Постанова

від 16.06.2014 по справі 914/3947/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 914/3947/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної

скаргиЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. у справігосподарського суду Львівської області №914/3947/13 за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Львівський ізоляторний завод" Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна консалтингова компанія" Приватне підприємство "Карен" Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем надійності машин та споруд" простягнення 6 838,39 грн. за участі представників сторін:

від позивача - Портах С.Я.;

від відповідача - Хоп'як В.З.;

від інших осіб - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

21.10.2013р. Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулися до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" на користь ЛМКП "Львівводоканал" 5 659,36грн. додаткової плати внаслідок перевищення норм якісних показників стічних вод та в дохід міського бюджету нарахування у розмірі 1 179,03грн. за скид понаднормативних забруднень.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на неможливість установити порушення допустимих норм якісних показників стічних вод саме ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", оскільки через контрольний колодязь КК-1 протікає стічна вода інших підприємств (третіх осіб у справі), тому просив відмовити у задоволенні його вимог.

08.01.2014р. рішенням господарського суду Львівської області (суддя Шпакович О.Ф.), залишеним без змін 11.03.2014р. постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Якімець Г.Г. - головуючий, Зварич О.В., Кордюк Г.Т.) відмовлено у задоволенні позову, мотивуючи недоведеністю його вимог.

У касаційній скарзі Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявника і приходить до висновку про часткове задоволення його вимог.

Судами обох інстанцій установлено, що 08.11.2010р. між ЛМКП "Львівводоканал" та ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" (абонент) укладено договір №306664 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, за умовами якого Львівводоканал зобов'язувався згідно з технічними умовами приєднати абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, забезпечити в розмірі лімітів постачання питної води в об'ємі 1000 куб.м/міс. та приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 1000 куб.м./міс, дощових (талих) стічних вод - 1200 куб.м./міс. Положеннями п.2.2.1 договору установлено зобов'язання абонента, який мав отримати в Львівводооканалі технічні умови на приєднання до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства протягом одного місяця з моменту укладення договору та в установленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин. Також, зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента.

Згідно з актом №4882 від 25.09.2012р. про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, представниками Львівводоканал у присутності представників абонента, здійснено вибірковий відбір проби стічних вод з контрольного колодязя КК-1 по вул. Зелена, 301, для проведення головного і контрольного аналізів ТОВ "Львівська ізоляторна компанія".

За результатами вимірювань №657 (показники якості стічних вод), оформлених 03.10.2012р., вміст азоту амонійного та аміаку (за азотом) у стічних водах становить 58 г/куб.м. при допустимій концентрації 30 г/куб.м згідно встановленого для абоненту Ліміту №935. В результаті чого здійснено розрахунок №4573/36 від 11.10.2012р. величини додаткової плати для абонента за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на загальну суму 6 838,39грн. та направлено ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" відповідну претензію, яка залишена останніми без задоволення, що стало підставою для заявлення відповідного позову.

Відхиляючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з недоведеності позивачем перевищення установленого ліміту саме відповідачем, оскільки до контрольного колодязя, який знаходиться на території товариства та з якого здійснено відбір контрольної проби, приєднано ще інші абоненти (треті особи у справі), тому неможливо установити з якого підприємства стічні води містили перевищену концентрацію забруднюючих речовин. Посилаючись на недоведеність позивачем вини відповідача в установленому правопорушенні, суди відхилили позов водоканалу.

Касаційна інстанція не може погодить з такими висновками судів, якими у порушення вимог ст.43, ст.84 ГПК України, не надано належної правової оцінки усім обставинам справи та не вирішено спір по суті позовних вимог. Установивши наявність перевищення скиду забруднюючих речовин у стічних водах контрольного колодязя КК-1, попередні судові інстанцій, з урахуванням доводів позивача та вимог законодавства, не з'ясували особу, яка має нести відповідальність за виявлене правопорушення та не стягнули визначені суми платежів.

Судами не враховано, що згідно пункту 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002р. № 37, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. На підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292, установлено (п.5.16), що об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства. Підприємство, яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках (п. 5.15). Абонент зобов'язаний утримувати свої каналізаційні мережі в належному стані та не допускати забруднення визначених ним спільно з водоканалом контрольних колодязів.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено (п.2.2.3) зобов'язання абонента надавати перелік своїх об'єктів, які використовують воду (від яких приймаються стоки), згідно з Правилами користування, повідомляти про відповідні зміни не пізніше 20 -ти днів з моменту їх виникнення.

Судами обох інстанцій установлено, що місцем відбору проб у ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" визначено контрольний колодязь КК-1, що погоджено сторонами у Проекті Ліміту. Протягом 2007-2013рр. у листах про Дозвіл на скид до водоканалу товариство не повідомляли про зміни в системах водопостачання та водовідведення, у яких зазначали про відсутність підстав для внесення змін у погоджений проект ліміту від 28.04.2004р., за повноту і достовірність змісту якого відповідальність покладено на абонента. За доводами позивача, яким не було надано належної правової оцінки, володіючи інформацією щодо користування каналізаційною мережею третіми особами, відповідач, у порушення своїх зобов'язань, не здійснював жодних дій щодо повідомлення про відповідні обставини водоканал та відмежування своїх об'єктів від загальної мережі, доказів які б це спростовували не надавав. Згідно тверджень водоканалу, своєю бездіяльністю товариство фактично погоджувались з існуючим становищем та не вчиняли будь-яких дій на упорядкування власних каналізаційних мереж, що залишено поза увагою суду. Акт №4882 від 25.09.2012р. про відбір контрольної вибіркової проби з контрольного колодязя КК-1 підписано представником товариства (заступником генерального директора) без будь-яких зауважень, доказів вини у виявленому правопорушенні інших осіб відповідач не надавав, що не було враховано попередніми судовими інстанціями.

Тобто, установивши наявність перевищення норм якісних показників стічних вод, відбір проби яких здійснено з контрольного колодязя КК-1, відповідальність за утримання якого покладено на ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", попередніми судовими інстанціями, з урахуванням вимог діючого законодавства та доводів позивача, не обґрунтовано зроблено висновки щодо недоведеності позивачем своїх вимог та відмовлено у їх задоволенні. Виходячи з чого та повноважень касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задоволити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. та рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014р. у справі №914/3947/13 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк