ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
"04" жовтня 2013 р.Справа № 924/810/13
Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:
головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Музика М.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Комунального підприємства „Комбінат благоустроюВ» , м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ
про - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область (відповідач-1) 54 344,92 грн., з яких 50 000,00 грн. - основний борг за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 3 316,44 грн. - 3% річних, 1 028,48 грн. - інфляційні втрати;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ (відповідач-2) 41 088,37 грн., з яких 40 000,00 грн. - основний борг за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 1 048,77 грн. - 3% річних, 39,60 грн. - інфляційні втрати
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 309 від 11.07.2013 р.;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув.
Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВ» , смт. Дунаївці, Хмельницька область (відповідач-1) 54 344,92 грн., з яких 50 000,00 грн. основного боргу за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 3 316,44 грн. 3% річних, 1 028,48 грн. інфляційних втрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест-МВВ» , м. Київ (відповідач-2) 41 088,37 грн., з яких 40 000,00 грн. основного боргу за поставлену асфальтно-бетонну суміш, 1 048,77 грн. 3% річних, 39,60 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 31.07.2013 р. справу № 924/810/13 прийнято до провадження у колегіальному складі: головуючий суддя Магера В.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Музика М.В.
Представник позивача в засідання суду 04.10.2013 р. прибув, надав суду письмові пояснення за вих.№ 500 від 04.10.2013 р., відповідно до яких позивач не погоджується з обґрунтуваннями представника відповідачів, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів, які регулюють договірні відносини.
При цьому, представник позивача зазначає, що договори купівлі-продажу та поставки є одними з найбільш поширених видів господарської діяльності, що забезпечує зв'язок між виробництвом та споживачем.
Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.265 ГК України „за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.В» При цьому сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання.
Відповідно до ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет (найменування, включаючи номенклатуру й асортимент, кількість і вимоги до якості товару), ціни та строк дії договору (час, упродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на підставі договору).
Предметом договору, як зазначає позивач, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України), причому це може бути товар, визначений як родовими, так і індивідуальними ознаками. Якщо передачі покупцеві підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, сторони мають погодити його асортимент. Загальна кількість товару за асортиментом, сортаментом, номенклатурою визначається у спеціальному документі - специфікації за згодою сторін (ст.266 ГК України), а відповідно до ст.669 ЦК України ЦК України вона може бути погоджена і шляхом встановлення в договорі. Якість товару має бути засвідчена належним товаросупровідним документом і має відповідати умовам договору, вимогам щодо якості, передбаченим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації та законодавству, а в разі погодження сторонами зразку чи опису - відповідно, зразку чи опису (ст.673 ЦК України, ст.268 ГК України).
При цьому, як зазначає представник позивача, ціна договору складається із сумарної ціни товару, що підлягає поставці на підставі цього договору. Якщо ціни на товар, що є предметом поставки, не підлягають державному регулюванню, то ціна договору встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України, ст.190 ГК України). Ціна в договорі, який не є зовнішньоекономічним контрактом, зазначається в національній валюті України - гривні (ст. 189 ГК України). Якщо при укладенні договору неможливо встановити його ціну, можна послатися на документи, які при поставці кожної партії товару додаватимуться до договору як його невід'ємні частини та кожного разу фіксуватимуть ціну товару (наприклад, суми, зазначені в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі договору).
Договір поставки може бути укладений на строк, встановлений угодою сторін. Згідно зі ст. 267 ГК України, якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Таким чином, для того щоб договір був укладений, необхідно дотриматися двох умов - укласти договір у належній формі та передбачити в ньому всі істотні умови.
Крім істотних умов договору купівлі-продажу та поставки, визначених як такі чинним законодавством, сторони договору можуть передбачити інші умови, які допоможуть уникнути в майбутньому можливих непорозумінь між сторонами. Зокрема, такими є умови здійснення розрахунків, які встановлюють вид оплати товару (попередня оплата чи продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу) та форму розрахунків (готівкова або безготівкова), умови прийому-передачі товару, які варто встановити відповідно до положень Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 15 травня 1965 р. № П-6, а також Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 25 квітня 1966 р. № П-7, умови про відповідальність тощо. Якщо предметом договору поставки є певний набір товару в комплекті (комплект товару), слід передбачити умови про комплектність товару, що встановлюватимуть обов'язок постачальника передати комплектний товар. Якщо сторони мають намір встановити обов'язковий порядок досудового врегулювання можливих спорів, це може бути передбачено в умовах про порядок вирішення спорів.
Належною формою договорів поставки є проста письмова форма: згідно з ч.5 ст.265 ГК України, поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Відповідно до ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, а також правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 ЦК України. У свою чергу, згідно з цією нормою, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Таким чином, в основному, якщо виконання зобов'язання за договором не збігається з моментом його укладення (а в договорах поставки ці моменти якраз не збігаються), договір має бути укладений у письмовій формі (п.3. Роз'яснення ВАСУ від 6 жовтня 1994 р. № 02-5/706), адже „свобода вибору у підприємства, установи, організації, що укладає угоду, між усною та письмовою формами угоди є винятком, а обов'язкова письмова форма угоди - правиломВ» (п.6 Роз'яснення ВАСУ від 12 березня 1999 р. № 02-5/111).
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) п'яти вимог, які встановлені ст.203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Дефект цивільної правоздатності є підставою визнання правочину недійсним, що найчастіше трапляється при укладенні договорів. Питання достатнього обсягу повноважень має особливе значення у випадку, коли контрагентом (контрагентами) в договорі є юридична особа (юридичні особи). Відповідно до ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Отже, особа, яка вчиняє правочин від імені юридичної особи, діє в межах інституту представництва та має бути уповноважена або установчим документом підприємства (найчастіше це статут), або відповідним договором чи довіреністю.
Правомірність проведених господарських операцій з поставки продукції, згідно умов договору, також підтверджується довіреностями, долученими до матеріалів справи. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом ОСОБА_2 фінансів України від 16 травня 1996 р. №99, передбачає, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів (п.2). (Згідно з ОСОБА_2 фінансів України від 31 жовтня 2000 р. № 053-29151, відпуск цінностей фізичній особі-підприємцю не вимагає подання довіреностей, у випадку якщо вона особисто одержує цінності та за наявності у неї паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, а також Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються в документах невідомо ким.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів-1, 2 в засідання суду 04.10.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від останнього не надходило.
Згідно із п.п.1,3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та необхідністю витребування нових доказів.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представника відповідачів та необхідність витребування нових доказів, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому колегія суддів вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин відкласти розгляд справи на іншу дату.
Керуючись п.п.1,3 ч.1 ст.77, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У Х В А Л И В :
Розгляд справи № 924/810/13 відкласти на 10:00 "14" жовтня 2013 р.
Зобов'язати позивача:
- надати суду належним чином завірену копію договору №61 від 13.07.2011 р., у разі неможливості надання вказаного договору, надати суду письмові пояснення стосовно причин його неподання;
- надати суду обґрунтовані пояснення щодо існуючих між сторонами правовідносин.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.
Головуючий суддя В.В. Магера
Суддя О. Д. Вибодовський
Суддя М.В. Музика
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2,3 - відповідачу-1 (вул. Жукова,11, смт. Дунаївці, Хмельницька обл., 32413) - проста коресп.;
(вул. Подільська, 93, офіс 8, м. Хмельницький, 29000) - проста коресп.;
4 - відповідачу-2 (вул. Дніпровська набережна, 19, оф.187, м. Київ, 02081) - проста коресп.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2013 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50917222 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Магера В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні