Ухвала

від 25.08.2015 по справі 2а-9213/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2015 р. К/800/23901/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Островича С.Е., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі №2а-9213/10/1370 за позовомДержавної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Галвікнопласт» простягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 у даній справі, позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвікнопласт» до бюджету борг в розмірі 619673,21 грн.

07.11.2014 Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у даній справі шляхом стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 619637,21 грн., обґрунтовуючи її тим, що головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ 04.07.2014 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав встановленого положеннями п.п. 95.1, 95.3 Податкового кодексу України особливого порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, у задоволенні заяви ДПІ у Личаківському районі м. Львова про встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 263 цього Кодексу суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Підставою для застосування правил наведених положень є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для встановлення способу чи порядку (у тому числі строку) виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є вже те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у даній справі (шляхом стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 619637,21 грн.), виходили з того, що обраний позивачем спосіб та порядок виконання судового рішення являється зміною змісту резолютивної частини судового рішення, та окрім того, рішення по справі прийнято на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р., а норми Податкового кодексу України на момент винесення рішення не діяли.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вже зазначено вище, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. стягнуто з ТОВ «Галвікнопласт» до бюджету борг в розмірі 619673,21 грн.

На час перегляду справи судом апеляційної інстанції, та виконання судового рішення Закон № 2181 втратив чинність. З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, якою конкретизовано порядок погашення податкового боргу, і законодавцем встановлено: контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п.95.1 ПК України); стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.3 ПК України).

Таким чином, податковий орган, звертаючись з заявою про зміну або встановлення способу порядку виконання судового рішення (про стягнення до бюджету боргу), керуючись діючими приписами податкового законодавства, жодним чином не просив змінювати резолютивну частину судового рішення, а лише встановити порядок його виконання, який закріплений ст. 95 Податкового кодексу України, та дозволяє податкового органу діяти у відповідності до наданих повноважень на підставі закону. Суди взагалі не звернули увагу, що з 01.01.2011 р. в законодавстві України стались такі зміни, відповідно до яких стягнення податкового боргу здійснюється не виконавчою службою, а контролюючими органами без отримання виконавчого листа. Саме ці обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, зазначені податковим органом в заяві про встановлення способу виконання судового рішення, але залишились поза увагою судів попередніх інстанцій.

Оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено всі фактичні обставини по справі, в тому числі не встановлено рахунки платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, то рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 227 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суду необхідно визначити (встановити спосіб і порядок), як виконати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р., якою стягнуто з ТОВ «Галвікнопласт» до бюджету борг в розмірі 619673,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 - скасувати.

3. Справу №2а-9213/10/1370 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді С.Е.Острович М.В.Сірош