Постанова

від 28.05.2009 по справі 18/354

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/354

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2009 р.                                                                                    № 18/354  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "М'ясний Альянс" на рішення господарського суду м.Києва від 25 грудня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 березня 2009 року у справі за позовом ТзОВ "Юкрейн Кейсінг Трейд" до ТОВ "М'ясний Альянс" про стягнення 248805, 90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2008 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 214090,16 грн., 21359,17 грн. пені, 10685,44 грн. штрафу, 2671,13 грн. 3%  річних, судові витрати.

          Рішенням господарського суду м.Києва від 25 грудня 2008 року (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 214090, 16 грн., 21359, 17 грн. пені, 10685,44 грн. штрафу, 2671, 13 грн. три проценти річних, судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 березня 2009 року рішення суду змінено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2669,90 грн. 3% річних. В решті частині рішення господарського суду залишено без змін.

          Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "М'ясний Альянс" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судами, 1 січня 2006 року між сторонами у справі було укладено договір №120/П, за умовами якого продавець продає, а покупець купує оболонку ковбасну у кількості, асортименті, за ціною, що вказується у супровідних документах, зокрема в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 укладеного договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару за безготівковим розрахунком згідно з рахунками - фактурами, що виставляються позивачем, протягом десяти банківських днів з моменту отримання товару відповідачем.

Згідно п.4.5 вказаного договору факт передачі товару від позивача до відповідача підтверджується відповідною накладною.

З  матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивач протягом 2007-2008 років поставив відповідачеві товар на загальну суму 237558,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями.

Відповідно до п.9 укладеного договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін і діє до 31 грудня 2006 року. Закінчення терміну дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії даного договору. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про своє бажання припинити дію договору, то договір автоматично пролонгується до закінчення кожного подальшого календарного року.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, за поставлену йому позивачем продукцію розрахувався частково, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 213708,81 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється  від  відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, обгрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 214090, 16 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в частині стягнення 3% річних прийняте господарським судом м.Києва рішення від 25 грудня 2008 року слід змінити і стягнути з відповідача 2669, 90 грн.

На підставі розділу 7 укладеного договору, у випадку затримки платежів, згідно з даним договором, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на час виникнення заборгованості, від неоплаченої суми за кожен день затримки платежу.

Крім того, при простроченні покупцем виконання грошового зобов'язання за даним договором терміну в 90 календарних днів, покупець, на вимогу продавця, зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5 % від суми боргу.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що прийнята постанова апеляційного господарського суду, якою змінено рішення господарського суду  м.Києва від 25 грудня 2008 року, відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 березня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "М'ясний Альянс"  – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                    В.Дерепа

Судді                                                                           Б.Грек

                                                                                    Л.Стратієнко