Ухвала

від 06.03.2014 по справі 826/14879/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14879/13-а ( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представників позивача Кукліна І.В.

Ушакевич М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінексперт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінексперт" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002462230 від 11.04.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 квітня 2013 року № 0002462230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що операція з передачі (продажу) простого векселя АА № 1165236 від позивача компанії "Tervel Holdings Cyprus LTD" не є операцією з торгівлі цінними паперами, у зв'язку з чим повинна оподатковуватись відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, у зв'язку з чим позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінексперт" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, та необґрунтованим.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

На думку апелянта в діях позивача відсутні порушення норм п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п. 135.1 п. 135.5, п.п.135.5.14 ст. 135. п. 153.8 ст.153 ПК України та, відповідно, відсутній факт завищення суми витрат та доходів по операціях з торгівлі векселями та оподаткування даних операцій податком на прибуток у 1-ІV кварталі 2012 року, таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0002462230 від 11.04.2013 року про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 542 700,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання з'явилися представники позивача, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем у період із 04 лютого по 18 березня 2013 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 березня 2013 року № 302-22.3-35197891.

Згідно висновків даного акту, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.п. 135.1, 135.5. ст. 135, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 2834160,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті, позивач подав письмові заперечення.

Разом з тим, згідно листа-відповіді ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 09.04.2013 року № 8215/10/223-33, редакцію висновку акту перевірки залишено без змін.

11.04.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 2834160,00 грн. за основним платежем та у розмірі 708540,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане ППР було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.06.2013 року та Міністерства доходів і зборів України від 04.09.2013 року, скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи, що вищезазначене ППР прийнято протиправно, за відсутності для цього правових підстав, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що TOB «КУА «Фінексперт» на підставі договору міни цінних паперів № БВ35/2/2012 від 29.02.2012 укладеного з Компанією «Tervel Holdings Cyprus LTD» (Кіпр) передано простий вексель серії АА № 1165236, номінальною вартістю 3000000,00 грн., емітентом якого є закрите акціонерне товариство "Стахановський машинобудівельний завод", за договірною вартістю 2498000,00 грн. Крім того, на підставі вказаного договору позивачем прийнято від Компанії «Tervel Holdings Cyprus LTD» простий вексель серії АА № 2255528, номінальною вартістю 3000000,00 грн., емітентом якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденергоінвест", за договірною вартістю 2498000,00 грн.

Факт передачі та отримання вказаних векселів підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту прийому-передачі цінних паперів від 01 березня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року у справі № 20/38б затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника - ЗАТ "Стахановський машинобудівельний завод".

Постановою господарського суду Луганської області 24.01.2011 року по справі № 20/386 Закрите акціонерне товариство "Стахановський машинобудівельний завод" визнано банкрутом і відкрию ліквідаційну процедуру.

Так, позиція податкового органу зводиться до того, що операція з продажу простого векселя за вказаних обставин не відноситься до торгівлі цінними паперами, у зв'язку з чим повинна оподатковуватись згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч. 2 ст. 14 даного Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, вимоги за простим векселем серії АА № 1165236 є погашеними починаючи із 27 грудня 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 Господарського кодексу України (далі - ГК України), операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

Статтею 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що інвестори в цінні напери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні напери з метою отримання доходу від вкладених коштів та або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

За змістом ст. 14 вказаного Закону, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 3 зазначеного Закону вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти згідно із зобов'язанням.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 даного Закону індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Згідно приписів статей 11, 16 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Конвенцією від 07 червня 1930 року (набрала чинності для України 06 січня 2000 року), будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Якщо трасант помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується і позивачем не було надано доказів на підтвердження факту переходу права власності на простий вексель АА № 1165236, відтак, операція з передачі (продажу) вказаного векселя від позивача компанії "Tervel Holdings Cyprus LTD", в даному випадку, не є операцією з торгівлі цінними паперами і підлягають оподаткуванню згідно положень п. 135.1. ст. 135 ПК України.

Підпунктом 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що торгівля валютними цінностями - операції, пов'язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135, п. 153.8 ст.153 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» який набрав чинності 15 січня 2012 року, внесено зміни до переліку об'єктів, які можуть бути об'єктами інвестиційної діяльності.

В силу внесених змін, з 15.01.2012 року статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути: будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до п.153.8 ст. 153 ПК України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Зважаючи на те, що вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти згідно із зобов'язанням, дана норма застосовується до векселів, але щодо погашення або передачі векселя.

Враховуючи наведене, видається небезпідставною позиція відповідача, що оскільки векселі виключені з переліку об'єктів, які можуть бути об'єктами інвестиційної діяльності, відчуження векселів у якості об'єкта інвестування суперечить положенням Закону України «Про інвестиційну діяльність», а також в частині застосування норм п. 153.8 ст. 153 ПК України щодо відображення доходів та витрат від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Підпунктом 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 14.1.81 п.14.1 ст. 14 ПК України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

З наведених положень, враховуючи ту обставину, що матеріалами справи не підтверджується і позивачем не було надано доказів на підтвердження факту переходу права власності на простий вексель АА № 1165236, відтак, операція з передачі (продажу) вказаного векселя від позивача компанії "Tervel Holdings Cyprus LTD", в даному випадку, не є операцією з торгівлі цінними паперами і підлягають оподаткуванню згідно положень п. 135.1. ст. 135 ПК України, колегія суддів вважає доведеною позицію податкового органу щодо порушення позивачем п.135.1 ст. 135. п. 153.8 ст. 153 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінексперт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінексперт" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002462230 від 11.04.2013 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 11 березня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.