Рішення

від 01.11.2011 по справі 18/2576/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011р. Справа №18/2576/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс», вул. Полтавський шлях, 123, м. Харків, 61064

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс», вул. Ветеринарна, 22, м. Полтава, 36008

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендний дім «Мегаполіс», вул. Фрунзе, 225, к. 17, м. Полтава, 36008

про визнання договору недійсним

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Короленко Р.А., довіреність б/н від 25.07.2011 р.

від відповідача: Петренко В.П., довіреність б/н від 01.06.2011 р.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 01.11.2011року представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендний дім «Мегаполіс»про визнання недійсним Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р. № 28/5 на підставі ст. 230 ЦК України, як такого, що укладений під впливом оману.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.01.2011 р. між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар) та ТОВ «Антекс»(Суборендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 28/5, предметом якого є складське приміщення площею 864,0 кв. м., що знаходиться у нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22 (Суборендоване приміщення).

Договір оренди, який надавав ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс» право на передачу нежитлового приміщення в суборенди останнім ТОВ «Антекс»не надавався. Під час розгляду в Господарському суді Полтавської області справи № 18/1561/11, позивач був ознайомлений з Договором суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р., укладеним між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар), Додатком № 1 (Акт приймання-передачі приміщення від 01.01.2011 р.), Договором оренди № 3 від 01.01.2011 р., укладеним між фізичною особою ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендар). До складу об'єкта оренди по вищезазначеним договорам входить складське приміщення площею 864,0 кв. м., передане у строкове платне користування ТОВ «Антекс»по Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р.

Згідно з п. 2.2. Договору оренди № 3 від 01.01.2011 р. стан орендованого майна, що передається в оренду - незадовільний, потребує капітального ремонту.

Згідно умов Договору суборенди б/н від 01.01.2011 р. та Акту приймання-передачі від 01.01.2011 р., укладених між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар) стан приміщення -задовільний.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що Договір суборенди б/н від 01.01.2011 р. між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар), був укладений навмисно з метою приховати недоліки нежитлових приміщень для передання його в суборенду ТОВ «Антекс»по Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р.

Оскільки позивач не був попереджений про недоліків суборендованого приміщення, останній вважає, що Договір суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р. № 28/5, укладеним ним під впливом оману, що є підставою для визнання його недісним на підставі ст.ст. 215, 230 ЦК України.

Відповідач ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»позов не визнав в повному обсязі з підстав наведених у відзиві від 01.11.2011 р., посилаючись на те, що позивач не довів, що оспорюваний правочин не відповідає загальним вимогам дійсності правочину, передбаченим ст. 203 ЦК України, а також не довів наявність у діях відповідача умислу, який на його думку є ознакою оману.

Третя особа відзив на позов не надала, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні наведених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечував, зазначивши про відповідність Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р. загальним законодавчим вимогам щодо дійсності правочину.

Справа неодноразово призначалася до розгляду, що свідчить про забезпечення процесуального права сторін щодо надання доказів, наведення обґрунтувань чи заперечень, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно і повно вивчивши обставини справи, заслухавши представників сторін суд встановив:

01.01.2011 р. між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар) та ТОВ «Антекс»(Суборендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 28/5, предметом якого є складське приміщення площею 864,0 кв. м., що знаходиться у нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22 (Суборендоване приміщення).

Право ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»на передачу суборендованого приміщення (складське приміщення площею 864,0 кв. м.) у строкове платне користування ТОВ «Антекс»ґрунтується на Договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р., укладеному між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар), згідно з ст. 3 якого Орендар має право здавати орендоване майно у суборенду без згоди Орендодавця.

Договір суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р., укладений між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар), підписаний з боку Орендодавця -директором Марченко Олександром Івановичем, з боку Орендаря -генеральним директором Марченко Олександром Івановичем.

Право ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»на передачу суборендованого приміщення (складське приміщення площею 864,0 кв. м.) у строкове платне користування ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»ґрунтується на Договорі оренди № 3 нежитлового приміщення від 01.01.2011 р., укладеному між фізичною особою ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендар), згідно з ст. 3 якого Орендар має право здавати орендоване майно у суборенду без згоди Орендодавця.

З урахуванням наведених обставин та письмових доказів суд дійшов висновку про наявність у ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»на укладення з ТОВ «Антекс»Договору суборенди нежитлового приміщення № 28/5 від 01.01.2011 р., предметом якого є складське приміщення площею 864,0 кв. м., що знаходиться у нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22 (Суборендоване приміщення).

Суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи позивача щодо невідповідності Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 р., укладеному між ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс»(Орендодавець) та ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»(Орендар) статті 238 ЦК України, оскільки ст. 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вимоги позивача щодо недійсності Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р. ґрунтуються на тому, що останній не був попереджений на недоліки суборендованого приміщення, чим відповідач порушив ч. 2 ст. 767 ЦК України, а також тією обставиною, що 23.03.2011 р. в суборендованому приміщенні виникла пожежа, причину якої позивач пов'язує із недоліками суборендованого приміщенні, які були приховані відповідачем. Позивач вважає, що Договір суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р. був укладений ним під впливом оману, що є підставою для його недійсності.

Проте, суд не погоджується з оцінкою наданою обставинам справи позивачем, внаслідок чого не вбачає наявності в оспорюваном правочині ознак недійсності з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Позивачем не наведено доказів не відповідності Договору суборенди № 28/5 вію 01.01.2011 р. загальним вимогам чинності правочину, так позивачем не заперечується що зміст правочину відповідає Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, позивачем не заперечується, що відповідач ТОВ «Орендний дім «Мегаполіс-Плюс»та його представник - генеральний директор Марченко Олександр Іванович в момент укладення Договору суборенди № 28/5 (01.01.2011 р.) мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, позивач не вказує про відсутність у нього або відповідача волевиявлення на момент укладення Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р., позивачем не заперечується, що Договір суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р. був укладений у формі, встановленій законом, позивачем також не заперечується факт прийняття суборендованого приміщення у користування та його експлуатація за цільовим призначенням, що свідчить про наявність реальних правових наслідків правочину.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними та допустимими доказами, якими відповідно до вимог ст. 34 ГПК України повинні підтверджуватися викладені у позовній заяві обставини щодо заявлених позовних вимог.

З урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про недоведеність умислу в діях відповідача при укладенні Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р., що виключає наявність оману та його впливу на іншу сторону правочину.

Судом не приймається до уваги Висновок комплексного комісійного електротехнічного і пожежно-технічного дослідження № 3689/4402 від 21.04.2011 р. як доказ не відповідності суборендованого приміщення умовам Договору суборенди № 28/5 від 01.01.2011 р. (доказ наявності недоліків), з огляду на вимоги ч. 3 ст. 767 ЦК України, відповідно до якої наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Антекс»є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 4 5 , 4 7 , 12, 13, 34, 49, 69, 74, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення надіслати сторонам та третій особі.

Суддя Тимченко Б.П.

Повний текст рішення підписано 07.11.2011 р. о 10:00год.