Ухвала

від 14.03.2014 по справі 1-171/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-171/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/37/14 Доповідач у 2 інстанції ШрольКатегорія 28 14.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників В.П.Столбового, ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляцією захисників та обвинуваченого на вирок Іванківського районного суду Київської області від 30.10.2013 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Довжки Славутського району Хмельницької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.267-1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Устинівка Кіровоградської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий заступником директора ТОВ «Гарант-Сервіс» (м. Київ), проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.267-1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Ступично Катернопільського району Черкаської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, пенсіонер, проживаючий в АДРЕСА_3 , раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267 - 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. Вироком також вирішено питання щодо речових доказів та заходів забезпечення,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнані винуватими у замаху на переміщення за межі зони відчуження продуктів харчування тваринного походження, а саме м`яса дикої тварини - лося без надання передбаченого законом дозволу і без проведення дозиметричного контролю за наступних обставин.

Так, 26 лютого 2009 року, близько 16 години, точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , на автомобілі марки УАЗ, який належить ОСОБА_10 , в об`їзд контрольно-пропускних пунктів міліції, встановлених по периметру зони відчуження та зони безумовного обов`язкового відселення, через прорив у огорожі в районі відселеного села Бички, незаконно, всупереч вимогам п. З ст. 12 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого заборонено перебування у зонах відчуження, осіб, які не мають на це спеціального дозволу, проникли на територію зони відчуження.

Рухаючись територією зони відчуження через виселені села Черевач, Залісся ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , виїхали на автодорогу сполученням від населеного пункту Корогод до відселеного пункту Чорнобиль, де в одному з місць автодороги, яке знаходиться між 1 і 3 виділами 193 кварталу лісонасаджень Корогодського лісництва ДСКП «Чорнобильська Пуща», виявили на проїжджій частині загиблу дику тварину - лося.

Використовуючи автомобіль УАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , перемістили знайдену дику тварину до одного з місць першого виділу 204 кварталу зі сторони 195 кварталу лісонасаджень Корогодського лісництва, де ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 відокремили голову, нижні кінцівки та шкіру, а потім розчленили тушу тварини на частини, які разом зі шкірою для подальшого транспортування помістили до салону автомобіля та почали переміщати м`ясо дикої тварини - лося за межі зони відчуження, без отримання передбаченого законом дозволу та проведення дозиметричного контролю, щоб в подальшому використати за межами зони відчуження в якості продуктів харчування.

27 лютого 2009 року близько 12 годин 30 хвилин в одному з місць 21 виділу під лінією електричної мережі, що знаходиться між першим і другим виділами 282 кварталу лісонасаджень Корогодського лісництва ДСКП «Чорнобильська Пуща» членами лісопатрульної групи в складі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 затримано автомобіль марки УАЗ-31512 державний номерний знак НОМЕР_1 , під час огляду якого в салоні були виявлені та вилучені частини туші і шкіру дикої тварини -лося.

В апеляції захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить вирок скасувати та постановити відносно ОСОБА_8 виправдувальний вирок в зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого злочину, посилаючись на відсутність належних доказів, які б підтвердили наявність прямого умислу на вчинення дій з м`ясом лося у зоні відчуження, оскільки його підзахисному не було відомо про те, що він перебував у такій зоні.

В апеляції захисник ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.267-1 КК України, посилаючись на те, що постанова прокурора про зміну обвинувачення не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, жодним доказом не підтверджений факт незаконного проникнення засуджених в зону відчуження та їх усвідомлення того, що вони перебували у такій зоні, а сам факт заволодіння безхозним м`ясом не становить злочинного діяння. Також відсутні докази того, що ОСОБА_6 намагався перемістити м`ясо лося за межі зони відчуження і не спростовані його показання про те, що під час затримання вони їхали у м.Чорнобиль з метою здати м`ясо у санепідемстанцію.

В апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалити нове судове рішення, яким кримінальну справу відносно нього закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.267-1 КК України. В обґрунтування апеляції зазначається про те, що суд не звернув уваги на ті обставини, що на досудовому і судовому слідстві не знайшов підтвердження той факт, що йому було відомо про його перебування у зоні відчуження, він постійно знаходився у автомобілі, участі у розробленні туші лося і транспортуванні м`яса не приймав.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляцій, засуджених та їх захисників, які підтримали апеляції, заслухавши виступи сторін у судових дебатах та останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у закінченому замаху на порушення вимог радіаційної безпеки, що виразились у спробі перемістити за межі зони відчуження чи зони безумовного(обов`язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктів харчування тваринного походження за обставин, викладених у вироку, стверджується показаннями засуджених, даними в судовому засіданні та на досудовому слідстві у якості підозрюваних ( т.2 а. 114-116, 123-125,131-133), показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколами огляду місця події, протоколами огляду транспортного засобу та іншими доказами по справі.

Доказам у сукупності суд надав належну оцінку та правильно кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст.15, ч.1 ст.267-1 КК України.

Доводи апеляцій про відсутність доказів усвідомлення засудженими факту їх перебування у зоні відчуження спростовуються сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів, зокрема і показаннями засуджених на досудовому слідстві про чітку мету проникнення і перебування у зоні відчуження. Зазначені твердження були проаналізовані судом першої інстанції у вироку і ставити під сумнів правильність висновків суду колегія суддів підстав не знаходить.

Доводи апеляції захисника ОСОБА_6 про намір засуджених відвезти знайдене м`ясо лося до СЕС у м.Чорнобиль, а не за межі зони відчудження, жодним доказом по справі не підтверджуються і спростовані доказами по справі, яким суд першої інстанції дав належну оцінку у вироку.

Також спростовуються матеріалами справи і доводи апеляції ОСОБА_17 про його неучасть у розробленні туші лося і транспортуванні м`яса. Зокрема, про його активну участь свідчать дані, які містяться у його ж показаннях у якості підозрюваного ( т.2 а.124) та показаннях ОСОБА_8 (т.2 а.131), які узгоджуються між собою.

Покарання засудженим визначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням даних про їх особи та ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Іванківського районного суду Київської області від 30.10.2013 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без зміни.

Суддя: Суддя: Суддя: