Ухвала

від 24.02.2014 по справі 2-600/08

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-600/08

Провадження № 6/165/49/14

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ушаков М.М.,

при секретарі Лубаєвській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нововолинську подання Відділу державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ Волинської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,-

встановив:

20 лютого 2014 року Відділ державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ Волинської області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ знаходиться виконавче провадження №7469441 по виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду Волинської області № 2-600 від 18.04.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.03.2008 року до досягнення старшою дитиною повноліття. В добровільному порядку кошти за виконавчими документами боржник не сплачує, ухиляється від покладених на нього зобов'язань. Станом на 01.02.2014 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по аліментах в сумі 38533,77 грн. Вважає, що наявні підстави для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В судове засідання державний виконавець ВДВС Нововолинського МУЮ не з'явилась, подала до суду письмову заяву, просить розглядати подання без її участі, подання підтримує, просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно зі статтею 377 -1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначає Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року. Положеннями ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 18 ч. 3 вказаної статті Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Аналіз даних правових норм дає можливість зробити висновок про те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

З матеріалів подання вбачається, що на виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ знаходиться виконавчий лист Нововолинського міського суду Волинської області № 2-600 від 18.04.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.03.2008 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

Згідно довідки ВДВС Нововолинського МУЮ, станом на 01.02.2014 року загальний борг ОСОБА_1 по аліментам становить 38533,77 грн.

В судовому засіданні встановлено, що в поданні державним виконавцем не наведено жодних документально підтверджених обставин, які об'єктивно свідчили б про цілеспрямоване ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього судовим рішенням грошових зобов'язань при наявності у нього такої можливості та про намір останнього вибути за межі України саме з цією метою, не встановлено даних обставин і під час судового розгляду. Також, в матеріалах справи наявні документально підтверджені докази того, що останній не документований паспортом України для тимчасових поїздок за кордон. Крім того державний виконавець в поданні не вказав орган, який має здійснити тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилученням у нього паспортного документа громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухилення боржника від виконання рішення є обов'язковою ознакою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та у зв'язку із відсутністю таких даних в матеріалах подання, тому суд прийшов до висновку, що підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон немає.

Керуючись ст.ст.60, 217, 377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян України", суд

ухвалив:

У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ Волинської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков