Рішення

від 13.03.2014 по справі 555/688/13-ц

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/688/13-ц

Номер провадження 2/555/3/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельника В. Я.

при секретарі Лисенко О. Л.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників

відповідачів:

ОСОБА_4 ОСОБА_5,

ОСОБА_6 ОСОБА_7,.

Марининської сільської ради Мельник Т.В.,

представника третьої

особи, Павлішина О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, Марининської сільської ради, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору - управління Держкомзему у Березнівському районі, про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним і скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення Марининської сільської ради № 126 від 21 вересня 2005 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в позовній заяві від 30 січня 2012 року просила суд визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку площею 0.10 га, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, та площею 0.15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га серії ЯА № 053713, що виданий 13 лютого 2006 року Марининською сільською радою на ім'я ОСОБА_4 за цією ж адресою.

Рішенням Березнівського районного суду від 28 вересня 2012 року, яке вступило в законну силу, за позивачем визнано право власності на жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_10, який знаходиться в АДРЕСА_6.

В заяві про збільшення позовних вимог від 8 липня 2013 року ОСОБА_1 просить також визнати недійсним рішення Марининської сільської ради від 21 вересня 2005 року, яким ОСОБА_4 спірну земельну ділянку передано у приватну власність, скасувати державну реєстрацію державного акту на право на земельну ділянку площею 0.25 га серії ЯА № 053713 від 13 лютого 2006 року.

В судовому засіданні з підстав наведених в позовній заяві ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги. Показала, що відповідач, скориставшись заявою до сільської ради від її імені про згоду на приватизацію ним земельної ділянки, якої вона не писала і не подавала, в ній взагалі відсутній підпис заявника, отримав державний акт на земельну ділянку розміром 0.25 га, що нею до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на законній підставі користувалася її мама ОСОБА_10

Пояснила також, що дочку ОСОБА_3 з колишнім зятем ОСОБА_4 поселила в будинок матері вже після її смерті у 2000 році.

Її представник ОСОБА_2 вказує, що в земельно-кадастровій книзі Марининської сільської ради користувачем спірної земельної ділянки зазначена позивач ОСОБА_1

А пунктом першим розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно земельних ділянок у приватну власність, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення і видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, після смерті матері ОСОБА_10, яка до дня своєї смерті, користуючись нею, не реалізувала право безкоштовної приватизації належної їй земельної ділянки, позивач, як спадкоємець, що у встановленому законом порядку прийняла спадщину, стала законним користувачем спірної земельної ділянки, а тому розпоряджатися нею без її згоди Марининська сільська рада була не вправі, отже й рішення про передачу її в приватну власність ОСОБА_4 від 21 вересня 2005 року № 126, без отримання її згоди на це, є незаконним.

Зазначає, що строку позовної давності для звернення до суду ОСОБА_1 не пропустила, адже про наявність такого рішення ради дізналася в ході розгляду цієї справи судом у липні 2013 року.

Просять її позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідачів по справі звернутих до них позовних вимог не визнали.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 вважає, що позов є безпідставним, оскільки ОСОБА_10, мати позивача ОСОБА_1, у встановленому законом порядку не набула права користування спірною земельною ділянкою, а тому порушення сільською радою не допущено.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 зазначив, що його довірителька на законній підставі, згідно з ухвалою Рівненського міського суду від 19 квітня 2013 року, а зазначене судове рішення не оскаржене і не скасоване, стала власником спірної земельної ділянки.

Надав суду також копію свідоцтва про право власності на новозбудований житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами від 9 жовтня 2013 року, АДРЕСА_6 на ім'я ОСОБА_6

Просить в позові про визнання права власності на земельну ділянку за позивачкою ОСОБА_1 відмовити, оскільки право власності на неї у встановленому законом порядку зареєстроване за ОСОБА_6

З пояснень в судовому засіданні представника Марининської сільської ради Мельник Т.В. рада на законній підставі прийняла рішення № 126 від 21 вересня 2005 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_6. Разом з тим, не змогла пояснити чи зверталася ОСОБА_1 в сільську раду з заявою про згоду на передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_4 та про причину відсутності в ній її підпису.

Вислухавши сторін, дослідивши надані ними докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсним державного акту на право власності на землю від 13 лютого 2006 року серії ЯА № 053713 та визнання незаконним рішення Марининської сільської ради від 21 вересня 2006 року № 126 "Про приватизацію земельних ділянок".

До такого висновку суд приходить з врахуванням наступних встановлених обставин.

Рішенням Березнівського районного суду від 28 вересня 2012 року (а. с. 92-93) за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами 1971 року побудови, що розміщений в АДРЕСА_6 та належав її матері ОСОБА_10

Померла вона ІНФОРМАЦІЯ_1, а після її смерті у фактичне володіння та управління спадковим майном на підставі заповіту (а. с. 11) вступила її дочка ОСОБА_1, яка проводила догляд за будинком, користувалася речами домашнього вжитку, обробляла присадибну земельну ділянку.

Цей факт доведений довідкою виконкому Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області № 1187 від 19 грудня 2011 року (а. с. 16).

Рішенням Марининської сільської ради від 11 лютого 1994 року (а. с. 52) ОСОБА_10 було безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0.10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0.37 га.

А згідно з п.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок" що діяв на момент прийняття вищезазначеного рішення, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчувалося відповідною Радою народних депутатів, про що робився запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

В той же час абзацом другим пункту першого Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник Марининської сільської ради Мельник Т.В. ствердила, що ОСОБА_10 була законним користувачем спірної земельної ділянки, а після її смерті таким користувачем згідно земельно-кадастрової книги є ОСОБА_1

Зазначені докази дають підстави для висновку, що після смерті спадкодавця ОСОБА_10 її дочка ОСОБА_1 в установленому законом порядку вступила в користування спірною земельною ділянкою.

Її передачу у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення № 126 від 21 вересня 2005 року Марининської сільської ради (а. с. 49) слід визнати незаконною, адже така передача в користування чи у власність її іншій особі могла бути проведена лише після вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 або добровільної її відмови від неї, що передбачено підпунктами "а" та "б" ч.1 ст. 141 ЗК України.

А заява від імені ОСОБА_1, датована 5 липня 2005 року (а. с. 50), про передачу спірної земельної ділянки її зятю ОСОБА_4, нею не підписана. Написання такої заяви позивач заперечила в судовому засіданні.

Тому рішення ради № 126 від 21 вересня 2005 року суд на підставі п.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнає незаконним.

Суд погоджується з доводами представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, що за встановлених в судовому засіданні обставин щодо моменту, коли позивач дізналася про наявність такого рішення, строк позовної давності для звернення в суд з позовом вона не пропустила.

У відповідності з ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га серії ЯА № 053713 від 13 лютого 2006 року, яка знаходиться в АДРЕСА_6, що на законній підставі перебувала в користуванні позивача ОСОБА_1, переданий ОСОБА_4 без законних на те підстав, має бути визнаний недійсним.

В цьому зв'язку суд бере також до уваги таку обставину, яка встановлена в ході судового розгляду, що реєстрація права власності на новозбудований будинок за цією ж адресою по АДРЕСА_6, що була проведена 9 жовтня 2013 року за ОСОБА_4, реєстраційною службою Березнівського районного управління юстиції визнана помилковою, а документи про реєстрацію, надані суду від імені відповідача ОСОБА_6, за повідомленням реєстраційної служби від 13 березня 2014 року за № 156/10.1-18/10, є недійсними

Що ж стосується вимог позивача ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на вказані земельні ділянки площею 0.10 га, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, та площею 0.15 га для ведення особистого селянського господарства в с. АДРЕСА_6, то суд бере до уваги той факт, що на даний час власником спірної земельної ділянки по АДРЕСА_6 є громадянка ОСОБА_6

Цей факт доведений витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3169822 від 30 квітня 2013 року.

Право ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку ніким не оскаржено і у встановленому законом порядку не скасовано.

Таким чином, в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 4-11, 209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 152-155,158, п.1 Перехідних положень ЗК України, п.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", п.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 053713 площею 0.25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що по АДРЕСА_6, виданий 13 лютого 2006 року на ім'я ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати незаконним рішення Марининської сільської ради № 126 від 21 вересня 2005 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 2500 кв.м. в АДРЕСА_6.

В позовних вимогах про визнання права приватної власності на земельну ділянку площею 0.10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та на земельну ділянку площею 0.15 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_6, ОСОБА_11 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: Мельник В. Я.