Вирок

від 01.12.2008 по справі 1-278/08

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-278/08 року

Справа №  1-278/08 року

В И Р О К

ІМ`ЯМ        УКРАЇНИ

   1 грудня 2008 року  

   Овруцький

районний суд  Житомирської області  в складі:

    головуючого -

судді      Кондратюка В.І.

    з участю

секретаря         Аврамчук Л.В.

    прокурора       Савчука Б.Г.

    розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м.Овручі 

справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та

жительки с.Бондари Овруцького району Житомирської області, українки, громадянки

України, з середньою освітою, не заміжньої, яка до арешту не працювала, раніше

двічі судимої, останній раз за вироком 

Овруцького районного суду від 10.12.2004 року  по ст.ст.15,185 ч.3, 69, 185 ч.3, 70, 71 КК

України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнена 18.10.2006 року

умовно-достроково на 7 місяців 22 дні по постанові Мелітопольського

міськрайсуду,

по ст. 186 ч. 2 КК України,

 ВСТАНОВИВ:

          3 вересня 2008 року біля 15 години підсудна

ОСОБА_1 в стані алкогольного сп”яніння зайшла в житловий будинок потерпілої

ОСОБА_2 АДРЕСА_1, де в присутності ОСОБА_2 відкрито викрала належний останній

мобільний телефон марки “Нокіа-1600”, вартістю 292 грн. 15коп., з сім-картою

оператора мобільного зв”язку “Лайф”, вартістю 25 грн., на рахунку якої

знаходились грошові кошти в сумі 22 грн. 67коп., і з викраденим на загальну

суму 339 грн. 82 коп. втекла.

          Підсудна

ОСОБА_1 свою вину в зазначеному злочині не визнала, хоча факт викрадення

телефону не заперечує, пояснила суду, що дійсно телефон викрала в присутності

потерпілої, проте вважає, що остання не бачила, яким чином вона (підсудна)  його викрала.

           Суд

вважає, що вина підсудної у відкритому викраденні чужого майна доведена

дослідженими в суді доказами. Так потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 3 вересня 2008

року біля 15 години до неї в жилий будинок зайшла підсудна, з якою вона раніше

не була знайома. Запитавши про те, котра година та чи вона (потерпіла) може

ходити, на що отримала відповідь, що ходить погано, підсудна на її (потерпілої)

очах схопила зі столу мобільний телефон, який їй (потерпілій) подарувала онука,

і з ним втекла.

            В ході

судового слідства підсудна ці покази потерпілої визнала. В ході досудового

слідства підсудна, будучи притягнутою в якості обвинуваченої по ст. 186 ч.2 КК

України також визнавала себе винною в цьому злочині та пояснила, що потерпіла

могла бачити як вона (підсудна) викрала мобільний телефон.

            На

запитання чому вона (підсудна) зайшла саме в будинок потерпілої запитати котра

година, а не зробила це на вулиці, де було багато людей, чому сказала

потерпілій, що проживає в с.Гошів, а не в с.Бондари  і 

чому  запитала, чи може потерпіла

ходити, підсудна суду пояснити не змогла.                        

            Свідок

ОСОБА_3 показав, що затримав підсудну і доставив її в райвідділ міліції, де при

огляді у неї було вилучено мобільний телефон. Підсудна пояснила, що знайшла

його. Але пізніше було встановлено, що телефон вона викрала у потерпілої.

Винність підсудної також підтверджується:

-протоколами відтворення обстановки і обставин події за

участю підсудної та потерпілої;

-протоколом огляду, під час проведення якого у підсудної

було вилучено викрадений у потерпілої мобільний телефон марки “Нокіа-1600”,

який був оглянутий і приєднаний до справи в якості речового доказу;

-висковками товарознавчої експертизи про вартість

викраденого;

-розписками потерпілої про повернення їй викраденого

мобільного телефону та сім-карти до нього.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,

що вина підсудної ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому

повторно, доведена повністю і кваліфікує її дії за ст. 186 ч.2 КК України.

          Обираючи

підсудній покарання, суд враховує, що вона вчинила тяжкий злочин, у вчиненому

не кається, вину визнала  лише частково з

метою уникнути більш суворого покарання. Її попередня поведінка свідчить про не

бажання підсудної стати на шлях виправлення.

Пом”якшуючих покарання обставин підсудній судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною є та, що підсудна вчинила злочин в стані

алкогольного сп”яніння. Разом з тим враховуючи молодий вік підсудної, її

сімейне становище, посередню характеристику, суд вважає за можливе призначити

їй мінімальне покарання, передбачене санкцією статті 186 ч.2 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                                                       ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ст.186 ч.2 КК України і призначити  їй 

покарання у вигляді 4 (чотирьох)років позбавлення волі.

Запобіжний захід - тримання під вартою - відносно засудженої ОСОБА_1

залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 5  вересня 2008 року.

Речовий  доказ по справі -

мобільний телефон „Нокіа-1600” - залишити в розпорядженні  законного власника ОСОБА_2

               На

вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через

Овруцький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а

засудженою ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання  нею копії вироку.

Суддя: