Рішення

від 06.03.2014 по справі 16/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/395 06.03.14 За позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий центр",

2) Приватного акціонерного товариства "Український науково - дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації".

про відновлення становища, яке існувало до порушення

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача:ОСОБА_2 за дов., ОСОБА_3 за дов.

Від відповідача 1: Алексєєв С.Ю. за дов.

Від відповідача 2: Корпан В.М. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У липні 2009 року позивач звернувся до суду із вимогами про 1) відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом зобов'язання відповідача 1 провести коригувальну операцію щодо внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1 та відновити його станом на 01.02.2009р.; 2) визнання нечинним з 01.02.09р. реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1; 3) визнання єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів відповідача 2, реєстр складений відповідачем 1; 4) визнання недійсним збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткового внеску на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.02.09р. відповідача 2; 5) визнання недійсним закритого (приватного) розміщення акцій, що відбулося в період з 30.03.09р. по 24.04.09р. (включно) відповідача 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2009р. зупинено провадження у справі № 16/395 до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 16/394.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.14. поновлено провадження у справі № 16/395 та призначено розгляд справи на 27.02.14.

В судовому засіданні 27.02.14 оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2009р. здійснено заміну в порядку ст. 25 ГПК України відповідачів у справі їх правонаступниками : Закрите акціонерне товариство "Міжнародний фінансовий центр" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий центр", Відкрите акціонерне товариство "Український науково - дослідний інститут харчування" на Приватне акціонерне товариство "Український науково - дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації".

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали свої пояснення.

Відповідачі проти позиву заперечили, свої заперечення виклади у письмових відзивах та поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

ОСОБА_1. є акціонером відповідача 2.

12.02.2009 року відбулися загальні збори акціонерів відповідача 2, на яких було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу відповідача шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків. На підставі рішення загальних зборів акціонерів відповідача-2 від 12.02.2009р. проведено додаткову емісію акцій відповідача 2.

Позовна заява мотивована тим, що при проведенні додаткової емісії акцій відповідача 2 з порушенням чинного законодавства, діями відповідача 2 були порушені права позивача, як акціонера відповідача 2, на використання переважного права на придбання додатково випущених акцій, передбаченого ч.3 ст. 38 Закону України «Про господарські товариства», п.2 ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок». Посилаючись на ст. 391 ЦК України позивач вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження, які вчинені внесенням 18 травня 2009 р. відповідачем 1 змін до системи реєстру записів про перехід права власності на акції відповідача 2. Позивач вказує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення , згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

З огляду на наведене, позивач вважає, що з метою захисту її прав як акціонера, потрібно відновити становище, яке існувало до порушення, для чого зобов'язати відповідача 1 провести коригувальну операцію щодо внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1 та відновити його станом на 01.02.2009р.; визнати нечинним з 01.02.09р. реєстр власників іменних цінних паперів відповідача 2, складений відповідачем 1; визнати єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів відповідача 2 реєстр, складений відповідачем 1 станом на 1 лютого 2009 року; визнати недійсним збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткового внеску на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.02.09р. відповідача 2; визнати недійсним закрите (приватне) розміщення акцій, що відбулося в період з 30.03.09р. по 24.04.09р. (включно) відповідача 2.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було оспорено законність рішень загальних зборів акціонерів відповідача-2 проведених 12.02.2009р. та законність додаткової емісії акцій відповідача-2, яку було проведено на підставі рішення вказаних загальних зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі № 6/144 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування» про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів від 12.02.2009р., залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2009р. та Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 16/394 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування» про визнання недійсною додаткової емісії акцій, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та визнано недійсною додаткову емісію акцій відповідача-2, яку проведено на підставі рішень загальних зборів акціонерів від 12.02.2009р.

Вказане рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. було скасовано; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. В порядку касаційного провадження справа № 16/394 не переглядалась.

Таким чином, рішення загальних зборів акціонерів відповідача-2 від 12.02.2009р., на підставі яких було проведено додаткову емісію акцій відповідача-2, та додаткову емісію акцій відповідача-2, проведену на підставі вказаного рішення, недійсними не визнано.

З огляду на викладене та враховуючи, що судовими інстанціями не встановлено порушень чинного законодавства при збільшення статутного капіталу відповідача шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків, додаткову емісію акцій відповідача-2 не визнано недійсною, то позовні вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, у випадках передбачених законодавчими актами України, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачами та надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили, що відповідачами порушені його права чи охоронюваний законом інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів і вказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законом України „Про господарські товариства" та Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту цивільного права, як визнання нечинним реєстру власників іменних цінних паперів; визнання єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів реєстр, складений на певну дату; визнання недійсним збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства; визнання недійсним розміщення акцій акціонерного товариства. Отже, ОСОБА_1 звернулась до суду в такий спосіб судового захисту, що не передбачений чинним законодавством України.

Пунктом 10 Постанови Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року визначено, що господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, оскільки такі способи захисту не передбачені законодавством, а їх застосування призводило б до порушення ст. 19 Конституції України. Отже господарський суд при розгляді справи повинен здійснювати оцінку правильності обрання позивачем у справі способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32- 34, 49, 82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 11.03.2014р.