Постанова

від 17.03.2014 по справі 906/447/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 906/447/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Перепона І.М., дов. № 21/5 від 20.03.2013 року;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу виробничого кооперативу "Аква" на рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року

у справі № 906/447/13 господарського суду Житомирської області

за позовом виробничого кооперативу "Аква"

до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання акту про проведення прилюдних торгів недійсним, визнання прилюдних торгів такими, що не відбулись

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року виробничий кооператив "Аква" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, просив визнати недійсним акт відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції м. Житомира від 20.08.2003 року про проведення прилюдних торгів з реалізації 66/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1; визнати такими, що не відбулись прилюдні торги з реалізації вказаного майна (т. 1, а.с. 2-4).

Позов мотивовано тим, що спірний акт не відповідає Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.03.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача мале будівельно-комерційне спільне підприємство "Контракт", на стороні відповідача ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 1).

У запереченнях на позов від 16.04.2013 року відповідач просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1, а.с. 63-64).

Позивач у своїх поясненнях від 08.05.2013 року просив відновити процесуальний строк на звернення з позовом (т. 1, а.с. 76-77).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.05.2013 року (суддя Давидюк В.К.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року (головуючий Демидюк О.О., судді Бригинець Л.М., Павлюк І.Ю.) (т. 1, а.с. 237-242) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 164-166).

Оскаржені судові акти мотивовано спливом позовної давності.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, виробничий кооператив "Аква" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив відновити строк на касаційне оскарження, оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 2, а.с. 25-28).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2014 року відновлено виробничому кооперативу "Аква" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2014 року (т. 2, а.с. 23-24).

У судове засідання 17.03.2014 року представники відповідача - Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, третіх осіб - малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт", ОСОБА_3 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача - Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, третіх осіб - малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт", ОСОБА_3.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача - виробничого кооперативу "Аква", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання наказу господарського суду Житомирської області від 24.03.2003 року у справі 9/638 про стягнення з кооперативу "Аква" на користь малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" 64 157,55 грн. відділом державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції м. Житомира було подано до Житомирської філії спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" заявку № 30091/13 від 14.07.2003 року, згідно якої передано для проведення прилюдних торгів частину будинку - квартиру НОМЕР_1 з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить кооперативу "Аква" (т. 1, а.с. 16).

Відповідно до протоколу № 3060172/172 від 15.08.2003 року проведення прилюдних торгів Житомирською філією спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" реалізовано ОСОБА_3 частину будинку - квартиру НОМЕР_1 з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 18).

Відомістю організатора прилюдних торгів від 15.08.2003 року ідентифіковано вказану частину будинку як таку, що складається з частини одноповерхової будівлі з надбудованою мансандрою і прилеглими господарськими будівлями, р.п. 1948 загальна площа приміщень: будинку - 90 кв. м., мансандри - 44 кв. м., гаражу - 81,9 кв. м., площа земельної ділянки - 1 062 кв. м.; стіни цегляні, підлога дощата, паркетна, плиточна, лінолеумна, покрівля азбофанерна, ступінь фізичного зносу - 27% (т. 1, а.с. 19).

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів № 3060172/172 від 15.08.2003 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції м. Житомира 20.08.2003 року було складено акт про проведення прилюдних торгів (т. 1, а.с. 12).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний акт не відповідає дійсним даним прилюдних торгів, оскільки містить відомості про об'єкт реалізації, відмінні від відомостей, зазначених у протоколі проведення прилюдних торгів № 3060172/172 від 15.08.2003 року, зокрема, щодо реалізованого майна.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1, п. п. 6.2, 6.4, 6.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби. В акті зазначаються: ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про правовстановлювальні документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлювального документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я та по батькові, назви державної нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, N за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством.

Суди дійшли висновку, що акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 20.08.2003 року складений з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судами встановлено, що у позові та поясненнях виробничий кооператив "Аква" зазначив, що про існування спірного акту позивачу стало відомо лише у березні 2013 року з листа малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" від 20.03.2013 року (т. 1, а.с. 13).

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до матеріалів справи господарського суду Житомирської області № 9/638 кооперативом "Аква" у 2003 році подавалась заява про поворот виконання рішення господарського суду Житомирської області від 13.03.2003 року, до якої було додано спірний акт про проведення прилюдних торгів від 20.08.2003 року.

Також судами встановлено, що представник кооперативу "Аква" Гуртовенко Р.М. знайомився з матеріалами справи № 9/638, що підтверджується заявою з відповідною відміткою про ознайомлення з матеріалами справи.

Як зазначалось вище, у запереченнях на позов від 16.04.2013 року Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що позовна заява була подана до суду зі спливом строку позовної давності, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності та недоведеністю позивачем поважних причин такого пропуску, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відмову у позові.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення; резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" господарські суди повинні дотримуватись передбаченої статтями 84, 86 ГПК України структури та послідовності викладення рішення (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини).

Пунктом 9.11, 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях зі справ, у яких мало місце відновлення процесуальних строків, про це зазначається у мотивувальній частині рішення.

Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК України).

Згідно п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як було зазначено вище, місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення викладено висновок щодо вирішення виробничого кооперативу "Аква" про відновлення процесуальних строків на подачу позовної заяви.

Апеляційна інстанція на зазначене порушення норм процесуального закону уваги не звернула.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне судовий акт апеляційної інстанції змінити, виклавши резолютивну частину в іншій редакції.

Разом з тим, судова колегія вважає, що допущене судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не є обов'язковою підставою для повного скасування правильних по суті судових актів.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням вищенаведеного касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виробничого кооперативу "Аква" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року у справі № 906/447/13 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "1. Апеляційну скаргу виробничого кооперативу "Аква" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2013 року у справі № 906/447/13 змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2013 року у справі № 906/447/13 п. 1 щодо відмови виробничому кооперативу "Аква" у задоволенні клопотання про відновлення процесуальних строків на подачу позовної заяви.

3. В іншій частині рішення господарського суду Житомирської області від 28.05.2013 року у справі № 906/447/13 залишити без змін".

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков