Ухвала

від 24.02.2014 по справі 2а-9213/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Справа № 9723/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Галвікнопласт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року у справі за позовом державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова до товариства з обмеженою відповідальності «Галвікнопласт» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

ДПІ в Личаківському районі міста Львова звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальності «Галвікнопласт» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно довідки відділу обліку ДПІ в Личаківському районі міста Львова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 619 673,21 грн. і всупереч нормам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків не вжив жодних заходів щодо погашення податкових зобов'язань. Зазначає, що на час звернення позивача до суду суми податків та штрафних (фінансових) санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що, оскільки боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що ТзОВ «Галвікнопласт» не було отримано ані акту про порушення податкового законодавства, ані першої податкової вимоги, а тому податковий борг відповідача не можна вважати узгодженим. Наголошує, що вказаний акт, як підстава винесення податкових вимог податковим органом на адресу ТзОВ «Галвікнопласт» не надсилалось, зазначені в ньому порушення не можуть бути підставою для пред'явлення податкової вимоги, відтак і штрафні санкції нараховані всупереч вимогам чинного законодавства України, яке регулює дані відносини.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Галвікнопласт» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 01.03.2004 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а 14.04.2003 року за № 5976 останній взятий на облік як платник податку.

Як вбачається з довідки ДПІ у Личаківському районі м. Львова станом на 27.09.2010 року заборгованість відповідача перед бюджетом становить 619 673, 21 грн., та складається з: податку на додану вартість у розмірі 127 455, 90 грн., - залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням - рішенням № 0000692320/0 від 15.04.2010 року, винесено на підставі акту перевірки № 105/23-2/32327516 від 03.03.2010 року (копія знаходиться в матеріалах справи); податку на прибуток у розмірі 484 676, 71 грн.,- залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням - рішенням № 0000871720/0 від 15.04.2010 року, винесено на підставі акту перевірки № 105/232/32327516 від 03.03.2010 року; по податку з доходів найманих працівників у розмірі 3230, 34 грн., - податкове зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням - рішенням № 0000871720/0 від 15.04.2010 року винесено на підставі акту перевірки № 105/23-2/32327516 від 03.03.2010 року; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 4310, 26 грн., - податкового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням - рішенням № 0000871720/0 від 15.04.2010 року, винесено на підставі акту перевірки № 105/23-2/32327516 від 03.03.2010 року.

Оскільки відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобов'язання, згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ ч Личаківському районі м. Львова було виставлено податкові вимоги: першу податкову вимогу № 1/348 від 06.05.2010 року, згідно якої загальна сума боргу платника податків з узгодженими податковими зобов'язанням станом на 06.05.2010 року становить 614342, 95 грн., у тому числі за основним платежем становить 415 608, 24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями становить 198 734, 71 грн.; та другу податкову вимогу № 2/456 від 25.06.2010 року, згідно якої загальна сума боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язанням станом на 25.06.2010 року становить 614 512, 95 грн., у тому числі за основним платежем становить 415 608, 24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями становить 484 506, 71 грн.

Слід зазначити, що вказані податкові вимоги надсилались відповідачу поштою. Однак, першу податкову вимогу податковим органом було розміщено на дошці податкових оголошень, у зв'язку з неможливістю вручення платнику податків, що підтверджується актом, який знаходиться в матеріалах справи, а другу податкову вимогу відповідач отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення наявним у матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 року № 266.

Відповідно до зазначеної норми Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення неврученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень). День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне погодитися із висновками суду першої інстанції, що, оскільки боржником згадані вище податкові вимоги не оскаржувалися, а також не вживалося жодних заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі п.п. 3.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Галвікнопласт» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-9213/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга