Постанова

від 11.03.2014 по справі 35/267

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 35/267 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства"Сіріус" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі№35/267 господарського суду міста Києва за позовом Приватного виробничого підприємства"Сіріус", заміненого ухвалою суду від 15.07.2013р. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіп Інвест" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ллентаб" простягнення 1937133,21грн., за заявою Приватного виробничого підприємства"Сіріус" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу для виконання,

За участю представників:

- заявника (позивача) Приватного виробничого підприємства"Сіріус": Макидон М.М., дов. №04-06-2013 від 04.06.2013р.;

- позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіп Інвест": не з'явилися;

- відповідача: Іванов К.С., генеральний директор; Якубовський В.О., дов. б/н від 26.02.2014р.;

- присутній: ОСОБА_1;

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство "Сіріус" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 10.12.2008р. у справі №35/267 до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013р. у справі №35/267 (суддя Літвінова М.Є.) заяву Приватного виробничого підприємства "Сіріус" задоволено, визнано поважною причину пропуску Приватним виробничим підприємством "Сіріус" строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.12.2008р. №35/267 та відновлено пропущений строк.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі №35/267 (колегія суддів у складі головуючого судді Шевченка Е.О., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ллентаб" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2013р. у справі №35/267 скасовано. Відмовлено Приватному виробничому підприємству "Сіріус" у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 10.12.2008р. №35/267 до виконання. Стягнуто з Приватного виробничого підприємства "Сіріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ллентаб" 573,5грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Приватне виробниче підприємство "Сіріус" звернулося до Вищого господарського суд України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі №35/267 та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2013р. у справі №35/267 про поновлення строку для подачі наказу до виконання.

Відповідачем подано клопотання про фіксування судового процесу, яке колегією суддів касаційної інстанції задоволено.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріли справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2008р. у справі №35/267, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р., за позовом Приватного виробничого підприємства "Сіріус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ллентаб" про стягнення 1937133,21грн. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ллентаб" на користь Приватного виробничого підприємства "Сіріус" 749136,96грн. штрафу, 7491,36грн. державного мита, 61,36грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2008р., яке набрало законної сили 28.10.2008р., 10.12.2008р. судом видано наказ, строк пред'явлення до виконання якого до 28.10.2011р. Даний наказ, в межах визначеного строку, не був пред'явлений до виконання.

Звертаючись у липні 2013р. із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу до виконання, позивач-Приватне виробниче підприємство "Сіріус" в її обґрунтування зазначив, що не пред'явив до виконання наказ суду від 10.12.2008р. №35/267 у зв'язку з тим, що його представник Петрунько М.А. приховав факт відмови ухвалою господарського суду від 02.02.2010р. у справі №18/28-33/245 у затвердженні мирової угоди, укладеної між ТОВ "Ллентаб" та ПВП "Сіріус", за змістом якої останній взяв на себе зобов'язання не пред'являти спірний наказ до виконання, про що позивачу стало відомо лише після смерті його директора при перегляді документів.

У відповідності до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однієї стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви Приватного виробничого підприємства "Сіріус" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, визнавши помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для його поновлення, суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку, з якими закон пов'язує відновлення процесуального строку, оскільки дані обставини не вказують на існування у позивача суттєвих перешкод у своєчасному з'ясуванні причин непред'явлення наказу до виконання в межах визначеного строку та можливість вчасного звернення, в даному випадку, для пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивним характер.

Відповідно до ч.2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п.1 ч.1 ст.111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ,111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Сіріус" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі №35/267 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко