Постанова

від 09.12.2014 по справі 910/12630/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 910/12630/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014

зі справи № 910/12630/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік" (далі - "Автор Мюзік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (далі - ТОВ "Елтікс"), м. Київ,

про стягнення 82 584 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Бригинця С.М.,

відповідача - Калінчук Н.Б.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Автор Мюзік" як власник майнових авторських прав на музичні твори "40 градусов" та "Вместе мы" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Елтікс" 82 584 грн. компенсації за порушення майнових авторських та суміжних прав, а також просило стягнути з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 8 258,40 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 16, 424, 426, 431, 440, 441, 452 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 15, 32, 39, 40, 50 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням ТОВ "Елтікс" 29.01.2013 у магазині "Кошик" двох згаданих музичних творів (у виконанні відповідно Лободи Світлани Сергіївни та "5sta Family") для фонового озвучення приміщення, що відбувалося з комерційною метою без отримання необхідного дозволу правовласника і без сплати відповідної винагороди. При цьому позивач вимагає стягнення зазначеної компенсації, виходячи з неправомірного використання відповідачем як музичних творів (об'єктів авторського права), так і відповідних фонограм (об'єктів суміжних прав).

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014 (суддя Картавцева Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Елтікс" 24 360 грн. компенсації; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Прийняте зі справи судове рішення з посиланням на приписи статей 435, 440, 441, 443, 450, 452, 453, 454 ЦК України та статей 7, 15, 31-33, 36, 37, 39, 40, 42, 43, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано: порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом публічного виконання спірних музичних творів у приміщенні магазину "Кошик"; відсутністю підстав для стягнення компенсації за порушення суміжних прав та недоцільністю стягнення згаданого штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) назване рішення місцевого суду зі справи скасовано та в позові відмовлено повністю. Постанову суду з посиланням на статтю 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано недоведенням позивачем порушення відповідачем його майнових авторських та суміжних прав на спірні твори.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Автор Мюзік" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала авторські майнові права у встановленому порядку (зокрема, за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 3792 суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

У свою чергу, за змістом статей 450, 452, 453, 454 ЦК України, статей 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону № 3792: право на використання об'єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об'єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом, допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 3792 допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічна демонстрація відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Водночас пунктом "а" статті 50 Закону № 3792 встановлено, що підставами для судового захисту є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Отже, беручи до уваги: наявні розбіжності в правовому регулюванні змісту майнових прав стосовно об'єктів авторського права і щодо об'єктів суміжних прав; особливості розпорядження визначеними законом видами використання цих об'єктів (зокрема в частині публічного виконання); надання законом права на певні види використання об'єктів суміжних прав без згоди правовласника (частина перша статті 43 Закону № 3792), - слід дійти висновку про те, що, на відміну від використання об'єктів авторського права (музичних творів, пісень), зазначене публічне виконання фонограми або її примірника як об'єкта суміжних прав без дозволу правовласника не є порушенням суміжних прав у розумінні пункту "а" статті 50 Закону № 3792.

Отже, суд апеляційної інстанції з урахуванням зазначеного, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ним норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши відсутність доказів публічного виконання спірних творів відповідачем, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності порушення відповідачем майнових авторських та суміжних прав позивача, а тому й правомірно відмовив у задоволенні позові повністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 зі справи № 910/12630/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій