Постанова

від 28.05.2014 по справі 913/176/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2014 справа №913/176/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Попков Д.О.,

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Красний Луч на рішення господарського судуЛуганської області від 25.03.2014р. (повний текст рішення складено та підписано 31.03.2014р.) по справі№ 913/176/14 (суддя: Секірський А.В.) за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Красний Луч Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановський цегляний завод», м. Стаханов Луганської області прозахист прав інтелектуальної власності

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - «Позивач») звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановський цегляний завод» (далі - «Відповідач») про захист прав інтелектуальної власності шляхом:

р заборони ТОВ "Стахановський цегляний завод" використовувати без дозволу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 цеглу «Финский», «Финский тычковый», «Финский 60», «Финский 60 тычковой», плитка «цокольная», цеглу «скала 100», «скала 60», «скала 100 тычковая», «скала 60 тычковая», плитка «фасадная», цеглу «Финский круглый», яка є схожою з запатентованою цеглою ФОП ОСОБА_4 за патентами на промислові зразки НОМЕР_1 від 10.06.201З року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року на території України та територіях інших іноземних держав;

р зобов'язання ТОВ "Стахановський цегляний завод" знищити виготовлену продукцію цеглу «Финский», «Финский тычковый», «Финский 60», «Финский 60 тычковой», плитка «цокольная», цеглу «скала 100», «скала 60», «скала 100 тычковая»,- «скала 60 тычковая», плитка «фасадная», цеглу «Финский круглый» що є схожою з промисловими зразками ФОП ОСОБА_4 за патентами № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року настільки, що їх можна сплутати за адресою: Україна, Луганська область, м. Стаханов, м. Алмазна, вул. Обська, буд.;

р зобов'язання ТОВ "Стахановський цегляний завод" вилучити з цивільного обороту товари; виготовлені або введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності із застосуванням запатентованою цеглою ФОП ОСОБА_4 за патентами № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року на території України та на території іноземних держав.

р стягнення з ТОВ "Стахановський цегляний завод" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 збитків, остаточний розмір яких буде уточнений в ході судового засідання.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.03.2014 року у справі № 913/176/14 з посиланням на приписи ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та ст. 470 Цивільного кодексу («ЦК») України у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки.

Наполягає на тому, що у відповідача не виникло право попереднього користування промисловими зразками запатентованих позивачем. Адже, відповідачем не надано доказів про реалізацію запатентованих позивачем зразків з використанням всіх суттєвих ознак останнього до подання заявок на видачу патентів.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.05.2014р. до 10 00 28.05.2014р.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, поважність не явки не повідомили.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами здійснена не була, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального права та процесуального права; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 10 червня 2013р. та 12 серпня 2013р. ОСОБА_4 були отримані

патенти № НОМЕР_3, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відповідно, на промислові зразки фактурної цегли облицювальної. За якими у останнього, з дати реєстрації, виникло право інтелектуальної власності.

У жовтні 2013 року Позивач дізнався, що ТОВ "Стахановський цегляний завод" випускає цеглу такою ж формою та розміром, що зображені в патентах на промислові зразки № НОМЕР_3 від 12.08.2013 та № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Позивач зазначає, що ніколи не надавав відповідачу будь-яких дозволів на використання промислових зразків за патентами України № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06:2013 року.

Позивач вважає, що цегла, яка виробляється ФОП ОСОБА_4 та Відповідачем є ідентичною, відповідачем при виготовленні даної цегли використані всі суттєві ознаки, що вказані у патентах № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що є законним власником патентів на промислові зразки № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року та має виключне право використовувати та дозволяти використовувати промисловий зразок.

Як визначено у спірному рішення та - встановлено під час його перегляду судом апеляційної інстанції - Відповідач не заперечує проти того, що випускає цеглу такої ж форми та розміру, що зображені в патентах на промислові зразки позивача № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року.

Згідно приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За таких умов, зважаючи на відсутність підстав щодо сумніву щодо достовірності обставини стосовно тотожності виробів Відповідача з тими, що зображені в патентах на промислові зразки позивача № НОМЕР_3 від 12.08.2013 року та № НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, № НОМЕР_2 від 10.06.2013 року, та добровільності визнання цієї обставини - судова колегія не вбачає необхідності у її додатковому доведенні, зокрема, шляхом призначення відповідної судової експертизи.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу («ГК») України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Відповідно до приписів ст. 464 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

o право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

o виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

o виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

o інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Абзацами 3-4 ч.2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» передбачено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

За ч.1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Частина 6 ст.5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» зазначає, що обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», яка кореспондується з ч.1 ст.470 ЦК України - будь-яка особа, яка до дати подання до установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

З матеріалів справи вбачається, що виготовлення Відповідачем продукції - цегли почалося до 2013 року, про що свідчать: видаткові накладні за період за 2010р.- 2011р., копії креслень, сертифікат відповідності серії ВВ №602803 (зареєстрований в реєстрі за № UA1.039.0142422-11 від 07.10.2011р.).

Отже, цілком обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про достатність підстав для визнання за Відповідачем права попереднього користування спірними промисловими зразками. А, відтак - на збереження за Відповідачем права на безоплатне продовження цього використання в контексті приписів пункту 1 статті 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та ч.1 ст.470 ЦК України.

Що стосується клопотання про витребування доказів у розумінні ст.. 38 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. Адже, у клопотанні Позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження наявності перешкод в отриманні доказів безпосередньо Позивачем.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Красний Луч - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2014 року у справі № 913/176/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.Д. Попков

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС