Ухвала

від 12.02.2014 по справі 117/1227/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 117/1227/2012Головуючий суду першої інстанції:Копичинський О.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

"12" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Кірюхіної М.А., СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П., При секретаріРижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 та громадської організації «НТСА «МІСТЕПС» і наукового товариства студентів та аспірантів-юристів «ЮСТІ*С» в інтересах ОСОБА_6 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим про повернення виконавчого документа стягувачу,

за апеляційною скаргою ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 24 грудня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року заявники звернулись до суду першої інстанції зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документа стягувану. Скарга мотивована тим, що на виконанні у ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим знаходиться виконавчий лист, виданий на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 20.07.2013 року, яким задоволено позов ОСОБА_6 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про усунення перешкод у користуванні приміщеннями НОМЕР_1 і НОМЕР_2 адміністративної будівлі АДРЕСА_1 шляхом звільнення цих приміщень і повернення від них ключів. Проте, дані приміщення і ключі від них не були їй передані в натурі, в зв'язку з чим постанова старшого державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ від 12.11.2013 року про повернення виконавчого листа стягувачу є незаконною.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 24 грудня 2013 року вищевказану скаргу ОСОБА_6 та громадської організації «НТСА «МІСТЕПС» і наукового товариства студентів та аспірантів-юристів «ЮСТІ*С» в інтересах ОСОБА_6 задоволено.

Постанову старшого державного виконавця ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 12 листопада 2013 року про повернення виконавчого документа скасовано.

Не погодившись з ухвалою суду, ВДВС подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на те, що вона незаконна, постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05 серпня 2013 року поновлено виконавче провадження за виконавчим листом №2/117/552/2012, виданим на підставі рішення Сакського міськрайонного суду від 20 липня 2012 року у справі за позовом громадської організації НТСА «МІСТЕПС» в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_6 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про усунення порушень права власності. Зазначеним виконавчим листом зобов'язано ПАТ «Державний ощадний банк України» звільнити приміщення НОМЕР_1 площею 32,7 кв.м. та приміщення НОМЕР_2 площею 8,2 кв.м. в адміністративній будівлі АДРЕСА_1 від обладнання та повернути ключі від них.

Примусове виконання призначено на 11 листопада 2013 року, проте, ОСОБА_6 відмовилась від отримання ключів від приміщення, про що державним виконавцем складено акт, а 12 листопада 2013 року постановою старшого державного виконавця даний виконавчий лист повернено стягувачу ОСОБА_6

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

З юридичного аналізу даної норми закону слідує, що поверненню виконавчого листа стягувачеві передує попередження про наслідки таких дій. Проте, як правильно вказано судом першої інстанції, таких доказів суду не надано.

Відмова ОСОБА_6 отримати ключі від приміщення мала місце 11 листопада 2013 року, що зафіксовано в акті державного виконавця. Не направивши жодного попередження про наслідки такої відмови, державний виконавець наступного дня повернув виконавчий лист без виконання.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо попередження стягувача про наслідки перешкоджання проведенню виконавчих дій в постанові про поновлення виконавчого провадження від 05 серпня 2013 року, а також на прийомі у державного виконавця 30 жовтня 2013 року, оскільки зі змісту закону слідує, що попередження має бути здійснено після факту перешкоджань, а не заздалегідь.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6, нібито має доступ до спірного приміщення, ґрунтуються на припущеннях, та не мають значення для дотримання процедури примусового виконання рішення суду, тому колегія суддів їх відхиляє.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону про підсудність, передбачених ЦПК України, а тому підстав для скасування ухвали суду немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 315, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим відхилити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: