Постанова

від 12.03.2014 по справі 927/341/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 927/341/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного

господарського суду від 30.10.2013 року

у справі № 927/341/13

господарського суду Чернігівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"РМК-Росток"

до Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

про стягнення 30 484,08 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РМК-Росток" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 30484,08 грн. заборгованості з орендної плати за користування відповідачем торговим місцем на території ринку "Привокзальний" в період з квітня по грудень 2012 року на підставі договору оренди та надання послуг з утримання торгового місця НОМЕР_1 від 01.01.2011 року.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.05.2013 року (суддя Михайлюк С.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року (судді: Кропивна Л.В., Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РМК-Росток" заборгованість по орендній платі у розмірі 30 484,08 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн. за розгляд позовної заяви та судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 860,25 грн.

В касаційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РМК-Росток" (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди та надання послуг з утримання торгового місця НОМЕР_1, згідно якого орендодавець за заявою орендаря зобов'язувався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування окремі конструктивні елементи для організації (розміщення) торгового місця на території плодоовочевої частини ринку "Привокзальний" за адресою: АДРЕСА_1, та надавати послуги по утриманню цього торгового місця.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору загальна площа орендованих конструктивних елементів становить 34 кв.м., а торгове місце використовується орендарем для провадження торгівельної діяльності.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2. договору за оренду конструктивних елементів та послуги з утримання торгового місця орендар зобов'язаний своєчасно вносити на розрахунковий рахунок або в касу орендодавцю не пізніше 10 числа кожного поточного місяця 1 980 грн., у т.ч. ПДВ - 330 грн. Орендна плата та послуги з утримання торгового місця підлягають сплаті незалежно від наслідків провадження господарсько-торгівельної діяльності орендаря.

Строк дії договору визначено з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. включно; якщо в строк не пізніше 3 днів до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не заявить про відмову від його продовження, договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах (пп.5.1., 5.2. договору).

Користування торгівельним місцем шляхом розміщення на ньому намету відповідач не заперечувала, зазначаючи, при цьому, про торгівлю у цьому бутику ОСОБА_5, якому відповідач продала належне їй торгівельне обладнання і бутик.

При цьому, відповідач не надала доказів звернення до позивача з заявою про припинення з ним дії договору оренди та надання послуг з утримання торгового місця.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, позивач вказав на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди НОМЕР_1 від 01.01.2011 року щодо сплати орендних платежів за користування відповідачем торговим місцем на території ринку "Привокзальний" за період з квітня по грудень 2012 року в сумі 30 484,08 грн.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, посилався на припинення підприємницької діяльності з вересня 2011р. та відсутність у матеріалах справи доказів користування спірним торгівельним місцем. Також відповідач стверджував про те, що протягом спірного періоду зазначене торгове місце використовувалось третьою особою для здійснення підприємницької діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди та надання послуг з утримання торгового місця НОМЕР_1 від 01.01.2011р. є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотних умов, які ідентифікують об'єкт оренди та його вартість, а тому даний правочин не може породити у сторін взаємних прав і обов'язків.

Також місцевий господарський суд вказав, що договір не відокремлює орендної плати та плати за послуги з утримання торгового місця, а також відсутні докази його виконання сторонами, оскільки акт приймання-передачі об'єкта оренди не підписано, а надані позивачем копії фіскальних чеків про внесення орендної плати із зазначенням на них прізвища відповідача без підпису останньої не свідчать про те, що оплата здійснювалась саме ФОП ОСОБА_4

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову про стягнення заявленого розміру орендних платежів, зазначивши, при цьому, про наявність доказів на підтвердження факту існування між сторонами договору, про що свідчить часткове внесення відповідачем орендної плати протягом користування об'єктом оренди в період з лютого по серпень 2011 р. та у період з квітня по травень 2012 р., на суму 17035,92 грн., і невиконання відповідачем своїх зобов"язань у спірному періоді,

При цьому, апеляційна інстанція також послалась на заяву ФОП ОСОБА_4 до позивача (а.с.15) з проханням надати їй у тимчасове платне користування окремі конструктивні елементи, загальною площею 34 кв.м., для організації торгового місця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо визнання договору неукладеним, оскільки відсутність належної індивідуалізації орендованої речі при фактичній доведеності виконання договору сторонами позбавляє одну із сторін можливості посилатися на неукладеність договору.

Крім того, в Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р. № 638/109, відсутні вимоги визначати у договорах оренди торгівельного місця окремо вартість користування ним цим місцем та вартість надання додаткових послуг з його утримання.

Також апеляційна інстанція встановила правову природу вищезазначеного договору, яким є договір оренди (найму) торгових площ, що укладається відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. № 57/188/84/105.

Крім того, враховуючи, що нормативно-правовими актами, які регулюють порядок використання у підприємницькій діяльності розрахункових касових апаратів, не передбачено підпис платника коштів на денних звітах, апеляційною інстанцією правильно спростовано посилання місцевого господарського суду щодо відсутності підпису відповідача на них та враховано докази часткового виконання останнім грошових зобов'язань за договором, зокрема, внесення ФОП ОСОБА_4 орендної плати протягом користування об'єктом оренди у період з лютого по серпень 2011 року та у період з квітня по травень 2012 року в загальній сумі 17 035,92 грн.

Спростовуючи доводи відповідача про невикористання орендованого майна з підстав припинення з 01 жовтня 2011р. підприємницької діяльності, апеляційна інстанція вірно послалась на відсутність доказів припинення дії вчиненого правочину, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 759, 762, 763 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Орендар зобов"язаний щомісячно сплачувати орендну плату. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами статей 525, 526, 530, 629 цього ж Кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень статей 653, 795 Цивільного кодексу України після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві.

Відтак, зважаючи на факт користування відповідачем торгівельним місцем, часткового здійснення розрахунків за оренду, відсутність доказів на підтвердження обставин неукладеності договору та продовження його дії у спірному періоді , колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі.

Доводи скаржника щодо відсутності договірних відносин між сторонами з 01 жовтня 2011р. - моменту припинення відповідачем підприємницької діяльності та невикористання об"єкта оренди з цього часу, спростовуються вищевикладеним, а тому є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 927/341/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Л.А. Гольцова