Ухвала

від 26.05.2014 по справі 2а-2788/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 травня 2014 року м. Київ В/800/2321/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючої:Блажівської Н.Є., Суддів: Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Муравйова О.В., Приходько І. В.

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2014 року

у справі № 2а-2788/10/1270 (К-29434/10 та К-30483/10- номери справ у Вищому

адміністративному суді України)

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр-Капітал»

третя особа Управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення

юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2014 року у вказаній справі.

Згідно зі статтею 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України 10 травня 2012 року у справі № 2а-23304/09/1270 у якій, на його думку норма матеріального права застосована інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту поданої заяви та доданої як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Водночас, слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що має місце у справі № 2а-23304/09/1270 не розв'язує спір по суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239 , 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України , -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2014 року у справі № 2а-2788/10/1270.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. Є. Блажівська Судді І. О. Бухтіярова М. І. Костенко О. В. Муравйов І. В Приходько