Постанова

від 11.03.2014 по справі 914/3947/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 914/3947/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засідання Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - Портах С.Я.

від відповідача - Хоп'як В.З.

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 - Хоп'як В.З.

від третьої особи-3 - Бобко У.П.

від третіх осіб-4,5,6 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року (підписане - 11.01.2014 року), суддя Шпакович О.Ф.

у справі № 914/3947/13

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Львівський ізоляторний завод", м. Львів

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна консалтингова компанія", м. Львів

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Карен", м. Львів

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем надійності машин та споруд", м. Львів

про стягнення додаткової плати у сумі 6838,39 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року по справі №914/3947/13 у задоволенні позову ЛМКП «Львівводоканал» до ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» про стягнення додаткової плати у сумі 6838,39 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин відмовлено повністю.

Суд у рішенні, посилаючись на положення п.п. 2.5.2, 4.1.7, 4.2.2.2, 4.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова», враховуючи надходження до контрольного колодязя КК-1 стоків інших субабонентів (третіх осіб у справі), з якими ЛМКП «Львівводоканал» не врегулювало відносин щодо водовідведення, а саме, не погодило Проектів ліміту на скид забруднюючих речовин у систему міської каналізації, дійшов до висноску про відсутність правових підстав для покладення усієї відповідальності за якісний стан стічних вод саме на відповідача, а відтак, і відсутності підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року по справі №914/3947/13 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що відповідач знав про факт попадання стічних вод до його інженерних мереж від ПАТ «Львівський ізоляторний завод», проте, не вжив жодних заходів для унеможливлення попадання стічних вод від інших споживачів. Крім того, посилаючись на п.1.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», зазначає про відсутність обов'язку у ЛМКП «Львівводоканал» щодо забезпечення укладення угод між абонентами та субабонентами. Поряд з цим, посилаючись на п.4.4.1 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова», вказує, що Проект ліміту розробляють і подають на погодження підприємства, які занесені до відповідного Переліку підприємств для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію, до якого віднесене лише ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від від 08.01.2014 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача, який одночасно є представником третьої особи-2 (публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод»), в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№03.12-136 від 04.03.2014 року), просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, наголошував, що враховуючи об'єднання випусків стічних вод кількох абонентів, що згідно п.1.9 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, дозволяється лише після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства, неможливо ідентифікувати з якого саме підприємства стічна вода перевищила допустимі концентрації забруднюючих речовин, виявлених під час перевірки контрольної вибіркової проби стічних вод з контрольного колодязя КК-1 згідно акту №4882 від 25.09.2012 року.

Представник третьої особи-3 (Львівського державного університету безпеки життєдіяльності) в судовому засіданні зазначила, що приміщення по вул. Зелена, 301б у м. Львові, використовується університетом для проведення навчальних занять курсантів (навчальні класи, лекційні аудиторії, робочі кабінети), на кожному поверсі приміщення знаходиться по одному санітарному вузлу, а приймання стічних вод по даному об'єкту до каналізаційної мережі міста відбувається відповідно до договору №102492 від 21.01.2013 року, укладеного з ЛМКП «Львівводоканал».

Представники третіх осіб-1,4,5,6 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (арк. арк. справи 9, 12-14 том ІІ).

Оскільки явка представників третіх осіб-1,4,5,6 не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010 року між ЛМКП «Львівводоканал» та ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» укладено договір №306664 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір), відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. позивач надає абоненту (відповідачу) послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент (відповідач) користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України" (надалі - Правила користування), "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення" (надалі - Правила експлуатації), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України", "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова" (надалі - Правила приймання).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору, Львівводоканал зобов'язаний згідно з технічними умовами на приєднання Абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львівводоканалом, забезпечити в розмірі лімітів, зокрема, приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 1000 (одна тисяча) куб.м./міс, дощових (талих) стічних вод - 1200 (одна тисяча двісті) куб.м./міс.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору відповідач зобов'язався отримати в Львівводооканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання Абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом одного місяця з моменту укладення Договору і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин.

Відповідно до пункту 2.2.7 договору відповідач зобов'язався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до правил приймання (п. 3.6 договору).

Договір укладений між сторонами терміном на один рік (п.5.1 договору). Згідно з пунктом 5.2 договору, останній вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні; вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.

Згідно пункту 2.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова», затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №292 від 18.09.2002 року (надалі - місцеві Правила), які є обов'язковими для сторін, відповідач зобов'язаний виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників якості.

14.07.2011 року Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради затверджено Перелік підприємств, для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію станом на 01.01.2012 року.

Відповідач внесений у зазначений перелік під номером №161, як такий, що розробляє Проект ліміту (п.4.4.1 місцевих Правил).

Згідно п.2.2.1 договору та п.4.3 місцевих Правил відповідач зобов'язаний розробити і погодити Проект Ліміту і на його підставі, до вилучення з Переліку, отримувати Дозвіл на скид, а також Ліміт на скид.

Відповідачу доведено Ліміт №935 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, в якому наведено значення їх допустимих концентрацій.

Згідно із пунктами 3.1.4, 3.1.5 місцевих Правил, Водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Підприємства, а також за режимом і обсягом скиду, виставляти Підприємствам до оплати рахунки за послуги водовідведення. У випадку виявлення з боку Підприємств порушень Правил (перевищення встановлених показників об'єму та якості стічних вод, скид без Дозволу, невиконання вимог Акту тощо), Водоканалом нараховується додаткова плата із застосуванням коефіцієнта кратності (розділи 8, 9 місцевих Правил).

Пунктом 3.2.4 місцевих Правил передбачено, що водоканал має право у будь-який час самостійно або за участю представника абонента (попередивши підприємство) відбирати проби стічних вод.

Згідно з актом №4882 від 25.09.2012 року про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, представниками позивача в присутності заступника генерального директора з ОП відповідача - Мальчак В.Р., здійснено вибірковий відбір проби стічних вод з контрольного колодязя відповідача КК-1 по вул. Зелена, 301, для проведення головного (в ємності 1,5 л) і контрольного аналізів ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія».

03.10.2012 року оформлено результати вимірювань №657 (показники якості стічних вод), якими встановлено, що вміст азоту амонійного та аміаку (за азотом) у стічних водах становить 58 г/куб.м., з допустимими концентраціями 30 г/куб.м згідно встановленого для відповідача Ліміту №935.

За наслідками даних результатів вимірювань позивач провів розрахунок №4573/36 від 11.10.2012 року величини додаткової плати для відповідача за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 6838,39 грн., з яких, згідно з «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», 1179,03 грн. підлягає сплаті до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища (20%) та 5659,36 грн. - Львівводоканалу (80%).

09.11.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію №36-5955 від 07.11.2012 року про додаткову плату за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 6838,39 грн. із відповідними рахунками.

У відповідь на претензію, відповідач надіслав позивачу лист (вих.№03.08-853 від 05.12.2012 року), в якому повідомив останнього, що контрольний аналіз проби буде проведено 05.12.2012 року в лабораторії Львівської гідрологомеліоративної експедиції Львівського обласного управління водних ресурсів Державного Агенства водних ресурсів України, на що ЛМКП «Львівводоканал» повідомило відповідача, що згідно п.7.2.20 місцевих Правил, контрольний аналіз проб може здійснюватись підприємством лише в хімічній лабораторії КП «Адміністративно-технічне управління» (м. Львів, вул. Тесленка,4).

Представники сторін в судовому засіданні повідомили, контрольний аналіз не проводився.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний лист ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» (вих.02.10-761 від 15.10.2012 року), в якому останнє просить ЛМКП «Львівводоканал» надати інформацію щодо надання дозволу (погодження) на приєднання до мережі фекальної каналізації відповідача таких підприємств: ТзОВ «ЦКК», ТзОВ «Львівбудавтосервіс» та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (арк. справи 139 том І).

Після направлення відповідачем повторного уточненого листа (вих.№02.10-23 від 10.01.2013 року), ЛМКП «Львівводоканал» у листі (вих№15-609 від 07.02.2013 року) повідомило про видачу Технічних умов на водопостачання і водовідведення вказаним вище підприємствам та про зобов'язання останніх для відведення стоків використовувати існуючі відомчі мережі каналізації - тобто мережі каналізації ТзОВ «Львівський ізоляторний завод» (арк. справи 142 том І).

У зв'язку з зазначеним вище, відповідач, листом (вих.№02.10-300 від 18.05.2013 року) повідомив позивача про те, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» не погоджується з претензією ЛМКП «Львівводоканал» про нарахування додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог правил щодо їх складу і властивостей, оскільки позивач зобов'язав ТзОВ «ЦКК», ПП «Карен» та Львівський державний університет безпеки та життєдіяльності для відведення стоків використовувати мережі каналізації відповідача.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на території будинків 301 та 301«б», що знаходяться на вул. Зелена у місті Львові, існує єдина інженерна мережа водовідведення, у яку здійснюють скид стічних вод кілька суб'єктів (відповідач та треті особи-2,3,4,5,6).

Первинно вказана інженерна мережа належала ПАТ «Львівський ізоляторний завод».

В подальшому ПАТ «Львівський ізоляторний завод» відчужено частину інженерних мереж (за договором №4/07 від 27.07.2005 року) та частину об'єктів нерухомості - відповідачу (ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»). Поряд з цим, частину обєктів нерухомості ПАТ «Львівський ізоляторний завод» відчужило: приватному підприємству «Львівбудсервіс», яке в подальшому продало ці об'єкти приватному підприємству «Карен» (за договором від 24.02.2006 року); товариству з обмеженою відповідальністю «Центральна консалтингова компанія» (за договором від 03.09.2007 року). Частину приміщення за адресою: вул. Зелена, 301 «б» також використовує товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проблем надійності машин та споруд» (за договором від 29.07.2004 року) та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (за договором оренди №Ш-5458-7 від 08.08.2007 року).

Як вбачається з матеріалів справи, до контрольного колодязя КК-1, який розташований на території відповідача та з якого здійснено відбір контрольної проби, приєднано ще 3 абоненти: ТзОВ «Центральна консалтингова компанія», ПП «Карен» та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (технічні умови - арк. арк. справи 59-61 том І; договори на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі - арк. арк. справи 120-126 том І), внаслідок чого утворюється суміш стічних вод відповідача та інших підприємств, що є порушенням вимог пункту 1.9 державних Правил, згідно з яким кожне Підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів , розташованих за межами Підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох Підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного Підприємства.

Зазначене положення також встановлено і в пункті 5.16 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова.

Доводи позивача про те, що водоканалу не надано повноважень втручатися у відносини споживачів із субабонентами, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки водоканал видає всім підприємствам ТУ на каналізування, які повинні містити, зокрема, місце приєднання до водопровідних та каналізаційних мереж, вимоги до обладнання, КК, місця приєднання (пункти 4.1.4.1, 4.1.6 місцевих Правил); узгоджує всім підприємствам проекти приєднання до мереж каналізації населеного пункту та дозволяє підключення до системи каналізації (п.6.1 держаних Правил); видає Дозволи на підключення споживача до діючих мереж каналізації ( п.4.1.4.3 місцевих Правил).

Поряд з цим, апелянт, посилаючись на п.5.15 місцевих Правил, відповідно до якого підприємство, яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках, не враховує положення пункту 5.16 місцевих Правил та пункту 1.9 державних Правил, відповідно до яких, об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств можливе лише після КК кожного Підприємства. Очевидно, що застосування положень пункту 5.15 місцевих Правил можливе лише при дотриманні водоканалом умов, визначених пунктом 5.16 місцевих та 1.9 державних Правил.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що об'єднання випусків стічних вод відповідача та інших Підприємств до контрольного колодязя 1, що розташований на території відповідача, здійснено з недотриманням позивачем положень місцевих та державних Правил.

В даному випадку встановити з якого саме підприємства стічні води, що потрапили до каналізаційної мережі відповідача, містили в собі перевищену концентрацію забруднювальних речовин, а саме азоту амонійного та аміаку (за азотом) є неможливим.

ЛМКП «Львівводоканал» не довело, що в перевищенні ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації є вина саме відповідача, оскільки об'єнало до його контрольного колодязя випуски стічних вод інших абонентів, не дотримавшись при цьому положень, передбачених відповідними Правилами, та тим самим, унеможливив визначення, яким саме підприємством перевищено ліміт.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33, 34ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року по справі №914/3947/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повну постанову складено 17.03.2014 року.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В. Кордюк Г.Т.