Постанова

від 04.03.2014 по справі 910/12630/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа№ 910/12630/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Копитової О.С.

представники сторін:

від позивача: Дементьєв І.Т. - представник (дов. № б/н від 22.01.2014),

Бригинець С.М. - представник (дов. № б/н від 22.01.2014);

від відповідача: Калінчук Н.Б. - представник (дов. № 75 від 03.02.2014).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/12630/13 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс», м. Київ

про стягнення 82 584,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» про стягнення 82 584,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що неправомірними діями відповідача було порушено майнові права позивача на пісню "40 ГРАДУСОВ" (вик. Лобода С.С.), оскільки позивач не надавав відповідачеві права на публічне виконання фонограм музичних творів зі свого каталогу, в тому числі і щодо пісні "40 ГРАДУСОВ" (вик. Лобода С.С.), а тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 82 584,00 грн та в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 8 258,40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/12630/13 (суддя Прокопенко Л.В.) було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведена приналежність радіоприймача відповідачу і не доведено те, що для фонового озвучення приміщення фонограми музичних творів: «40 ГРАДУСОВ» та «Вместе мы» використовувалися відповідачем з комерційною метою.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст. 441 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 15, 31, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права», п. 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/12630/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 4-3, 32, 34, 43 ГПК України, оскільки ненадання належної оцінки доказам у справі стало причиною порушення судом норм матеріального права, тобто ст.ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що висновок суду про не доведеність наявними в справі доказами факту використання відповідачем творів з комерційною метою є не необґрунтованим та суперечить судовій практиці.

03.03.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

В судовому засіданні представники відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених в запереченнях на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи відповідно до договору № 15/12/11, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНА МУЗИКА» від 15.12.2011 та додаткової угоди № 4 від 30.09.2012, додаткової угоди № 6 від 30.11.2012 права на музичний твір «Вместе мы» (виконавець -«5sta Family» та «40 ГРАДУСОВ» (виконавець - Loboda) в період з 01.01.2012 по 31.12.2015 належать позивачу.

Як зазначає позивач, 29.01.2013 директором ТОВ «АВТОР МЮЗІК» Бригинцем С.М. за участю старшого лейтенанта міліції Лук'янка А.І. і лейтенанта міліції Давиденка В.Є. було встановлено, що в приміщенні, в якому здійснює свою діяльність відповідач, в магазині «Кошик», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Драгоманова 29 для фонового озвучення приміщення використовувалися з комерційною метою фонограми музичних творів: «40 ГРАДУСОВ» та «Вместе мы».

Зазначені обставини відображені в акті № 1 від 29.01.2013 та на знятому відео, що записане на диск (наявні в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача було порушено майнові права позивача на пісню «40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.), оскільки позивач не надавав відповідачеві права на публічне виконання фонограм музичних творів зі свого каталогу, в тому числі і щодо пісні «40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.), а тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 82 584,00 грн та в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 8 258,40 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передача за згодою суб'єктів, зокрема авторського права в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів), зокрема творів, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.

Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 вищевказаного Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є зокрема його опублікування, переклад, переробка, продаж, а також відтворення будь-яким способом та у будь якій формі.

В акті фіксації використання об'єктів авторського права і суміжних прав від 29.01.2013 зазначено, що публічне виконання вище зазначених творів здійснювалося за допомогою радіоприймача, на якому радіостанція «Люкс ФМ» транслювала вище зазначені твори.

У пункті 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» встановлено, що використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).

Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - «наживо») несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, а саме те що ТОВ «Елтікс», здійснюючи публічне сповіщення музичного твору «40 ГРАДУСОВ» (вик. Лобода С.С.) та «Вместе мы» через радіоприймач у приміщенні магазину «Кошик», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 29 для фонового озвучення приміщення фактично взяло на себе відповідальність, оскільки відповідач не може нести відповідальність за дії радіостанції, що транслювала вище зазначені твори.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те що позивачем не доведена приналежність радіоприймача відповідачу і те, що для фонового озвучення приміщення фонограми музичних творів: «40 ГРАДУСОВ» та «Вместе мы» використовувалися відповідачем з комерційною метою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача спростовуються доказами, наданими у справу відповідачем, а тому вимоги останнього є необґрунтованими.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника, що зазначені в апеляційній скарзі.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оскільки матеріалів справи не підтверджується факт порушення прав позивача, тобто необхідність для їх судового захисту, тому суд першої інстанції дійшов правомірно висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження позивача, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/12630/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

О.С. Копитова