Постанова

від 15.05.2014 по справі 16/395

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Справа№ 16/395

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреностями,

від відповідача 1: Алексеєв С.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача 2: Корпан В.М. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2014р.

по справі №16/395 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом ОСОБА_6

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий центр», 2.Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»

про відновлення становища, яке існувало до порушення.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року ОСОБА_6 (далі-позивач) звернулася до Господарського суду м.Києва з позовом до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий центр», 2.Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації» про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом зобов'язання відповідача 1 провести коригувальну операцію щодо внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1 та відновити його станом на 01.02.2009р.; визнання нечинним з 01.02.09р. реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1; визнання єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів відповідача 2, реєстр складений відповідачем 1; визнання недійсним збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткового внеску на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.02.09р. відповідача 2; визнання недійсним закритого (приватного) розміщення акцій, що відбулося в період з 30.03.09р. по 24.04.09р. (включно) відповідача 2.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.03.2014р. у справі №16/395 в задоволенні позов відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції від 06.03.2014р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального права.

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне:

12.02.2009 року відбулися загальні збори акціонерів відповідача 2, на яких було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу відповідача шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків. На підставі рішення загальних зборів акціонерів відповідача-2 від 12.02.2009р. проведено додаткову емісію акцій відповідача 2.

ОСОБА_6 є акціонером відповідача 2.

Позовна заява мотивована тим, що додаткової емісії акцій відповідача 2 проведена з порушенням чинного законодавства; діями відповідача 2 були порушені права позивача, як акціонера відповідача 2, на використання переважного права на придбання додатково випущених акцій, передбаченого ч.3 ст. 38 Закону України "Про господарські товариства", п.2 ст. 6 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок". Посилаючись на ст. 391 Цивільного кодексу України позивач вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження, які вчинені внесенням 18 травня 2009 р. відповідачем 1 змін до системи реєстру записів про перехід права власності на акції відповідача 2. Позивач вказує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, позивач вважає, що з метою захисту її прав, як акціонера, потрібно відновити становище, яке існувало до порушення, для чого зобов'язати відповідача 1 провести коригувальну операцію щодо внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідача 2, складеного відповідачем 1 та відновити його станом на 01.02.2009р.; визнати нечинним з 01.02.09р. реєстр власників іменних цінних паперів відповідача 2, складений відповідачем 1; визнати єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів відповідача 2 реєстр, складений відповідачем 1 станом на 1 лютого 2009 року; визнати недійсним збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткового внеску на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.02.09р. відповідача 2; визнати недійсним закрите (приватне) розміщення акцій, що відбулося в період з 30.03.09р. по 24.04.09р. (включно) відповідача 2.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було оспорено законність рішень загальних зборів акціонерів відповідача-2 проведених 12.02.2009р. та законність додаткової емісії акцій відповідача-2, яку було проведено на підставі рішення вказаних загальних зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі № 6/144 за позовом ОСОБА_6 до ВАТ "Український науково-дослідний інститут харчування" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів від 12.02.2009р., залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2009р. та Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено повністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 16/394 за позовом ОСОБА_6 до ВАТ "Український науково-дослідний інститут харчування" про визнання недійсною додаткової емісії акцій, позовні вимоги ОСОБА_6 було задоволено та визнано недійсною додаткову емісію акцій відповідача-2, яку проведено на підставі рішень загальних зборів акціонерів від 12.02.2009р.

Вказане рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. було скасовано; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено повністю. В порядку касаційного провадження справа № 16/394 не переглядалась.

Таким чином, рішення загальних зборів акціонерів відповідача-2 від 12.02.2009р., на підставі яких було проведено додаткову емісію акцій відповідача-2, та додаткову емісію акцій відповідача-2, проведену на підставі вказаного рішення, недійсними не визнано.

З огляду на викладене та враховуючи, що судовими інстанціями не встановлено порушень чинного законодавства при збільшення статутного капіталу відповідача шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків, додаткову емісію акцій відповідача-2 не визнано недійсною, тому позовні вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, у випадках передбачених законодавчими актами України, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосується позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачами та надати відповідні докази.

Проте, позивачем відповідно до вимог ст.32-34 ГПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідачами порушені його права чи охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів і вказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законом України „Про господарські товариства" та Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту цивільного права, як визнання нечинним реєстру власників іменних цінних паперів; визнання єдиним дійсним реєстром власників іменних цінних паперів реєстр, складений на певну дату; визнання недійсним збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства; визнання недійсним розміщення акцій акціонерного товариства.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_6 звернулась до суду в такий спосіб судового захисту, що не передбачений чинним законодавством України.

Пунктом 10 Постанови Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року визначено, що господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, оскільки такі способи захисту не передбачені законодавством, а їх застосування призводило б до порушення ст. 19 Конституції України. Отже господарський суд при розгляді справи повинен здійснювати оцінку правильності обрання позивачем у справі способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія не знайшла підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2014р. по справі №16/395 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2014 року у справі №16/395 залишити без змін.

3. Матеріали справи №16/395 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 20.05.2014р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв