Ухвала

від 09.07.2014 по справі 555/688/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Ковальчук Н.М., Григоренко М.П.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

представника відповідачів ОСОБА_5 - ОСОБА_6

представника співвідповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним і скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення Марининської сільської ради №126 від 21 вересня 2005 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність".

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 13 березня 2014 року позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №053713 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, виданий 13 лютого 2006 року на ОСОБА_5 та скасовано його реєстрацію.

Визнано незаконним рішення Марининської сільської ради Березнівського району №126 від 21 вересня 2005 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність" про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 2500 кв.м. в АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, в частині задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_5 вказує на незаконність рішення суду, яке на його думку винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неправильного дослідження доказів, їх оцінці та невірним встановленням обставин. Доводить, що позивачка не набула права користування спірною земельною ділянкою після смерті матері, яка користувалась нею та на якій розташований житловий будинок, що успадкувала позивачка. Вважає, що суд безпідставно прийняв доповнення до позову в частині скасування рішення Марининської сільської ради. Вважає, що провадження за цими позовними вимогами підлягає розгляду в порядку іншого судочинства. Вказує, що рішення прийнято без наявності та перевірки доказів, побудовано лише на припущеннях, без належного обґрунтування, що є неприпустимим. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, який відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Березнівського районного суду від 28 березня 2012 року за позивачкою ОСОБА_3 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами 1971 року побудови, в АДРЕСА_1, що належало померлій, в 1999 році, матері позивачки, а остання фактично прийняла у володіння та управління спадкове майно на підстав заповіту до складу якого входить, крім житлового будинку присадибна земельна ділянка та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства.

Спадкодавцю земельна ділянка належала на праві приватної власності на підставі рішення Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 11 лютого 1994 року (т.1 а.с.52), до складу якої входило 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,37 га для ведення особистого підсобного господарства.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним державного акту на земельну ділянку та визнання незаконним рішення сільської ради, суд першої інстанції обґрунтовано послався на приписи п.1 розділу Х „Перехідних положень" Земельного кодексу України, в якому встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно земельних ділянок у приватну власність, прийняті органами місцевого самоврядування, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року „Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення і видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Про прийняття позивачкою спадкового майна, після смерті матері, свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 24 березня 2004 року державним нотаріусом Березнівської районної нотаріальної контори.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка, на маючи право власності на спірну земельну ділянку, являється користувачем земельної ділянки, а тому Марининська сільська рада, не маючи письмової згоди користувача ОСОБА_3, не мала права приймати рішення про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 2500 кв.м. в АДРЕСА_1.

Визнання незаконним рішення Марининської сільської ради тягне за собою визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №053713.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо непідступності загальному суду позовних вимог щодо неправомірності рішення місцевого органу влади при вирішенні питання у наданні відповідачу земельної ділянки у власність.

Колегія суддів виходить із приписів викладених в п.п.3.4,6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" та вважає, що суд першої інстанції вірно визначив підсудність даного спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: Н.М. Ковальчук

М.П. Григоренко