Ухвала

від 24.03.2014 по справі 8/82/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 березня 2014 року Справа № 8/82/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплект", м. Запоріжжя,

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, -

про стягнення 534864 грн. 58 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

у засіданні брали участь:

від позивача (скаржника) - Доля Д.М. - представник, - довіреність №15/04 від 15.04.2013;

від відповідача - представник не з'явився;

від 1-ї заінтересованої особи (Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області) - представник не з'явився;

від 2-ї заінтересованої особи (Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області) - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали скарги, -

ВСТАНОВИВ:

суть справи: 01.07.2011 позивач звернувся з позовом до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (далі - ДП "Ровенькиантрацит"), у якому заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені машини та устаткування для видобувної промисловості у сумі 428600,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 106264,58 грн. та 3% річних у сумі 24000,74 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов контракту №18-1183гп, укладеного між сторонами 10.06.2008.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.08.2011 у справі №8/82/2011, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, позов задоволено повністю.

19.08.2011 на виконання цього рішення господарським судом видано наказ №8/82/2011 від 15.08.2011 (а.с.146-147).

21.02.2014 стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплект" (далі - ТОВ НВП "Енергокомплект) звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 16.02.2014 за вих.№б/н - на бездіяльність органів Державної виконавчої служби України, в якій просить визнати незаконною бездіяльністю державної виконавчої служби щодо:

- невинесення постанов у виконавчому провадженні № 28490261 зведеного виконавчого провадження № 286717, а саме: про прийняття виконавчого провадження до виконання; про поновлення виконавчого провадження; про розгляд скарги стягувача;

- невнесення зазначених постанов до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- невжиття заходів примусового виконання у виконавчому провадженні № 28490261 зведеного виконавчого провадження № 286717 з часу припинення підстав для зупинення виконавчого провадження 01.01.2014 (а.с.148-152).

Зі змісту скарги вбачається, що стягувач під органами Державної виконавчої служби розуміє Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (ВПВР) та Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області (далі - ВДВС).

На підставі ст. 75 ГПК України розгляд скарги було відкладено з 11.03.2014 до 24.03.2014 - у зв'язку з неявкою відповідача, ВПВР та ВДВС.

До початку судового засідання 24.03.2014 від відповідача (боржника) надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

Позивач (стягувач, скаржник) до цього судового засідання не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.179;180-181;182-183).

Відповідач (боржник) вважає , що станом на час розгляду скарги недоліки, про які йдеться у скарзі, усунуто, а тому у її задоволенні слід відмовити (пояснення по скарзі від 21.03.2014 за вих. №860, - до якого він додав Інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 21.03.2014 про рух виконавчого провадження №28490261, згідно якій його прийнято до провадження ВПВР 18.03.2014 та того ж дня поновлено.

ВПВР до судового засідання не з'явився, але подав до суду пояснення від 19.03.2014 за вих. №1023/044-30, у якому підтвердив факт прийняття 18.03.2014 вищезгаданого виконавчого провадження до провадження ВПВР та його поновлення того ж дня.

ВПВР також подано клопотання від 11.03.2014 за вих. №875/04.4-30/5 - про відкладення розгляду вищезгаданої скарги.

ВДВС до жодного з судових засідань по даній скарзі не з'явився, вимоги суду не виконав, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.171-172;175;179-183).

Відповідач (боржник) не заперечив проти розгляду скарги у цьому судовому засіданні за відсутності стягувача (скаржника), ВПВР та ВДВС.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги у цьому судовому засіданні за відсутності стягувача (скаржника), ВПВР та ВДВС.

Розглянувши вищезгадану скаргу, заслухавши пояснення боржника, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, а провадження по ній підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України з наступних підстав.

Розглянувши клопотання ВПВР про відкладення розгляду скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 121 2 ГПК України питання щодо процесуального порядку розгляду скарги на дії підрозділу Державної виконавчої служби спеціально не врегульовано.

У зв'язку з цим у абзаці другому пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що при вирішенні питань, які виникають в ході розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2,18,21,22,26,29,31,41,42,62, пунктів 1-3, 5,6,9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ 1 ГПК тощо.

Надані до справи докази є достатніми для вирішення скарги по суті у цьому судовому засіданні, без вирішення питання відкладення її розгляду.

Розглянувши скаргу стягувача на дії органів Державної виконавчої служби, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на підставі заяви стягувача 05.09.2011 ВДВС було відкрито виконавче провадження ВП №28490261 (а.с.154), яке було зупинено 13.09.2011 на підставі пункту 15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.154), у зв'язку з тим, що боржника - ДП "Ровенькиантрацит" з 28.11.2005 включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, на яке поширюється дія Закону України від 23.06.2005 №2711-ІУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

28.02.2013 вищезгадане виконавче провадження було передано з ВДВС до ВПВР (а.с.155).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 16.02.2014, наданого стягувачем до справи разом зі скаргою, станом на вказану дату виконавче провадження перебувало у стані зупинення (а.с.157-163).

Наданими до скарги документальними доказами підтверджено доводи стягувача про те, що він вживав заходів, спрямованих на поновлення виконавчого провадження, шляхом оскарження дій ВПВР на ім'я його начальника (а.с.164), - але це не дало позитивних наслідків та стало підставою для звернення стягувача з цією скаргою до суду.

Оцінивши доводи учасників розгляду скарги, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, а провадження по ній слід припинити на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України з огляду на таке.

Як сказано у статті 1 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІУ "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ №606-ХІУ) (у редакції Закону України від 04.11.10 року №2677-УІ), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ст. 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Як зазначено у ст. 8 названого Закону, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Він здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим провадженням і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону сторони мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.1 ч.2 ст. 17 Закону "Про виконавче провадження" наказ господарського суду підлягає виконанню державною виконавчою службою, - при цьому підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача (п.1 ч.1 ст. 19 Закону).

Постанова про відкриття виконавчого провадження виноситься у порядку, встановленому статтею 25 Закону, з обов'язковим наданням боржнику строку для добровільного виконання рішення суду.

З наданих до справи доказів вбачається, що ВДВС в цілому дотримався цих приписів чинного законодавства при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 32 Закону "Про виконавче провадження" визначено перелік заходів примусового виконання рішень, до числа яких, зокрема, віднесено: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у т.ч. якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, та звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи та пенсію боржника.

З обставин справи відомо, що предметом стягнення за рішенням суду є грошові кошти.

Частина друга ст. 52 вищеназваного Закону містить припис: стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у т.ч. кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах.

Як уже сказано вище у цій ухвалі, в ході розгляду скарги судом встановлено, що боржника з 28.11.2005 було включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, на які поширювалася дія Закону України від 23.06.2005 №2711-ІУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", з урахуванням чого на підставі п.15 ст. 37 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження було зупинено.

Згідно пункту 3.4 ст. 3 названого Закону визначена ним процедура погашення боргу підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла лише до 01.01.2014.

За таких обставин скарга стягувача на дії ВПВР, про які у ній йдеться, на день її подання була обґрунтованою.

Як уже сказано вище у цій ухвалі, 18.03.2014 виконавче провадження поновлено з ініціативи ВПВР, дані про що внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

З урахуванням викладеного станом на день розгляду судом цієї скарги по суті ВПВР самостійно усунув недоліки та порушення, які були підставою для звернення стягувача з даною скаргою до суду, - тобто став відсутнім її предмет.

Зазначене надає суду підстави для висновку про необхідність припинення провадження у скарзі на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,32-34,36,43, п.1 1 ч.1 ст. 80, ст.ст.86 та 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

У Х В А Л И В :

провадження по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплект" від 16.02.2014 за вих.№б/н - на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області та Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області - припинити.

Суддя А.П.Середа