Ухвала

від 26.09.2013 по справі 924/810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"26" вересня 2013 р.Справа № 924/810/13

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Музика М.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства „Комбінат благоустроюВ» , м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ

про - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область (відповідач-1) 54 344,92 грн., з яких 50 000,00 грн. - основний борг за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 3 316,44 грн. - 3% річних, 1 028,48 грн. - інфляційні втрати;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ (відповідач-2) 41 088,37 грн., з яких 40 000,00 грн. - основний борг за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 1 048,77 грн. - 3% річних, 39,60 грн. - інфляційні втрати

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область (відповідач-1) 54 344,92 грн., з яких 50 000,00 грн. основного боргу за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 3 316,44 грн. 3% річних, 1 028,48 грн. інфляційних втрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ (відповідач-2) 41 088,37 грн., з яких 40 000,00 грн. основного боргу за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 1 048,77 грн. 3% річних, 39,60 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31.07.2013 р. справу №924/810/13 прийнято до провадження у колегіальному складі: головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Музика М.В.

Представник позивача в засідання суду 26.09.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в засідання суду 26.09.2013 р. не прибув, між тим, направив на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату та заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представником відповідачів подано також відзив на позов від 26.09.2013р., в якому зазначається, що позовні вимоги КП „Комбінат благоустроюВ» відповідачі не визнають.

Відповідно до ч.2 і 3 ст.180 ГК господарський договір вважається укладе ним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господар ського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як видно із договору купівлі-продажу №74 від 01.08.2011р., на який посила ється позивач, як на укладений договір, у ньому відсутні істотні умови - предмет, ціна та строк дії договору.

Відповідно до ч.4 ст.180 ГК умови про предмет у господарському договорі по винні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін норма тивних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсут ності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

У вищезазначеному договорі є найменування продукції - асфальт дрібнозер нистий, крупнозернистий (п.1.1), але немає кількості продукції та вимог до її якості, отже згоди щодо кількості асфальту дрібнозернистого та асфальту крупнозернистого, його якості сторони не досягли. Посилання в цьому договорі на накладні (п.1.1), як на невід'ємну частину договору не мають жодного значення, бо до договору 01.08.2011р. жодної накладної долучено не було.

Відповідно до ч.5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути пе редбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.189 ГК ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-те хнічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалі зації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть ви значатися в іноземній валюті за згодою сторін.

В договорі від 01.08.2011р. не просто відсутня ціна договору, а посилання на додані до нього накладні не має будь-якого значення, оскільки таких накладних 01.08.2011р. не існувало, а доповнень до договору не було, що закономірно - адже він не був укладений, а в п.2.3 прямо говориться, що вона залишається відкри тою.

Відповідно до ч.7 ст.180 ГК строком дії господарського договору є час, впро довж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними госпо дарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії дого вору.

Відповідно до ст.251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст.252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як видно з договору від 01.08.2011р,, у ньому є термін (п.7.3), але немає строку. Відповідно до ч.8 ст.182 ГК у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істо тних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного ко дексу України.

Отже, стверджує, що договір купівлі-продажу №74 від 01.08.2011р. необхідно вважати неукладеним. Відповідно до ст.173 ГК господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити пе вну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобо в'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Відповідно до ст.174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати: безпо середньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господар ську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.175 ГК майново-господарськими визнаються цивільно-пра вові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських, відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуван ням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господар ських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторо нами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор. Зобов'язання майнового ха рактеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодек сом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання май нового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодій ництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до ст.521 ЦК форма правочину щодо заміни боржника у зо бов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зо бов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже за договором про переведення боргу №71 від 17.07.2012р. не виникло жодних зобов'язань у його сторін.

Підсумовуючи вищевикладене зазначає, що за відсутності укладеного договору №74, незважаючи на те, що сторони вчинили дії щодо його виконання (позивач передав 1-му відповідачу 31.08.2011р. 60804т асфальту крупнозернистого і 31.08. та 23.09.2011р. 126 т асфальту дрібнозернистого, а він його прийняв) позо вні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за поставлену ТОВ „Будінвест-МВ» продукцію задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Звертає увагу суду на те, що позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав у встановленому законодавством порядку з інших підстав. Саме тому просить суд відмовити у позові.

Згідно із п.1, 3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та необхідністю витребування нових доказів.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників сторін, необхідність витребування нових доказів, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому колегія суддів вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин відкласти розгляд справи на іншу дату.

Щодо клопотання представника відповідачів про продовження строку вирішення спору на 15 днів, судом враховується, що відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, у виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те, що по справі необхідно вчинити ряд процесуальних дій, спрямованих на витребування та дослідження доказів з метою об'єктивного вирішення спору, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та продовжити строк розгляду спору на 15 днів до 14.10.2013р.

Керуючись п.п.1, 3 ч.1 ст.77, ст.ст.69, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідачів-1, -2 про продовження строку строк розгляду спору на 15 днів задовольнити.

Строк розгляду спору по справі № 924/810/13 продовжити на 15 днів, до 14.10.2013р.

Розгляд справи № 924/810/13 відкласти на 11:00 "04" жовтня 2013 р.

Зобов'язати позивача подати в судове засідання письмові пояснення щодо заявленого позову, з урахуванням заперечень відповідачів викладених у відзиві на позов.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Головуючий суддя Суддя СуддяОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Віддрук. 5 прим.:

1- до справи;

2- позивачу (вул. Привокзальна, 27, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., 32307) - проста коресп.;

3,4 - відповідачу-1 (вул. Жукова,11, смт. Дунаївці, Хмельницька обл., 32413) - проста коресп.;

(вул. Подільська, 93, офіс 8, м. Хмельницький, 29000) - проста коресп.;

5 - відповідачу-2 (вул. Дніпровська набережна, 19, оф.187, м. Київ, 02081) - проста коресп.