Ухвала

від 03.06.2015 по справі 826/14879/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ К/800/11226/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря Бруя О.Д.,

за участю:

представника позивача - Сальникова Д.П.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року

у справі № 826/14879/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінексперт»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

ТОВ «Компанія з управління активами «Фінексперт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів від 11 квітня 2013 року № 0002462230.

ДПІ в Оболонському районі ГУ Державної фіскальної служби України у м. Києві не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ Міндоходів проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КУА-Фінекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено Акт від 25 березня 2013 року № 302-22.3-35197891 про порушення позивачем пунктів 135.1, 135.5 статті 135, пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальному розмірі 2834160 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 квітня 2013 року № 0002462230 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 2834160,00 грн. за основним платежем та у розмірі 708540,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), з огляду на те, що операція з передачі (продажу) простого векселя АА № 1165236 від позивача компанії «Tervel Holdings Cyprus LTD» не є операцією з торгівлі цінними паперами, у зв'язку з чим, повинна оподатковуватись відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно другого та третього абзаців пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання векселя), платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Аналізуючи викладене, до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 01 квітня 2008 року №Д08-26/2, укладеного між ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест» та ТОВ «КУА «Фінексперт», останній купив вексель простий серії АА №1165236, емітент ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод», номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2497000 грн., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі цінних паперів від 01 квітня 2008 року.

В подальшому, за договором міни цінних паперів від 29 лютого 2012 року №БВ35/2/2012, укладеного між ТОВ «КУА «Фінексперт» (сторона 1) та компанією «TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD» (Кіпр) (сторона 2) через повіреного ТОВ "Фінансова компанія «Капіталіст», сторона 1 передає стороні 2 право власності на вексель простий серії АА №1165236, емітент ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод», номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2497000 грн., а сторона 2 передає у власність стороні 1 на простий серії АА №2255528, емітент ТОВ «Трейденергоінвест», номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2 497000 грн. Обмін вказаними векселями сторони засвідчили актом прийому-передачі цінних паперів від 01 березня 2012 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 02 липня 2009 року №Д43/2/09, укладеного між ТОВ «Фондова Група» та ТОВ «КУА «Фінексперт», останній купив векселі прості емітента ВАТ «Львівський хлібозавод» в кількості 3 шт., а саме: серії АА №1284666 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833333,34 грн.; серії АА №1284679 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833333,34 грн.; серії АА №1284674 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833333,34 грн. Дані обставини підтверджуються відповідним актом прийому-передачі цінних паперів від 02 липня 2009 року.

За договором міни від 19 липня 2010 року №Д84/2/2010, що укладений між ТОВ «КУА «Фінексперт» (сторона 1) та ТОВ «Фінансова компанія «Капіталіст» (сторона 2), сторона 1 передала стороні 2 право власності на наступні цінні папери (векселі прості емітента ВАТ «Львівський хлібозавод» серії АА №1284666 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833 333,34 грн., серії АА №1284679 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833333,34 грн., серії АА №1284674 номінальною вартістю 3000000 грн., договірною вартістю 2833333,34 грн.), а сторона 2 передала у власність стороні 1 цінні папери (вексель простий емітента ТОВ «ВО «Промтехресурс» серії АА №1878827, номінальною вартістю 10000000 грн., договірною вартістю 8500000 грн.). Обмін вказаними векселями підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 19 липня 2010 року.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, позивач вірно відображав фінансові результати по вказаним операціям з векселями в окремому податковому обліку за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у додатку ЦП до рядка 03.20 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

При цьому, з аналізу приписів Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Закону України «Про обіг векселів в Україні» вбачається, що визнання векселедавця банкрутом не визначає обов'язку покупця чи продавця векселя перевіряти статус векселедавця та не встановлює заборони здійснення операцій з векселями у разі визнання векселедавця банкрутом, також як і необхідність надання позивачем доказів переходу права власності по векселям.

Стосовно доводів відповідача про те, що вексель не є об'єктом інвестиційної діяльності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначене не позбавляє векселі статусу цінних паперів та не впливає на порядок оподаткування операцій з векселями.

Таким чином, доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин справи, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності оспорюваного податкового повідомлення - рішення від 11 квітня 2013 року № 0002462230.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев