Рішення

від 21.05.2009 по справі 35/100-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/100-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.09р.

Справа № 35/100-09

За позовом  Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські              теплові  мережі",

                     м. Дніпропетровськ

до                 Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора

                    м. Дніпропетровськ",    

                    м. Дніпропетровськ

про              стягнення 16 259,09 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Остапенко О.І., юрисконсульт юр. відділу, дов. №800 від

                            26.09.2008 р.

                            Плахтій Н.В., бухгалтер по юридичним особам, дов.№481 від

                            14.05.2009р.

                             Васильковська В.О., інженер по договорам, дов.№482 від

                             14.05.2009р.

від відповідача - Зарваницький Б.І., адвокат, дов. №17 від 14.05.2008р. 

                              Прожуган Н.Й., керівник, розпорядження  №17-р, від

                              03.02.1998р.

                               Браницька Н.О., представник, дов.№17 від 14.05.2008р.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії  - 16259,09 грн.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що Відповідач є балансоутримувачем нежитлового конторського приміщення площею 268 кв. м за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 48В та в період з березня 2006р. по грудень 2008р. споживав в цьому приміщенні теплоенергію без укладання договору, тобто набув майно Позивача без достатніх правових підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що приміщення, за яке Позивач просить стягнути плату за теплоенергію, йому не  належить та не знаходиться в нього на балансі, та нежитлове приміщення площею 268 кв. м взагалі відсутнє у цьому будинку. Зазначає, що з 30.11.2007р. з дозволу власника комунального майна Дніпропетровської обласної ради приміщення площею 244,1 кв.м в будинку по пр. Кірова, 48-Б було здано в оренду фізичній особі-підприємцю Єпіщенко С.О., який сплачує всі витрати, а Відповідач перераховує вказані суми Позивачу. Вважає, що у Позивача відсутні будь-які правові підстави щодо стягнення спірної плати за теплову енергію.

        За клопотанням сторін строк вирішення спору  продовжено до 25.05.2009р.

     За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -      

ВСТАНОВИВ :

        Позивач Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові  мережі" посилається, що житловий будинок, що розташований за адресою пр. Кірова, 48-в в м. Дніпропетровську, перебуває на балансі Комунального підприємства "Житлово-комунальна контора м. Дніпропетровськ" (надалі відповідач), в тому числі відповідач є балансоутримувачем нежитлового конторського приміщення площею 268 кв.м, яке розташовано на першому поверсі будинку, та відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання»саме балансоутримувач будинку укладає договір купівлі-продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією.

        Між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №040487  від 15.10.2002р., який є чинним на даний період. Згідно цього договору  відповідач споживає теплову енергію в нежитлових приміщеннях загальною площею 386,7 кв.м. за адресою пр. Кірова, 48-в в м. Дніпропетровську.

      Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові  мережі" (надалі позивач) та Дніпропетровським обласним комунальним проектно-технологічним підприємством «Агропроекттехбуд»було укладено договір №040482 від 15.10.2002р. на постачання теплової енергії  в приміщення по пр. Кірова, 48-в (цокольний поверх) в м. Дніпропетровську. Строк дії договору встановлено до 15.10.2005р. та відповідно до п. 11.4. цього договору він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. За цим договором передбачено постачання 34,632 Гкал/рік (додаток №1). Опалювальна площа та конкретні приміщення, в які постачається теплоенергія за цим договором, умовами договору не визначені.

           Позивач стверджує, що Дніпропетровське обласне комунальне проектно-технологічне підприємство «Агропроекттехбуд»звільнило з березня 2006р. спірне приміщення площею 268 кв. м, оскільки було орендарем, та з цього часу за теплову енергію не сплачує.

    В зв'язку з цим позивач неодноразово направляв Комунальному підприємству "Житлово-комунальна контора м. Дніпропетровськ", вважаючи його балансоутримувачем спірного приміщення, пропозиції про внесення змін до діючого  договору на теплопостачання щодо доповнення умов договору опалювальною площею 268 кв. м (листи від 26.02.2007р., від 26.10.2007р., від 15.02.2008р.). Сторонами не було досягнуто згоди з цього питання. Позивач вважає, що саме відповідач безпідставно набув теплову енергію в приміщенні площею 268 кв.м та просить стягнути її вартість в сумі 16 259,09 грн за період споживання з березня 2006р. по грудень 2008р. включно.

       На підтвердження постачання теплоенергії в спірне нежитлове приміщення позивач надав акти готовності житлового будинку по пр. Кірова, 48-в до опалювального сезону за період 2006-2008р.р., розпорядження Дніпропетровського міського голови про початок та закінчення опалювальних періодів в місті, на підтвердження ціни послуг –рішення  виконавчого комітету Дніпропетровської  міської ради про встановлення  тарифів на теплоенергію на відповідний період. Кількість спожитої теплової енергії визначив 6,02 Гкал/місяць, посилаючись на розрахунок ДДПІЖтЦБ «Днівпроцивільпроект»від 26.02.2003р. за №131, який був наданий Дніпропетровським обласним комунальним проектно-технологічним підприємством «Агропроекттехбуд»при укладанні договору з позивачем.                    

    Як встановлено судом між сторонами спору були відсутні договірні відносини щодо теплопостачання в приміщення площею 268 кв. м  по пр. Кірова, 48-в (цокольний поверх). Разом з тим, відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України та Закону України «Про теплопостачання»відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, укладання такого договору є обов'язковим для споживачів, а в разі їх відмови –можливе укладання договору за рішенням суду. В договорі повинні бути визначені всі істотні умови, зокрема, і кількість теплоенергії, що може споживатися споживачем.

    Позивач не використав надане йому законом право щодо укладання договору в судовому порядку,  та сторонами не визначені всі  істотні умови постачання теплової енергії в спірне приміщення, а саме його площа, кількість теплоенергії.

  Загальні підстави для виникнення зобов'язання в зв'язку  з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83  Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи  (потерпілого) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Зазначені положення застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття чи збереження  майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Отже, із змісту вище вказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання необхідно встановити факт набуття особою майна та відсутність для цього підстав.  В силу приписів ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України вартість безпідставно набутого майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, тобто позивач має право на відшкодування вартості реально набутого відповідачем без достатніх правових підстав майна.

       Як зазначено судом вище, між позивачем та Дніпропетровським обласним комунальним проектно-технологічним підприємством «Агропроекттехбуд»існує договір №040482 від 15.10.2002р. на постачання теплової енергії в спірне приміщення, який сторонами в установленому умовами договору чи відповідно до вимог чинного законодавства не розірвано. Суду не надано доказів, що вказана особа зверталася до позивача щодо припинення дії договору (припинення теплопостачання) саме їй. Також не надано доказів  щодо повернення вказаного приміщення орендодавцю. Відсутність споживача  у спірному приміщенні не є однозначною підставою для припинення дії договору, доказів, з якого часу «Агропроекттехбуд»не знаходиться в спірному приміщенні та припинило оплату за тепло енергію суду також не надано.

    Таким чином, позивачем не доведено, що саме відповідач здійснював споживання  теплоенергії  в цьому приміщенні за весь спірний період.

       Для визначення кількості та вартості безпідставно набутої теплової енергії слід враховувати реальну кількість набутого майна, зважаючи на дійсний період отримання теплоенергії без достатніх правових підстав та дійсну її кількість. Розрахунок ДДПІЖтЦБ «Днівпроцивільпроект»від 26.02.2003р. за №131 не може вважатися таким доказом, оскільки містить дані тільки про можливе теплоспоживання, в ньому відсутні посилання, на яке саме приміщення, за якою адресою та якою площею здійснено цей розрахунок. Наявність системи теплопостачання в будинку не підтверджує кількість спожитої теплоенергії. Крім того,  відповідачем надані акти від 25.10.2007р., від 01.11.2007р. та від 03.04.2008р. про неналежну роботу теплових мереж в цьому приміщенні.  Також слід зазначити, що проведеною представниками позивача перевіркою нежитлових приміщень за адресою пр. Кірова, 48-в приміщення площею  268 кв. м  не виявлено (акт №23 від 12.05.2009р.)    Зважаючи на це, суд також доходить висновку, що позивачем не доведена дані щодо кількості поставленої теплоенерегії  за спірний період в це приміщення.

       З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача необґрунтовані, та в позові слід відмовити.

   Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі покласти на позивача.

       Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

         В позові відмовити.

       Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.  

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 20 травня 2009р.