Постанова

від 18.03.2014 по справі 924/1295/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" березня 2014 р. Справа № 924/1295/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М. ,

за участю представників сторін:

відповідача 1 - Коцюбинський М.А. (голова);

Богуш І.А. (довіреність №160 від 01.11.2013р.);

Мініх І.М. (довіреність №160 від 01.11.2013р.);

відповідача 2 - Раац К.В. (довіреність №73/14 від 05.03.14р.);

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився;

від органу прокуратури - Данілей В.В. (посвідчення №024617),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 2 - Відкритого акці-онерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. у справі №924/1295/13

за позовом Прокурора Хмельницького району в інтересах держави

до 1. Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

2. Відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче

сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача

1. Хмельницька районна рада

2. Державна сільськогосподарська інспекція в Хмельницькій області

про визнання недійсними

- рішення Терешковецької сільської ради народних депутатів від 28.12.1999р.№9

- Державного акту від 27.11.2000р. І-ХМ №000345 на право постійного

користування земельною ділянкою, площею 322,61 га,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Колегія суддів задоволила клопотання Відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке ви-робниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» від 18.03.2014р. про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.(арк.справи 154).

Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. у справі №924/1295/ 13 (суддя Танасюк О.Є.) частково задоволено позовні вимоги прокурора Хмельницького району в інтересах держави, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні Позивача: Хмельницька районна рада та Державна сільськогосподарська інспекція в Хмельницькій області до 1.Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (надалі в тексті - Сільська рада), 2.Відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподар-сько-рибоводне підприємство» (надалі в тексті - ВАТ «Хмельницькрибгосп») про визнання недійс-ними рішення Терешковецької сільської ради народних депутатів від 28.12.1999р.№9 та державно-го акту від 27.11.2000р. І-ХМ №000345 на право постійного користування земельною ділянкою площею 322,61 га.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Терешовецької сіль-ської ради народних депутатів від 28.12.1999р. №9, яке зазначено як підстава видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою 1-ХМ №000345 від 27.11.2000р. зага-льною площею 322,61 га. відсутнє в матеріалах справи. Суд дійшов висновку, що оспорюване рі-шення від 28.12.1999р. №9 Терешовецькою сільською радою взагалі не приймалося і на даний час об'єктивно не існує. Оскільки підставою видачі оспорюваного державного акта на право постій-ного користування землею ВАТ «Хмельницькрибгосп» серії І-ХМ №000345 від 27.11.2000р. вказа-но рішення Терешовецької сільської ради №9 від 28.12.1999р., яке Сільською радою не приймало-ся, і на даний час відсутнє, суд дійшов висновку, що Державний акт І-ХМ № 000345 від 27.11.2000 року виданий без будь-яких правових підстав, тому даний акт є незаконним та підлягає визнанню недійсним.(арк.справи 81-84).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. у даній справі, ВАТ «Хмельницькрибгосп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати час-ково рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позо-ву повністю.

Скаржник вважає, що судом неповно і необ'єктивно досліджено обставин, що мають зна-чення для справи; висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки рі-шення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку Скаржни-ка, судом по-перше не було досліджено питання законодавчо закріпленого порядку видачі дер-жавного акту, суд лише обмежився виключно посиланням на ніби-то відсутність відповідного рі-шення, а по-друге не було з'ясовано правові підстави видачі державного акта. Судом також не до-сліджено істотні для справи обставини, а саме, що на існуючі правовідносини, на думку Скаржни-ка не поширюються випадки передбачені ст.79 ЗК України. Так, поза увагою суду першої інстан-ції залишилося, що передача земель Відповідачу у постійне користування відбувалася не із земель, які перебували у користуванні водогосподарських підприємств, а тому висновки суду є помилко-вими.(арк.справи 119-126).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 27.02.2014р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача-2 до провадження і призначено справу до слухання.(арк. справи 117).

Прокуратура Хмельницького району надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якій запере-чує доводи ВАТ «Хмельницькрибгосп» через їх необґрунтованість та просить суд апеляційної ін-станції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення.(арк.справи 149-152).

У судовому засіданні 18.03.2014р. представники прокуратури та Відповідача-1 заперечили проти доводів апеляційної скарги в повному обсязі та просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґ-рунтування своєї правової позиції, просив апеляційний суд скасувати рішення господарського су-ду Хмельницької області від 23.12.2013р. у даній справі в частині задоволення позову та прийня-ти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Представник Відповідача-2 та-кож подав клопотання про витребування додаткових доказів: у Державної інспекції сільського гос-подарства Хмельницької області - матеріали перевірки дотримання ВАТ «Хмельницькрибгосп», а з архівного відділу Хмельницької райдержадміністрації - копію оспорюваного рішення Сільської ради.(арк.справи 153).

Дане клопотання колегія суддів відхилила, звернувши увагу заявника, що провадження за позовом Прокурора вже є порушеним, а запити стосовно надання копії оспорюваного рішення Сільської ради надсилались Прокурором в жовтні 2013р. під час перевірки і копії відповідей наяв-ні в матеріалах справи (арк.справи 17, 54), відтак повторне витребування таких доказів є недоціль-ним і призведе лише до штучного затягування судового процесу.

В судове засідання 18.03.2014р. представники Третіх осіб не з'явились, хоч про час та міс-це розгляду скарги їх було повідомлено у встановленому порядку.(арк.справи 140-144)

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою від 11.02.2014р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи надають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Хмельницькрибгосп» - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа 28.03.2000р., що підтверд-жується витягом з ЄДРПОУ №17329295.(арк.справи 19-20).

Державна реєстрація Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області проведена 26.02.2003р., що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.(арк.справи 28).

Державним актом на право постійного користування землею №03 серія І-ХМ №000345 від 27.11.2000р., копія якого наявна в матеріалах справи, стверджується передання ВАТ «Хмельниць-ке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (смт.Меджибіж Летичівського райо-ну Хмельницької області) у постійне користування 322,61 га. землі в межах згідно із планом зем-лекористування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно плану зовнішніх меж користування, що є частиною оскаржуваного Державного акта постійного користування, ВАТ «Хмельницькрибгосп» передано в постійне користування землі водного фонду , а саме став «Анас-Верх», площею 322,6053га. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №03.

Підставою для видачі цього Державного акта вказано рішення Терешовецької сільської ра-ди Хмельницького району №9 від 28.12.1999р. (арк.справи 13-16).

Як вбачається з матеріалів справи, в архіві Терешовецької сільської ради відсутнє рішення сесії №9 від 28.12.1999р., втрачено і протоколи та рішення сесій за 1999-2000 роки.(арк.справи 18). Копія рішення Терешовецької сільської ради Хмельницького району №9 від 28.12.1999р. від-сутня і у ВАТ «Хмельницькрибгосп», яке користується земельною ділянкою водного фонду зага-льною площею 322,61 га на території Сільської ради.

З матеріалів справи вбачається, що в архіві Державного підприємства «Хмельницький нау-ково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відсутня технічна документація щодо пере-дання ВАТ «Хмельницькрибгосп» в постійне користування земельної ділянки на території Тере-шовецької сільської ради, оскільки такої документації інститут не розробляв (лист №705 від 26.11. 2013р., арк.справи 55).

Крім того, матеріали справи свідчать, що Терешовецька сільська рада не передавала архів-ному відділу Хмельницької районної державної адміністрації на постійне зберігання протоколи се-сій та протоколи засідань виконкомів з рішеннями включно по 1998р. Протоколи сесій та засідань виконкомів з рішеннями за 1999р. на зберігання також не передавалися, передана єдиною справою за 1999 рік є «Бюджет та кошторис сільської ради». Жодного протоколу сесії та рішенняза 2000р. Терешовецька сільська рада на державне зберігання не передавала. (листи №66 від 04.10. 2013р. та №422/01-07 від 17.12.2013р., арк.справи 17, 76).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне:

Предметом даної справи є земельний спір.

Колегія суддів відхиляє твердження Відповідача-2 про помилкове порушення місцевим гос-подарським судом провадження у даній справі через неправильне визначення інтересів держави, оскільки Держсільгоспінспекція України та її територіальні органи не уповноважені звертатись до суду з позовними заявами. Безпідставність доводів Скаржника колегія суддів вмотивовує тим, що здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, в тому числі, дотримання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та установленого порядку набуття та реалізації права на землю п.п. 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011р. №459/ 2011- віднесено до компетенції органів Держсільгоспінспекції України та її територіальних органів. Крім того, в порядку ст.2 ГПК прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту.

За змістом оспорюваного рішення Cільською радою вирішено питання регулювання земе-льних відносин в частині передання в постійне користування земельної ділянки водного фонду на території Сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіаль-ної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів Ук-раїни в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самовря-дування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. До матеріальної основи органів міс-цевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють тери-торіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прий-няття рішень.(ст.ст. 142-144 Конституції України).

Пунктом 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі в тексті - Закон), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повнова-ження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 9 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, надалі в тексті - ЗК України) визначено компетенцію сільської Ради народних депутатів у галузі земельних відносин на їх території, до якої зокрема, віднесено переда-чу земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у по-рядку, встановленому статтями 17, 19 цього Кодексу, а також погодження проектів землеустрою.

Відповідно до п.34 ст.26 та п.9 ст.33 Закону - до повноважень місцевих рад у сфері регулю-вання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, відноситься, зокре-ма, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, а виключно на пле-нарних засіданнях сільської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земе-льних відносин.

Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається земле-користування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У постій-не користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у держав-ній власності.(ч.ч. 1, 2, 4 ст.7 ЗК України).

Як вбачається з листа Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельниць-кої області №4-1-5/8632 від 18.11.2013р., земельна ділянка , площею 322,61 га., яку використовує ВАТ «Хмельницькрибгосп» на підставі Державного акта на право постійного користування зем-лею серія І-ХМ №000345, виданого 27.11.2000р. згідно рішення Терешовецької сільської ради від 28.12.1999р. №9 - відноситься до земель водного фонду, яка розташована за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради, площею 79,48 га., решта площі - 243,13га. знаходиться на території Летичівського району.(арк.справи 54).

Частиною 1 статті 11 ЗК України встановлено, що до відання районних Рад народних депу-татів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних діля-нок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Ко-дексу.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуван-ням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фер-мерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачно-го і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосін-ня і випасання худоби, традиційних народних промислів. Відповідно до ч.3 даної статті, районні Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісо-вого і водного фонду у випадку, передбаченому ст.79 цього Кодексу.

Землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.(ч.2 ст.79 ЗК України).

Враховуючи зазначені приписи законодавства та обставини справи, стверджені матеріала-ми справи і встановлені судами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку в силу ст.ст. 11, 19, 79 ЗК України, передача земельних ділянок водного фон-ду за межами населених пунктів віднесена до компетенції районних Рад народних депутатів, крім того, така передача земель могла бути лише у тимчасове користування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Кон-ституцією та законами України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Сільська рада на підставі власного рішення 27.11.2000р. видала ВАТ «Хмельницькрибгосп» Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 322,61 га. для товарного сільськогосподарського вироб-ництва.(арк.справи 13-16).

Колегія суддів дійшла висновку, що передавши ВАТ «Хмельницькрибгосп» в постійне ко-ристування земельну ділянку водного фонду, Терешовецька сільська рада діяла всупереч вимог ч.2 ст.19 Конституції України та з перевищенням повноважень, визначених Земельним кодексом Ук-раїни, оскільки право на передання таких земельних ділянок в користування було віднесено до компетенції відповідної районної ради.

При цьому, апеляційний суд враховує, що оспорюване рішення Терешовецької сільської Ради народних депутатів від 28.12.99р. №9 в матеріалах справи відсутнє, що встановлено судами.

Крім того, в письмових поясненнях від 23.12.2013р. та в судовому засіданні 18.03. 2014р., голова Терешовецької сільської ради зазначив, що рішення від 28.12.1999р. №9, на підставі якого видано оспорюваний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою - Сільською радою не приймалось, відомості про це рішення відсутні.(арк.справи 75, 163-166).

Зазначені обставини, з підстав ст.ст. 33, 34 ГПК України, дозволяють колегії суддів погоди-тись з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та достатніх доказів у підтверд-ження факту обговорення на пленарному засіданні ради і прийняття Терешовецькою сільською радою оспорюваного рішення про надання в постійне користування Відповідачу-2 земельної ді-лянки, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для за-доволення позову у відповідній частині через відсутність доказів порушення Сільською радою прав та інтересів держави, за захистом яких звернувся Прокурор.

Поряд з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарсько-го суду про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХМ №000345 від 26.11.2000р.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевос-ті) і одержання документа, що посвідчує це право.(ч.1 ст.22 ЗК України). Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєст-руються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.(ч.1 ст.23 ЗК України).

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділян-ку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету мі-ністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастополь-ської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Такої практики дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло ві-дображення у пункті 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання прак-тики розгляду справ, що виникають із земельних відносин»,

Отже, державний акт може бути виданий та зареєстрований лише внаслідок прийняття від-повідного рішення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, на підставі якого у суб'єкта землекористування і виникає відповідне речове право. Отже, за умови відсутнос-ті відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування - відсутні підстави для видачі й державного акту на право постійного користування землею, а тому правильним і та-ким, що ґрунтується на вимогах закону є висновок суду першої інстанції про визнання недійсним оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею, підстави для видачі та існування якого відсутні.

Крім того, вірним є висновок місцевого господарського суду, що оскільки підставою вида-чі Державного акта на право постійного користування землею ВАТ «Хмельницькрибгосп» серії І-ХМ №000345 від 27.11.2000р. зазначено рішення Терешовецької сільської ради №9 від 28.12.1999 року, яке цією радою не приймалося і об'єктивно не існує, то оспорюваний Державний акт вида-ний без будь-яких правових підстав, тому він є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Стосовно тверджень щодо пропуску Прокурором строку позовної давності, апеляційний суд зазначає наступне:

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

У пункті 4.1 Постанови пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» судом касаційної інстанції сформовано правову позицію, за якою - якщо у передбачених законом випадках з позовом до гос-подарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав до-відатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч.2 ст.29 ГПК), позов-на давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, дові-дався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як слідує зі змісту позовної заяви, у даній справі позивачем виступає Прокурор, який звер-нувся до суду в інтересах держави. Відповідач-2 в порядку ч.3 ст.267 ЦК України заявив про за-стосування строку позовної давності, вказуючи на те, що відповідно до ст.112 ЗК України - рі-шення ради могло бути оскаржене до арбітражного суду у місячний строк.

Проте, оцінивши в сукупності наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає доведеним, що прокурору Хмельницького району стало відомо про порушення, які дають підстави для звернення з даним позовом лише після письмового повідомлення Державної інспекції сіль-ського господарства в Хмельницькій області 03.10.2013р., що свідчить про подання Прокуро-ром даного позову до суду в межах строку, передбаченого ст.257 ЦК України.

При цьому, додані до апеляційної скарги докази обізнаності прокурора (листи прокуратури Хмельницької області від 05.10.2010р., 04.09.2012р., 23.08.2012р., 29.08.2012р., 26.09.2012р.), з ура-хуванням положень ч.1 ст.101 ГПК України не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, як доказ пропуску Прокурором строку позовної давності, оскільки Скаржником не було обґрунто-вано причини неможливості подання їх суду першої інстанції. Крім того, з урахуванням дати звер-нення Прокурора з позовом до суду (09.10.2013р.), лише лист від 05.10.2010р.(арк.справи 131) да-тований у строк, що перевищує три роки до дати звернення з позовом. При цьому, вказаний лист не містить інформації про обізнаність Прокурора з порушеннями видачі Відповідачу-2 оспорюва-ного Державного акту на землю.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо підстав і характеру порушення державних інтересів, безпідс- тавності рішення, прийнятого органом самоврядування, необґрунтованості правовідносин Відпові-дачів, рівно як і вмотивованості висновків про необхідність задоволення позовних вимог та безпід-ставність заперечень ВАТ «Хмельницькрибгосп».

Відтак, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним су-дом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для скасування чи зміни оскар-жуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте у відповід-ності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеля-ційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сілсьь-когосподарсько-рибоводне підприємство» на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. у справі №924/1295/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інс-танції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/1295/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.