Постанова

від 17.03.2014 по справі 924/810/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 924/810/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-МВ" на рішеннягосподарського суду Хмельницької області від 14.11.2013р. та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі№ 924/810/13 господарського суду Хмельницької області за позовомКомунального підприємства "Комбінат благоустрою" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-М" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-МВ" простягнення заборгованості.

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.03.2014р. № 02-05/84 для розгляду справи № 924/810/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кот О.В., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Комбінат благоустрою" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-М" про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу, 3 316,44 грн. трьох процентів річних, 1 028,48 грн. інфляційних втрат, та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-МВ" про стягнення

40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат.

Згідно із заявою від 07.11.2013р. позивач відмовився від позову в частині стягнення з ТОВ "Будінвест-М" 3 316,44 грн. трьох процентів річних та 1 028,48 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.11.2013р. провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Будінвест-М" на користь КП "Комбінат благоустрою" 3 316,44 грн. трьох процентів річних та 1 028,48 грн. інфляційних втрат припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013р. (головуючий суддя Магера В.В., судді Радченя Д.І., Смаровоз М.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. (головуючий суддя Павлюк І.Ю., судді Миханюк М.В., Савченко Г.І.), позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення на користь позивача з відповідача-1 основний борг у розмірі 50 000,00 грн., з відповідача-2 основний борг у розмірі 40 000,00 грн., три проценти річних у розмірі 1 048,77 грн., інфляційні втрати у розмірі 39,60 грн.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 11, 92, 203, 207, 237, 241, 509, 524, 533 - 535, 526, 530, 541, 543, 612, 625, 627, 629, 638, 655, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 174, 181, 193 Господарського кодексу України, статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з огляду на встановлення факту порушення відповідачем-1 зобов'язання стосовно оплати вартості поставленого позивачем товару та обов'язку відповідача-2 погасити заборгованість за договором про переведення боргу.

Не погодившись з рішенням та постановою, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині задоволення позову КП "Комбінат благоустрою" до ТОВ "Будінвест-М" та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "Будінвест-М" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 180, 182, 189 Господарського кодексу України, статей 251, 252 Цивільного кодексу України. При цьому відповідач-1 наголошує на тому, що договір від 01.08.2011р. № 74 є неукладеним, оскільки у ньому відсутні такі істотні умови як асортимент продукції, вимоги до її якості, ціни та строку дії договору. Також відповідач-1 зазначає, що вказаний договір у порушення положень статуту товариства підписано генеральним директором, а не виконавчим директором. Крім того відповідач-1 наголошує на відсутності заборгованості за договором від 01.08.2011р. № 74.

Відповідачем-2 також було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р., у якій він просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог КП "Комбінат благоустрою" до ТОВ "Будінвест-МВ" та відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга відповідача-2 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень порушили норми матеріального права, зокрема приписи статей 251, 252, 246, 513, 514, 521 Цивільного кодексу України, статей 180, 182, 189 Господарського кодексу України. При цьому відповідач-2 посилається на те, що неукладеними є договір від 01.08.2011р. № 74, оскільки у ньому відсутні такі істотні умови як асортимент продукції, вимоги до її якості, ціни та строку дії договору, та договір про переведення боргу від 17.07.2012р. № 71, оскільки його підписано неуповноваженим представником. Також відповідач-2 наголошує на відсутності заборгованості відповідача-1 за договором від 01.08.2011р. № 74, що свідчить про відсутність зобов'язань відповідача-2 перед позивачем.

Від КП "Комбінат благоустрою" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач заперечив проти вимог скаржників та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.

На адресу суду надійшла телеграма з проханням перенести слухання справи. Вказана телеграма залишена колегією суддів без розгляду, оскільки з відомостей, які наведені у ній, неможливо встановити від якої саме сторони у справі вона надійшла.

Розглянувши касаційні скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача-1 підлягає залишенню без задоволення, касаційна скарга відповідача-2 - задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.08.2011р. між КП "Комбінат благоустрою" (продавець) та ТОВ "Будінвест-М" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 74, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію - асфальт дрібнозернистий, крупнозернистий в кількості та за цінами у відповідності до накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Даний договір діє до 31.12.2011р. і припиняє свою дію після виконання сторонами своїх зобов'язань за ним у повному обсязі (пункт 7.3. договору).

Відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. договору від 01.08.2011р. № 74 продукція поставляється покупцю за договірними цінами; ціна товару вважається погодженою у випадку отримання продукції за накладною; загальна орієнтована ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснена поставка продукції та визначається виходячи із встановлених цін на продукцію.

У пунктах 3.1., 3.2. договору від 01.08.2011р. № 74 вказано, що розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця; покупець оплачує продавцю вартість продукції протягом 15 календарних днів з дня отримання продукції.

Доводи скаржників стосовно того, що договір купівлі-продажу від 01.08.2011р. № 74 є неукладеним, були предметом розгляду та дослідження суду апеляційної інстанції, які ним були обґрунтовано відхилені як безпідставні.

На виконання умов договору від 01.08.2011р. № 74 КП "Комбінат благоустрою" передало ТОВ "Будінвест-М" асфальт дрібнозернистий за видатковими накладними від 31.08.2011р. № кп-0000020 на суму 140 501,00 грн. та від 23.09.2011р. № кп-0000024 на суму 23 140,10 грн.

Крім того відповідач-1 отримав від позивача чорний щебінь за видатковими накладними від 30.09.2011р. № кп-0000027 на суму 93 850,20 грн., від 31.10.2011р. № кп-0000037 на суму 131 737,32 грн. та від 03.11.2011р. № кп-0000043 на суму 116 160,38 грн.

Всього КП "Комбінат благоустрою" передало ТОВ "Будінвест-М" товар на загальну суму 505 389,00 грн.

У свою чергу відповідач-1 здійснив часткову оплату отриманого від позивача товару, а саме: у розмірі 338 416,20 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 22.08.2011р. № 121, від 25.08.2011р. № 125, від 06.09.2011р. № 140, від 19.09.2011р. № 142, від 28.09.2011р. № 151, від 26.12.2011р. № 204, від 27.12.2011р. № 210, від 30.03.2012р. № 2, від 03.04.2012р. № 2, від 04.04.2012р. № 4, від 05.04.2012р. № 2, від 23.04.2012р. № 2.

Окрім цього оплата за отриману продукцію була проведена взаємозаліком на суму 66 972,80 грн. шляхом поставки відповідачем-1 позивачу відсіву на суму 18 725,50 грн. відповідно до накладної від 31.10.2011р. № 14 та щебеню на суму 48 247,30 грн. відповідно до накладної від 31.10.2011р. № 13, про що також свідчить підписаний між КП "Комбінат благоустрою" та ТОВ "Будінвест-М" акт від 30.12.2011р. № 01 заліку взаємних вимог.

Судами попередніх інстанцій з урахуванням вказаних обставин встановлено, що у ТОВ "Будінвест-М" станом на 30.06.2012р. виникла заборгованість з оплати переданого КП "Комбінат благоустрою" товару у сумі 100 000,00 грн., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

17.07.2012р. між ТОВ "Будінвест-М" (первісний боржник), ТОВ "Будінвест-МВ" (новий боржник) та КП "Комбінат благоустрою" (кредитор) укладено договір № 71 про переведення боргу. Умовами вказаного договору передбачено, що в порядку та умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону за договором від 01.08.2011р. № 74, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Згідно з пунктом 2 договору від 17.07.2012р. № 71 новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника обов'язок останнього щодо перерахування на поточний рахунок кредитора 50 000,00 грн. основного боргу згідно акта звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2012р.

У пункті 4 договору від 17.07.2012р. № 71 сторони погодили, що у строк до трьох днів з моменту набрання чинності цим договором первісний боржник зобов'язаний передати новому боржнику всю необхідну інформацію (документи), пов'язані з переведенням боргу за цим договором.

Переведення боргу не тягне за собою жодних змін умов договору від 01.08.2011р. № 74, укладеного між первісним боржником та кредитором, окрім тих, що пов'язані із заміною первісного боржника новим боржником (пункт 5 договору від 17.07.2012р. № 71).

На виконання умов договору від 17.07.2012р. № 71 ТОВ "Будінвест-МВ" частково погасило заборгованість перед КП "Комбінат благоустрою" у розмірі 10 000,00 грн. відповідно до платіжних доручень від 23.07.2012р. № 54 та від 26.07.2012р. № 60.

30.04.2013р. позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 177 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 50 000,00 грн. на протязі семи календарних днів з моменту отримання даного листа. Також 30.04.2013р. позивач звернувся до відповідача-2 з листом № 184, у якому просив погасити заборгованість у сумі 40 000,00 грн. згідно договору про переведення боргу №71 від 17.07.2012р. на протязі семи календарних днів з моменту отримання даного листа. Вказані вимоги були залишені відповідачами без відповіді та виконання.

Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення з ТОВ "Будінвест-М" 50 000,00 грн. основного боргу та з ТОВ "Будінвест-МВ" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між КП "Комбінат благоустрою" та ТОВ "Будінвест-М" виникли зобов'язання як на підставі договору від 01.08.2011р. № 74 купівлі-продажу асфальту, так і на підставі видаткових накладних від 30.09.2011р. № кп-0000027, від 31.10.2011р. № кп-0000037 та від 03.11.2011р. № кп-0000043 про передання чорного щебеню, які в силу приписів частини 1 статті 181 Господарського кодексу, статті 205 Цивільного кодексу України свідчать про укладення між позивачем та відповідачем-1 у спрощений спосіб договорів купівлі-продажу та які є самостійними підставами для виникнення у останнього обов'язку щодо оплати вказаного товару.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам цього Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За таких обставин, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, ТОВ "Будінвест-М" зобов'язаний був оплатити товар, отриманий відповідно до умов договору від 01.08.2011р. № 74 на підставі видаткових накладних від 31.08.2011р. № кп-0000020 та від 23.09.2011р. № кп-0000024, протягом 15 календарних днів з дня його отримання (пункт 3.2 цього договору), а товар, отриманий за видатковими накладними від 30.09.2011р. № кп-0000027, від 31.10.2011р. № кп-0000037 та від 03.11.2011р. № кп-0000043 починаючи з моменту прийняття цього товару.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Будінвест-М" в порушення взятих на себе зобов'язань вартість товару, поставленого позивачем на підставі договору від 01.08.2011р. № 74 згідно видаткових накладних від 31.08.2011р. № кп-0000020 та від 23.09.2011р. № кп-0000024, а також товару, отриманого за видатковими накладними від 30.09.2011р. № кп-0000027, від 31.10.2011р. № кп-0000037 та від 03.11.2011р. № кп-0000043, своєчасно та у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 100 000,00 грн., частину якої у сумі 50 000,00 грн. було переведено на нового боржника - ТОВ "Будінвест-МВ" згідно договору переведення боргу від 17.07.2012р. № 71.

За таких обставин у ТОВ "Будінвест-М" на момент пред'явлення даного позову існувала заборгованість перед КП "Комбінат благоустрою" у розмірі 50 000,00 грн., доказів про сплату якої відповідач-1 під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не надав.

Враховуючи викладене і зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія погоджується з обґрунтованими висновками судів про задоволення позовних вимог у частині стягнення з ТОВ "Будінвест-М" на користь КП "Комбінат благоустрою" заборгованості у розмірі 50 000,00 грн., а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги відповідача-1 і скасування оскаржуваних судових рішень у цій частині.

У свою чергу доводи, викладені ТОВ "Будінвест-М" у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

Стосовно позовних вимог у частині стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" на користь КП "Комбінат благоустрою" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат колегія суддів виходить з наступного.

За приписами статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (стаття 522 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору від 17.07.2012р. № 71 на ТОВ "Будінвест-МВ" було переведено борг ТОВ "Будінвест-М" у розмірі 50 000,00 грн., який виник у останнього перед КП "Комбінат благоустрою" за договором від 01.08.2011р. № 74. Вказану суму заборгованості відповідачем-2 було частково погашено у сумі 10 000,00 грн. згідно платіжних доручень від 23.07.2012р. № 54 та від 26.07.2012р. № 60.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" на користь КП "Комбінат благоустрою" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем-2 було порушено грошове зобов'язання за договором про переведення боргу від 17.07.2012р. № 71.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу та не надали належної правової оцінки тій обставині, що умови договору про переведення боргу від 17.07.2012р. № 71 не містять конкретних строків (термінів) виконання ТОВ "Будінвест-МВ" грошового зобов'язання щодо сплати на користь позивача заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи знаходиться копія листа-вимоги позивача від 30.04.2013р. № 184 з проханням до ТОВ "Будінвест-МВ" здійснити оплату протягом семи календарних днів з моменту отримання даного листа заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. (враховуючи добровільну сплату відповідачем-2 грошових коштів у сумі 10 000,00 грн.), яка виникла згідно договору про переведення боргу від 17.07.2012р. № 71.

У свою чергу судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено, чи отримало ТОВ "Будінвест-МВ" вказаний лист-вимогу позивача, та у зв'язку з цим не з'ясовано, чи відбулося прострочення відповідача-2 за таких обставин, а також чи є у даному випадку підстави для стягнення з останнього суми трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, місцевий та апеляційний суди належним чином не перевірили розрахунок заявлених до стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" трьох процентів річних та інфляційних втрат, та не з'ясували, з яких підстав позивачем було застосовано для такого розрахунку період з 01.08.2012р. по 15.06.2013р.

Рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі та має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів у частині розгляду позовних вимог про стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" на користь КП "Комбінат благоустрою" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат вказаним вимогам не відповідають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" на користь КП "Комбінат благоустрою" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат.

Згідно із статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 111 7 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Будінвест-МВ" на користь КП "Комбінат благоустрою" 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,60 грн. інфляційних втрат як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи у цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-М" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-МВ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі № 924/810/13 в частині задоволення позову Комунального підприємства "Комбінат благоустрою" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-МВ" про стягнення 40 000,00 грн. основного боргу, 1 048,77 грн. трьох процентів річних, 39,90 грн. інфляційних втрат, 954,50 грн. витрат з оплати судового збору скасувати. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі № 924/810/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова