Ухвала

від 18.02.2014 по справі 2а-2788/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К-30483/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську ухвалу Луганського окружного адміністративного суду 24.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010, на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 по справі № 2а-2788/10/1270

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр-Капітал"

третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція звернулась до суду із позовною заявою про визнання недійсним запису державної реєстрації Товариства та припинення юридичної особи з підстав реєстрації зазначеної юридичної особи на підставну особу.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010, провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису від 27.04.2009 № 1382102 0000 01 6233 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР-КАПІТАЛ» закрито у зв'язку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судові рішення вмотивовані висновком про те, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також іншими законодавчими актами, не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеною без змін ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.09.2010, у задоволенні позову про припинення юридичної особи відмовлено.

Дані судові рішення вмотивовані висновком про те, що державна реєстрація відповідача була проведена відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а доказів, що зазначена юридична особа є фіктивним підприємством, яке створено з метою ухилення від сплати податків, суду надано не було.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція подала касаційні скарги, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нові рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційних скарг, Державна податкова інспекція посилається на те, що підставою визнання недійсним запису державної реєстрації Підприємства та припинення зазначеної юридичної особи є допущені порушення при проведенні державної реєстрації Товариства, які не можна усунути, оскільки є достатні підстави вважати про недостовірність даних щодо засновників та власників Товариства, оскільки згідно пояснень, наданих гр. ОСОБА_4, який відповідно до реєстраційних документів Товариства є засновником та керівником, останній ніякого відношення до суб'єкта господарювання не має, ніяких документів не підписував, угод не здійснював, звітності не складав, а Підприємство зареєстрував за грошову винагороду без мети здійснювати господарську діяльність. Також контролюючий орган зазначає про відсутність у чинному законодавстві вичерпного переліку осіб, що мають право звертатись до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.02.2014 об'єднав в одне провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 по справі № 2а-2788/10/1270 із касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 по справі № 2а-2788/10/1270.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство 27.04.2009 зареєстровано як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради. Заборгованість по платежам до бюджету відсутня.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 5 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки (ч. 3 ст. 25 цього ж Закону).

Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного усування обставин, що згідно зі ст. 27 Закону були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 Закону України № 755-IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи посилався на те, що при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме - реєстрація на підставну особу.

Судами під час розгляду справи не було встановлено порушень закону при здійсненні державної реєстрації Товариства, які не можуть бути усунуті. Належні та допустимі докази (вирок суду щодо встановлення фіктивності підприємства, висновки експертизи тощо) позивачем не надано.

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові в частині вимог щодо припинення юридичної особи є правомірним та обґрунтованим.

Крім того, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також іншими законодавчими актами, не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу права на звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, викладені у касаційних скаргах, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську відхилити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду 24.06.2010, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 по справі № 2а-2788/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О.Рибченко