Рішення

від 19.03.2014 по справі 915/2296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 915/2296/13

за позовом: Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради /вул. Фалеєвська, 22, м. Миколаїв, 54017/

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради /вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 /

до відповідача: Церкви Християн Віри Євангельської "Благодать" /вул. Ольшанців, 72, м. Миколаїв, 54050 /

про стягнення 48121,24 грн. неустойки

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Тіщенко Г.В., Смирнов О.І.

від відповідача: Ляшенко М.Д., Фалій С.Д.

від третьої особи: Орлова О.В.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 39045,98 грн. неустойки.

28.02.2014 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 48121,24 грн. неустойки.

Дана заява була прийнята господарським судом до розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що строк дії договору від 01.04.2010 № 3, укладеного між сторонами, закінчився, проте відповідач до цього часу фактично не повернув позивачу орендоване за цим договором майно, чим порушив п. 2.4. вказаного договору та приписи ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою для нарахування йому позивачем згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 2.9 договору спірної суми неустойки за період з 30.03.2013 по 31.01.2014.

Відповідач позов позивача не визнав, мотивуючи наступним. Позивач не може вимагати стягнення з відповідача неустойки, оскільки відповідно до п. 2.3. Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.2011 № 10/15, до його компетенції не належить укладення договорів оренди нежитлових приміщень площею більше 200 кв. м. Відповідач направив третій особі два примірники договору оренди майна для підписання або складання протоколу розбіжностей, проте третя особа договір не підписала, протокол розбіжностей не склала та до суду не зверталась.

Третя особа на стороні позивача повністю підтримала поданий позивачем позов та просила суд його задовольнити.

Ухвалою суду від 23.12.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 20.01.2014 о 14 год. 40 хв.

У судовому засіданні 20.01.2014 судом оголошувалась перерва до 31.01.2014 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 31.01.2014 розгляд справи був відкладений на 13.02.2014. об 11 год. 00 хв. у зв'язку з залученням до участі у справі на стороні позивача третьої особи, неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 13.02.2014 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 13.02.2014 судом оголошувалась перерва до 05.03.2014 о 15 год. 30 хв.

У зв'язку з хворобою судді Бездолі Д.О. розгляд справи, призначений на 05.03.2014 о 15 год. 30 хв., не відбувся.

Ухвалою суду від 12.03.2014 розгляд справи був призначений на 19.03.2014 о 14 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради від 28.12.2002 № 131-р "Про вилучення та закріплення комунального майна за установами комунальної власності Миколаївської міської ради" позивачу було передано на баланс й закріплено на праві управління та користування будівлю кінотеатру "Ровесник", яка розташована у м. Миколаєві, по вул. Ольшанців, 72.

01.04.2010, тобто до затвердження Миколаївською міською радою рішенням від 28.10.2011 № 10/15 Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, № 3 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, площею 405,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 72, що знаходиться на балансі позивача згідно з вищевказаним розпорядженням Фонду комунальної власності. Майно передавалось в оренду з метою використання під адміністративні потреби та проведення богослужінь.

Згідно з п.п. 2.4., 2.6., 2.7. договору:

- у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови його продовження або банкрутства відповідача, останній повинен повернути позивачеві орендоване приміщення у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви позивача за актом приймання-передавання приміщення;

- у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається відповідачем позивачу;

- майно вважається поверненим позивачу (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.9. договору якщо відповідач не виконує обов'язок щодо повернення майна, позивач має права вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Згідно з п.п. 3.1., 3.4., 3.5., 3.10. договору:

- орендна плата визначається на підставі положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 24.04.2008 № 23/31, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 4254,08 грн.;

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць;

- орендна плата перераховується позивачеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним;

- у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Згідно з п.п. 10.1.,10.5., 10.6. договору:

- цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.04.2010 до 01.03.2013 включно;

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору;

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця до закінчення строку чинності договору та протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 10.7. договору чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу в оренду вказане нежитлове приміщення, площею 405,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 72, що підтверджується поясненнями усіх учасників судового процесу, а також актами прийому-передачі нежитлового приміщення по договору оренди від 01.04.2003 № 1 та від 01.04.2008 № 2, складеними на виконання умов вказаних договорів оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди .

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Листами від 20.02.2013 № 114/14-02 та від 11.03.2013 № 151/14-03, отриманими відповідачем 20.02.2013 та 11.03.2013 відповідно, позивач повідомив відповідача про припинення договору та про повернення майна у зв'язку з закінченням строку дії договору.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, строк дії договору від 01.04.2010 № 3, укладеного між сторонами, закінчився 01.03.2013 (п. 10.1. договору), і відповідач був зобов'язаний негайно повернути позивачу (орендодавцеві за договором) орендоване за договором майно.

29.03.2013 сторони склали акт прийому-передачі майна за договором, проте, фактично, орендоване майно станом на час вирішення даного спору залишилось у володінні та користуванні відповідача, що підтверджується позивачем і третьою особою та визнається відповідачем. При цьому, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про звільнення приміщення та сплату неустойки, що підтверджується актами обстеження нежитлових приміщень від 24.05.2013 та від 22.07.2013, листами від 24.05.2013 № 346/14-05, від 10.06.2013 № 397/14-06, від 22.07.2013 № 530/14-07, від 31.07.2013 № 556/14-07 та від 06.09.2013 № 647/14-09.

На підставі п. 2.9. договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з повернення майна, нараховував до стягнення з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що становить 98831,96 грн., за період з 30.03.2013 по 31.01.2014.

Протягом періоду з 29.05.2013 по 10.01.2014 відповідач сплатив позивачу 50710,72 грн., вказуючи призначення платежу як орендна плата за відповідний місяць. Дану суму коштів позивач, враховуючи закінчення строку дії договору, зарахував як сплату позивачем неустойки, у зв'язку з чим заявив до стягнення з відповідача лише 48121,24 грн. (98831,96 - 50710,72).

Господарським судом перевірено здійснений позивачем розрахунок та встановлено його відповідність чинному законодавству України.

За вищевикладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що позов позивача грунтується на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства України, а отже підлягає повному задоволенню господарським судом.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову позивача, оскільки вони не відповідають чинному законодавству України. Так, Положення про оренду майна затверджене Миколаївською міською радою 28.10.2011, тобто після укладення сторонами договору № 3. Дане Положення не звільняє відповідача від обов'язку повернути позивачеві орендоване за даним договором майно. Направлення проекту договору третій особі не підтверджує факту укладення відповідачем з третьою особою договору оренди майна, тобто досягнення вказаними особами згоди з усіх істотних умов договору оренди комунального майна. Щодо доводів відповідача про поліпшення орендованого майна, то дані відносини урегульовані ст. 778 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", і у разі, якщо відповідач вважає, що позивачем певним чином порушені його права, він не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом та захистити власні права.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Церкви Християн Віри Євангельської "Благодать" (вул. Ольшанців, 72, м. Миколаїв, 54050, код 25712948) на користь Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради (вул. Фалеєвська, 22, м. Миколаїв, 54017, код 34566241) неустойку в розмірі 48121 (сорок вісім тисяч сто двадцять одна) грн. 24 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 24.03.2014.

Суддя Д.О.Бездоля