Ухвала

від 13.03.2014 по справі 919/590/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 березня 2014 року Справа № 919/590/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлюшка І.А., суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заявуПриватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.11.2013 у справі№ 919/590/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Таврида-Азот" доПриватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" провизнання недійсним договору в частині додаткової угоди та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Таврида-Азот" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" про визнання недійсним договору № 111177 від 22.08.2011 в частині додаткової угоди № 1 від 15.11.2011 до договору та стягнення з відповідача 1 000 000 грн, сплачених за додатковою угодою.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.06.2013 матеріали справи № 919/590/13 передано за виключною підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі № 919/590/13, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2013, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 у даній справі постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013 у справі № 919/590/13, у якій просить вказану постанову скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 909/93/13-г, від 04.11.2013 у справі № 6/17-4949-2011, від 23.05.2012 у справі № 2/261, від 13.11.2013 у справі № 5017/2974/2012, від 06.11.2013 у справі № 918/774/13, від 11.11.2013 у справі № 910/8177/13 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Також зі змісту заяви вбачається, що Приватним акціонерним товариством "КримНДОпроект" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013 у справі № 919/590/13, яке підлягає задоволенню, а строк для подання заяви - поновленню.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.11.2013 у справі № 919/590/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору на виконання проектної документації в частині додаткової угоди та стягнення грошових коштів, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що генеральний директор позивача не був уповноважений на укладення спірної угоди (діяв поза межами повноважень, визначених статутом), а кошти, які сплачені за недійсним договором, підлягають поверненню позивачу.

Водночас у постанові від 23.05.2012 у справі № 2/261 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень позивача та витребування даного нерухомого майна з чужого незаконного володіння останнього набувача, виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази наступного схвалення позивачем спірних договорів, що не спростовано позивачем; статут позивача не містив обмежень повноважень виконавчого органу щодо укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна; позивач не довів факт внесення ним до Єдиного державного реєстру відомостей про будь яке обмеження повноважень особи, яка підписала спірні договори, що відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" позбавляє позивача права посилатись на ці обмеження у спорах із третіми особами, що свідчить про відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними, що унеможливлює задоволення позову в частині витребування спірного нерухомого майна у кінцевих набувачів з підстав викладених у статті 388 Цивільного кодексу України.

У постанові від 13.11.2013 у справі № 5017/2974/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору поставки, з огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини справи про те, що: позивачем частково виконано спірний правочин, що в свою чергу свідчить про його схвалення; позивачем не доведено обставин з якими закон пов'язує недійсність правочинів.

У постанові від 11.11.2013 у справі № 910/8177/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 6.4 попереднього договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що: генеральний директор позивача мав достатній обсяг цивільної дієздатності та повноваження на укладення попереднього договору, у тому числі в частині спірного пункту договору, а тому відсутні правові підстави вважати, що генеральний директор діяв з перевищенням службових обов'язків; позачерговими загальними зборами акціонерів товариства надано згоду на укладення товариством основного договору купівлі-продажу, що свідчить про схвалення позивачем спірної угоди.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 909/93/13-г, від 04.11.2013 у справі № 6/17-4949-2011 та від 06.11.2013 у справі № 918/774/13, на які також посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "КримНДОпроект" у допуску справи № 919/590/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді С. Владимиренко Т. Козир М. Малетич С. Шевчук