ТОВ «Квентін».

На адресу Житомирської ОДПІ надійшли акти перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по ТОВ «Ферко» від 30 травня 2013 року № 1624/22-30/31681342 і від 16 серпня 2013 року № 643/22-40/31681342 по операціям з вказаними контрагентами.

Витяг з акту перевірки від 30 травня 2013 року № 1624/22-30/31681342 по ТОВ «Ферко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинах з ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811):

"Згідно акту № 1673/22.8/38388752 від 15 травня 2013 року, ПП «Атрія Стар» та його посадові особи за адресою м. Київ, Печерський р-н, вул. Філатова, 10-А, кв. 2/8, не знаходяться, що підтверджується актом перевірки місцезнаходження № 1103/22-1/38388752 від 15 травня 2013 року та запитом до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов 'язань Товариства.

Враховуючи вищенаведене, ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) порушено статтю 93 Цивільного кодексу України, пункту 45.2 статті45 Податкового кодексу України та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: за юридичною адресою ПП «Атрія Стар» особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність Товариства, відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Враховуючи викладене, у ПП «Атрія Стар» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПП «Атрія Стар» та ТОВ «Стайлінг Груп Компані» (код за ЄДРПОУ 38464382) відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, таким чином у ПП «Атрія Стар» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб...».

Згідно з актом № 1672/22.8/38387811 від 15 травня 2013 року по ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811) встановлено:

«...ТОВ «Афродіта Фінанс» та його посадові особи за податковою адресою: 01042, м. Київ, Тверський Тупик, 10, кв. 17, не знаходяться, що підтверджується актом перевірки місцезнаходження № 1100/22.1/38387811 від 13 травня 2013 року та запитом № 463/9/22.1 від 13 травня 2013 року до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Афродіта Фінанс» з підприємствами-покупцями за січень-березень 2013 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185 Податкового кодексу України.

Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ "Афродіта Фінанс" за січень-березень 2013 року по контрагентам-покупцям...».

Перевіркою встановлено ланцюг постачання у лютому 2013 року:

ТОВ Ферко (код ЄДРПОУ 31681342) «- ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) «- ТОВ «Стайлінг Груп Компані» (код ЄДРПОУ 38464382) «- ТОВ «Алефімпекс» (код ЄДРПОУ 35830321).

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС по вище вказаному ланцюгу складені акти по контрагентам ТОВ «Стайлінг Груп Компані та ТОВ «Алефімпекс», а саме:

- по ТОВ «Стайлінг Груп Компані» акт від 26 квітня 2013 року № 1271/22-01/38464382, згідно якого:

«...Зазначені операції ТОВ «Стайлінг Груп Компані», контрагентів-покупців та контрагента-постачальника ТОВ «Алефімпекс» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Стайлінг Груп Компані» є виключно чи переважно формування податкових зобов 'язань податкового кредиту на адресу контрагентів...

Встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий-березень 2013 року підлягають зменшенню до "0".

Від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Стайлінг Груп Компані» (код ЄДРПОУ 38464382), згідно з яким підприємство за податковою адресою не знаходиться, директор та засновник не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства...».

- по ТОВ «Алефімпекс» (код за ЄДРПОУ 35830321) акт від 26 квітня 2013 року № 1270/22-30/38464382, згідно з яким: "...Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Алефімпекс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв 'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, операції купівлі-продажу ТОВ «Алефімпекс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є неправочинними...

...Встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Х°2755-УІ зі змінами та доповненнями у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період лютий-березень 2013року підлягають зменшенню до "0". Від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Алефімпекс» (код ЄДРПОУ 35830321), згідно з яким підприємство за податковою адресою не знаходиться, директор та засновник не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства....»

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено факт взаємодії ТОВ «Ферко» з суб'єктами господарювання ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811) у лютому 2013 року та, відповідно, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбані товарів/послуг від постачальників ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811) з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, та їх подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців за лютий 2013 року

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, ТОВ «Ферко» завищено податкове зобов'язання та податковий кредит за лютий 2012 року на суму 21376467, 00 грн. та 23932728, 48 грн. відповідно.

Витяг з акту перевірки від 16 серпня 2013 року №643/22-40/31681342 ТОВ «Ферко».

До ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшли матеріали перевірок по контрагентам-постачальникам ТОВ "Ферко":

1. по ТОВ "Честерхауз" (код ЄДРПОУ 38390080) акт № 1671/22.8/38390080 від 15 травня 2013 року і висновок експерта № 144 від 31 травня 2013 року, складений науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України на Південно-Західній залізниці щодо експертизи підписів від імені директора ТОВ "Честерхауз" Трунова Георгія Анатолійовича;

2. по ТОВ "Квентін" (код ЄДРПОУ 38390138) акти № 1670/22.8/38390138 від 15 травня 2013 року і № 274/26-55-22-08/38390138 від 11 липня 2013 року.

Згідно з актом № 1671/22.8/38390080 від 15 травня 2013 року по ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ38390080) встановлено його відсутність за місцезнаходженням осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність Товариства, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ «Честерхауз» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Честерхауз» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. .Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб».

Висновком експерта № 144 від 31 травня 2013 року, складеним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці, встановлено, що підпис директора ТОВ «Честерхауз» Трунова Георгія Анатолійовича у статуті виконаний іншою особою».

Згідно з актом № 1670/22.8/38390138 від 15 травня 2013 року по ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138), «у ТОВ "Квентін" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "Квентін" та підприємствами-постачальниками відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, таким чином, у ТОВ "Квентін" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб».

Актом № 274/26-55-22-08/38390138 від 11 липня 2013 року по ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) встановлено: "...до ДПІ у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві службовою запискою від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 3630/вн/07-06/52 від 12 червня 2013 року передано висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці в м. Києві від 31 травня 2013 року № 143, яким встановлено, що підписи від імені Михеєва Володимира Ігоровича, директора ТОВ "Квентін", в статуті ТОВ "Квентін" виконані іншою особою".

Про реалізацію у подальшому 250 метричних тон олії соняшникової нерафінованої позивачем укладався з Компанією "Альфа Трейдинг Лимитед" контракт № CSFO/UKR/2013/PO279 (а. с. 107-115 том 1), до якого надані митні декларації (а.с. 176-179, 185, 188, 189, 195, 200 том 1), акти прийому-передачі (а.с.180-184, 186, 187, 190-194, 196-199, 201-203 том 1).

При цьому суд зазначає, що юридичним фактом, який породжує право платника на формування податкового кредиту, є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо буде встановлено факт того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Крім того, в ухвалі № К/9991/75614/12 від 01 жовтня 2013 року Вищим адміністративним судом України зазначається, що для правильного вирішення даного спору дослідженню судами підлягає перш за все реальність господарської операції, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, наведених у відповідних первинних документах.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що протягом перевіряємого періоду Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів «сумнівних» контрагентів (ТОВ "Ферко"), а відсутність реального здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами вважає доведеним відповідачем під час розгляду справи.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та проведенні перевірки правомірно використані дані вищевказаних актів для формування своїх висновків, оскільки вони в силу підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України є джерелами податкової інформації.

Разом з тим, судом надано оцінку долученим до позовної заяви первинним документам, а саме: договорам, видатковим і податковим накладним, ТТН, актам прийому-передачі товару.

Проте суд вважає їх неналежними, оскільки навіть належним чином оформлені документи не дають підстав для формування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що податкова накладна по своїй суті є лише формальним документом, який надає право платнику на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, але не являється підтвердженням фактичної сплати податку до бюджету.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Отже, з урахуванням викладеного, наявність податкових накладних та інших документів у Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", виписаних ТОВ "Ферко" на поставку олії соняшникової у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання покупцем права на податковий кредит.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині нарахування зобов'язання по податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Ферко" є правомірним, прийнятим відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Стосовно господарських операцій з ПП "Топ-Тех".

Як вказано в акті перевірки (а.с. 61-66 том 1), позивачем з метою виконання умов контракту купівлі-продажу № 1-0407 від 04 липня 2013 року, укладеного з компанією SEASHELLS CAPITAL INC (British Virgin Island - Покупець), підписано 27 червня 2013 року з ПП "Топ-Тех" договір купівлі-продажу мазуту паливного 100 зольного сірчистого № 27-06/1.

Виробником мазуту згідно Додатку до Договору визначено підприємство ТОВ "Таврія Південь", а умови поставки EXW резервуари ТОВ "Трансбункер-Южний" в порту Южному в редакції Інкотермс 2000.

Згідно даних бухгалтерського обліку (Картка по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ) оплата за придбаний у ПП «Топ-Тех» мазут паливний сірчаний проведена на загальну суму 10179498, 00 грн.

Даних щодо відображення на рахунках бухгалтерського обліку товарів (мазуту) на відповідальному зберіганні у ТОВ "Трансбункер - Южний " та даних як здійснювався рух товарів, які перебували на зберіганні згідно даних бухгалтерського обліку до перевірки не було надано.

Копії платіжних доручень, згідно яких проведена оплата за товар, завірених належним чином печаткою банку, підприємством до перевірки не надано.

Між ДП "Житомирський ЛГЗ" та ТОВ "Трансбункер - Южний" укладено 25 червня 2013 року договори про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів та про надання послуг з експедирування.

ДП "Житомирський ЛГЗ" не надано актів прийому - передачі мазуту на зберігання та актів виконаних робіт по його зберіганню (який період мазут зберігався), передачу товару експедитору, актів зливу нафтопродуктів, в також не надано документів, що товар був прийнятий в повному обсязі згідно умов поставки ТОВ "Трансбункер - Южний" в порту від ПП "Топ-Тех" та прийняття його на зберігання, а також як здійснювалася доставка мазуту з м. Харкова.

Крім того, зі змісту угод і наступних дій платника податку, який продав товар за ціною, нижчою від ціни придбання, вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, свідченням чого є те, що мазут був придбаний у ПП " Топ-Тех " в червні 2013 року по ціні 4250, 00 грн. за 1 т (без ПДВ ) в кількості 1995, 98 т та проданий за межі митного кордону компанії SEASHELLS CAPITAL INC в кількості 1995, 98 т по ціні 4196, 33 грн. (дані АРМ «Митниця», податкових декларацій з ПДВ, декларацій типу ПМД за липень 2013 року, заключний експорт згідно ВМД - серпень 2013 року).

Згідно витягу з журналу довіреностей ДП «ЖЛГЗ» на отримання товару було виписано довіреність від 26 червня 2013 року за № 410 (видана на двох осіб під одним номером - ОСОБА_10 і ОСОБА_11) на ТОВ «Топ-Тех» (мазут паливний) та підприємство Зодіак (піддони).

В самій видатковій накладній на отримання товару № 3 від 27 червня 2013 року зазначений підпис особи, довіреної на отримання товару, фахівця ОСОБА_10 та при цьому зазначена довіреність № 408.1 від 27 червня 2013 року.

Суд вважає обгрунтованими висновки перевірки з наступних підстав.

Як вже зазначалося вище, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Встановлено, що про забезпечення прийому на зберігання, зберігання, видачу із зберігання нафтопродуктів ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з ТОВ "Трансбункер-Южний" (Виконавець) укладено договір про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів № 25-06 від 25 червня 2013 року (а.с. 95-98).

При передачі нафтопродуктів на зберігання Виконавцю і при поверненні Замовнику уповноважені представники сторін складають відповідний акт прийому-передачі на зберігання. Фактом підтвердження виконання Виконавцем послуг за цим договором є підписання сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг) за результатами календарного місяця (пункт 5 договору).

Цього ж дня між сторонами був підписаний договір (а.с. 99-101 том 1) про надання ТОВ "Трансбункер-Южний" позивачеві дій щодо оформлення в порту Южному товарів Замовника і забезпечення вантажних операцій з ними у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

27 червня 2013 року між позивачем (Покупець) і Приватним підприємством "Топ-Тех" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 27-06/1 (а.с. 91-93 том 1), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця мазут паливний 100 зольний сірчистий у кількості 2000, 000м/т +- 10%, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору. Умови поставки мазуту - EXW резервуари ТОВ "Трансбункер-Южний" в порту Южному в редакції Інкотермс 2000. Датою постачання товару і переходу права власності належить вважати дату передачі мазуту згідно акту і підписання акту приймання-передачі товару відповідно.

На підтвердження придбання у ПП "Топ-Тех" мазуту позивачем надано платіжні доручення (а.с. 116-118 том 1), видаткову накладну (а.с. 119 том 1), податкову накладну (а.с. 119 а том 1). Однак актів прийому-передачі мазуту, які є обов'язковими при передачі даного товару, надано не було.

Про поставку придбаного мазуту паливного 100, мазуту паливного 40 Підприємством 04 липня 2013 року підписано з SEASHELLS CAPITAL INC. контракт купівлі-продажу № 1-0407 (а.с.102-105 том 1). У пункті 3 вказаного контракту зазначено, що обов'язки Продавця з поставки вважаються виконаними після підписання актів приймання нафтопродуктів.

Проте позивачем не надано документів, що могли б засвідчити наявність придбаного товару у резервуарах ТОВ "Трансбункер-Южний", подальший відпуск товару, про що можуть свідчити заявки, необхідні для відвантаження товару транспортом, із зазначенням умов перевезення, детальною інформацією щодо місць завантаження із вказівкою обсягу паливно-мастильних матеріалів та пунктів призначення поставки, складених у відповідності до норм законодавства актів приймання-передачі товару та актів прийому нафтопродуктів по кількості.

Водночас, виконання договору зберігання не може бути підтвердженим без дослідження документів, що засвідчують зберігання, зважування, приймання та внутрішнє переміщення і схоронність мазуту у резервуарах ТОВ "Трансбункер-Южний" з дотриманням якості товару.

При цьому суд зазначає, що відсутність необхідних первинних документів не дає підстав для відображення господарських операцій у податковому обліку позивача.

Оскільки позивачем не надано документи, які підтверджують реальність виконання фінансово-господарських операцій з ПП "Топ-Тех" по поставці мазуту, тому дана обставина свідчить про формальне здійснення таких операцій і необгрунтованість віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту з ціни придбаного мазуту, отже, правомірність збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання по ПДВ у цій частині.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0002052205 від 11 листопада 2013 року прийняте з дотриманням норм податкового законодавства і не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Державного бюджету України 4099, 19 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 18 лютого 2014 р.