Рішення

від 25.03.2014 по справі 913/176/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 березня 2014 року Справа № 913/176/14

Провадження №3пн/913/176/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановський цегляний завод», м. Алмазна, м. Стаханов Луганської області,

про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Липова К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_3 , довіреність №3128 від 04.12.2013,

від відповідача - Колібабчук Б.Б., довіреність №04-02-2014 від 04.02.2014 ,

в с т а н о в и в:

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановський цегляний завод» (далі - відповідач) з наступними вимогами:

1. Заборонити ТОВ "Стахановський цегляний завод" використовувати без дозволу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_11», яка є схожою з запатентованою цеглою ФОП ОСОБА_1 за патентами на промислові зразки НОМЕР_1 від 10.06.201З року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та НОМЕР_3 від 12.08.2013 року на території України та територіях інших іноземних держав.

2. Зобов'язати ТОВ "Стахановський цегляний завод" знищити виготовлену продукцію цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8»,- «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», цеглу «ІНФОРМАЦІЯ_11» що є схожою з промисловими зразками ФОП ОСОБА_1 за патентами НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та НОМЕР_3 від 12.08.2013 року настільки, що їх можна сплутати за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати ТОВ "Стахановський цегляний завод" вилучити з цивільного обороту товари; виготовлені або введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності із застосуванням запатентованою цеглою ФОП ОСОБА_1 за патентами НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та НОМЕР_3 від 12.08.2013 року на території України та на території іноземних держав.

4. Стягнути з ТОВ "Стахановський цегляний завод" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - збитки, остаточний розмір яких буде уточнений в ході судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 належать права інтелектуальної власності на промислові зразки за патентами НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

В жовтні 2013 року Позивач дізнався, що ТОВ «Стахановський цегляний завод» випускає цеглу такою ж формою та розміром, що зображені в патентах на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року. Позивачем було виявлено, що відповідач випускає цеглу такої ж форми та розміру, що зображені в патентах на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Тобто, цегла Відповідача під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5» це є цегла Позивача, що зображена на патенті на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 року, та цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9» плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10» це є цегла Позивача, що зображена на патенті НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, цегла «ІНФОРМАЦІЯ_11» це є цегла Позивача, що зображена на патенті НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

На думку позивача, цегла Позивача та Відповідача є ідентичною, тому споживачі і навіть самі продавці часто їх путають та купують цеглу виробництва ТОВ «Стахановський цегляний завод» вважаючи, що «цей товар є виробництвом ФОП ОСОБА_1, якому належить ще ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_12».

Оскільки Позивач випускає цеглу з різною назвою, різним призначенням, тобто видів цегли багато та вони випускаються одного виду, але різних кольорів, споживач, на думку позивача, може вважати, що товар цегла «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11» (виробник Відповідач) є ще одним різновидом цегли виробництва ФОП ОСОБА_1 власника ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_12».

Позивач зазначає, що ніколи не надавав відповідачу будь-яких дозволів на використання промислових зразків за патентами України НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06:2013 року.

Отже, позивач вважає, що цегла яка виробляється ФОП ОСОБА_1 та Відповідачем є ідентичною, відповідачем при виготовленні даної цегли використані всі суттєві ознаки, що вказані у патентах НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Позивач є законним власником патентів на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та має виключне право використовувати та дозволяти використовувати промисловий зразок. Відповідач без дозволу Позивача, не законно використовує промисловий зразок, що належить Позивачу, чим порушує права інтелектуальної власності позивача.

У зв'язку з викладеним вище, відповідач звернувся до суду з відповідним позовом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, остаточний розмір яких буде уточнений в ході судового засідання.

20.03.2014 представником позивача було надано до канцелярії суду письмові пояснення, щодо відзиву відповідача.

Для визначення суми збитків (упущеної вигоди) позивач у пунктах 2, 3, 4 прохальної частини позовної заяви просить суд:

1. Витребувати у Стахановської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області (94005, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Леніна 25) копії записів у реєстрах виданих податкових накладних, поданих ТОВ "Стахановський цегляний завод" за період з 12 квітня 2013 року по грудень 2013 року як в електронній так і в матеріальній формах щодо реалізації наступної продукції: цегли «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_11»;

2. Витребувати у Головного управління Міндоходів у Луганській області інформацію щодо обсягу виручки від реалізації наступної продукції: цегла «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1-60», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_11», ТОВ "Стахановський цегляний завод" за період з 12 квітня 2013 року по грудень 2013 рік.

3. Витребувати у Головного управління статистики в Луганській області інформацію щодо реалізації наступної продукції, цегли «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», цегла «ІНФОРМАЦІЯ_11», ТОВ "Стахановський цегляний завод" за період з 12 квітня 2013 року по грудень 2013 року з розбивкою по роках та місяцям.

Суд відмовляє в задоволенні відповідних клопотань з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 38 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

При цьому, особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказів, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів або відсутності відповіді на запит про отримання доказів.

Позивачем подано суду клопотання від 03.03.2014 про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручити Харківському НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Клопотання позивача про призначення експертизи судом відхиляється з огляду на те, що суд не вбачає підстав для призначення експертизи у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відзивом на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує з наступних підстав.

Так відповідно до ст. 470 ЦК України, будь яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні, або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання, або використання яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Ця норма дублюється у ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

ТОВ «Стахановський цегляний завод», набагато раніше ніж ФОП ОСОБА_1 отримав свої права інтелектуальної власності на промислові зразки за патентами НОМЕР_3 від 12.08.13 p., НОМЕР_1 від 10.06.2013 року НОМЕР_2 від 10.06.2013 року, розпочав комерційну діяльність щодо вироблення, зберігання та реалізації (тобто використання) цегли під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11», яка як стверджує позивач зображена на запатентованих ним зразках. З огляду на це ФОП ОСОБА_1, хоча і має виключні права на запатентовані ним промислові зразки, але він не може впливати на комерційну діяльність ТОВ «Стахановський цегляний завод», та будь яким чином її обмежувати, адже останнє має право попереднього користування на промислові зразки, запатентовані ФОП ОСОБА_1

В підтвердження того, що ТОВ «Стахановський цегляний завод», розпочав виробництво, зберігання та реалізацію цегли під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_1 тичковий», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11», задовго до того як ФОП ОСОБА_1, отримав права інтелектуальної власності на промислові зразки за своїми патентами відповідачем надано: копію сертифікату відповідності № UA1.039.0142422-11 від 07.11.2011 року; копії креслень та копії видаткових накладних.

Також відповідач вважає, що думка ФОП ОСОБА_1, відносно того, що ТОВ «Стахановський цегляний завод», вчинило правопорушення у сфері господарювання та повинно відшкодувати завдані йому матеріальні збитки є помилковою і його вимоги щодо цього, які викладені у позовній заяві не підлягають задоволенню.

ФОП ОСОБА_1, сам у своїй заяві вказує на те, що обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками, їх розмір покладається на кредитора - на боржника покладається доведення факту відсутності вини. Вважаємо, що у позовній заяві, та у доданих до неї документах відсутні докази невиконання або неналежного виконання відповідачем будь яких зобов'язань, та не наведено прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язань та завданими матеріальними збитками.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини .

ФОП ОСОБА_1 належать права інтелектуальної власності на промислові зразки за патентами НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року (а.с. 15-55).

В жовтні 2013 року Позивач дізнався, що ТОВ «Стахановський цегляний завод» випускає цеглу такою ж формою та розміром, що зображені в патентах на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року. Позивачем було виявлено, що відповідач випускає цеглу такої ж форми та розміру, що зображені в патентах на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Тобто, цегла Відповідача під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» плитка «ІНФОРМАЦІЯ_5» це є цегла Позивача, що зображена на патенті на промислові зразки НОМЕР_3 від 12.08.2013 року, та цегла «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9» плитка «ІНФОРМАЦІЯ_10» це є цегла Позивача, що зображена на патенті НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, цегла «ІНФОРМАЦІЯ_11» це є цегла Позивача, що зображена на патенті НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Позивач зазначає, що ніколи не надавав відповідачу будь-яких дозволів на використання промислових зразків за патентами України НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06:2013 року.

Відповідач не заперечує проти того, що випускає цеглу такої ж форми та розміру, що зображені в патентах на промислові зразки позивача НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року, але зазначає, що має право попереднього користування на промислові зразки.

В підтвердження доводів попереднього користування промисловими зразками, відповідачем надано:

- копію сертифікату відповідності № UA1.039.0142422-11 від 07.11.2011 року з додатком (а.с. 85-86);

- копії креслень (а.с. 87-97);

- копії видаткових накладних (а.с. 98-114).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, з таких підстав .

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 464 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

- право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

- виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до п. 2 ст. 20 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок якщо таке використання - не порушує прав інших власників патентів. Частиною 3 вказаної статті передбачає, що патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим законом порушенням прав власника патенту.

Проте, відповідно до ст. 470 ЦК України, будь яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні, або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання, або використання яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Ця норма дублюється з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Пленум Вищого господарського суду України у п. 87 своєї постанови № 12 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначає, що установлення господарським судом факту наявності у господарюючого суб'єкта права попереднього користувача на промисловий зразок свідчить про правомірність використання відповідного об'єкта промислової власності.

Право попереднього користувача у суб'єкта господарювання може бути лише в тому випадку, коли він до дати подання до відповідної установи заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використав в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснив значну і серйозну підготовку для такого використання.

Абзац 3, п. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», розкриває поняття використання промислового зразка. Ним визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж імпорт (ввезення), та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Судом встановлено, що відповідач здійснював виготовлення та продаж зазначених промислових зразків до дати подання відповідних заявок позивачем.

Матеріали справи свідчать, що датою подання заявок позивачем є 12.04.2013, а відповідач здійснював виготовлення та продаж за довго до зазначеної дати, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

Крім того, ідентичність виготовленого товару відповідачем до промислових зразків позивача, зазначених у патентах НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року не заперечується а ні позивачем, а ні відповідачем.

Таким чином, відповідач має право попереднього користування на промислові зразки за патентами НОМЕР_3 від 12.08.13, НОМЕР_1 від 10.06.2013, НОМЕР_2 від 10.06.2013 позивача, що в свою чергу свідчить про правомірність використання відповідних об'єктів промислової власності.

Вимога позивача про стягнення з відповідача збитків також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином суд вважає, що позивачем не доведено склад цивільного правопорушення відповідачем за спірними правовідносинами.

Крім того, протягом розгляду справи позивачем так і не визначено остаточний розмір збитків, що також унеможливлює задоволення відповідної вимоги.

Доводи позивача викладені у письмових поясненнях на відзив відповідача судом не приймаються, з огляду на вище викладене та як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю та не доведеністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2014.

Суддя А.В. Секірський